Вирок № 43543430, 09.04.2015, Іванківський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер 366/596/15-к

Номер провадження 1-кп/366/56/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2015 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючої - судді Слободян Н.П.,

при секретарі Мартовицькій Н.Є.,

за участю прокурора Іванківської міжрайпрокуратури Гармаш В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014110180000849 від 22.12.2014 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, народився в с. Військова Поліського району Київської області, проживає АДРЕСА_1, неодружений, утриманців немає, не працює, освіта середня, раніше не судимий

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В :

18.12.2014 року приблизно о 18 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у будинку АДРЕСА_3, на грунті короткочасно виниклих особистих неприязних стосунків, які у нього склалися з ОСОБА_3, в ході сварки, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс їй один удар кулаком правої руки в область обличчя.

В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, відкритий перелом нижньої щелепи в ділянці лівого кута зі зміщенням відломків, перелом 38 зуба зі зміщенням, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Зібраними у справі доказами вина обвинуваченого доведена, а його злочинні дії правильно кваліфікуються органами досудового розслідування за ст. 122 ч.1 КК України як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому злочині фактично визнав. Його показання зводились до наступного: 18.12.2014 року ввечері вживав трохи спиртного (150 г), а біля 18 год. пішов у справах до ОСОБА_5. Того не було вдома. Його матір - ОСОБА_6 - сказала почекати. Більше нічого не було. Сидів. Чекав біля 30 хв. Приблизно о 18 год. 30 хв. зайшла потерпіла ОСОБА_3, яка була нетвереза і тут почалося, стали сваритися. Через хвилин 15 прийшов ОСОБА_7, ще через 10 хвилин ОСОБА_5. Бійки не було. Він знає, що вона зустрічається з його батьком - ОСОБА_8. Вона йому телефонує, і він їй носить гроші, мед (бо має пасіку). І їй, і її матері, він (обвинувачений) казав, щоб такого не було. І раніше її шукав, ходив до неї додому з цього ж питання. Після сварки він пішов, а потерпіла залишилась. Що і де з нею було він не знає. Він особисто їй нічого не платив, кошти давали його син і батько. Він би цього не робив. У судовому засіданні 08.04.2015 року обвинувачений визнав, що таки наніс один удар потерпілій в обличчя. Але лікувалась вона і від інших хвороб, за які він не повинен платити. Стверджує, що у скоєному щиро розкаявся, запевняє, що більше не підніматиме руки на потерпілу. Цивільні позови не визнав, оскільки потерпіла лікувалась не тільки від отриманих тілесних пошкоджень, але і інших, в т.ч. хронічних хвороб.

Вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині доведена:

показами свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні дала показання, що того дня - 18.12.2014 року приблизно о 19 год. до її сина - ОСОБА_5 - зайшла ОСОБА_3, просила закурити. Син дав. Потім зайшов ОСОБА_7. Також просив закурить. Син дав.Ще через хвилин 15 зайшов обвинувачений ОСОБА_8, і відразу почав бити ОСОБА_3, нічого не пояснюючи. Сильно бив, в т.ч. по зубах разів 5 кулаком. Вона ж (свідок)його сварила: «Нашо таке робить?». Після цього вона (свідок) пішла до матері ОСОБА_9 ( біля 22 год.), яка її забрала додому. Показами свідка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 який у судовому засіданні дав показання, що він 18.12.2014 року зайшов з ОСОБА_3 до ОСОБА_5 попросити закурить. У будинку була мати ОСОБА_5, потім прийшов сам ОСОБА_5. Згодом зайшов і обвинувачений ОСОБА_8. У них з ОСОБА_3 конфлікти. Він її вдарив один раз в обличчя. Більше він нічого не бачив. Сиділи, курили. Оскільки він (свідок) був п*яний, то не міг розборонити обвинуваченого і потерпілу. Останню потім забрала додому її матір. Він ( свідок) також «посунувся» додому, а ОСОБА_8 залишився у будинку ОСОБА_5. Суд, крім того, бере до уваги протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 12.02.2015 року, в ході якого він розказав і показав як саме і куди наніс потерпілій лише один удар обвинувачений, що повністю підтверджує його покази дані під час судового засідання. Показами свідка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який у судовому засіданні дав показання, що він 18.12.2014 року ввечері їздив у магазин по цигарки. Потім були вдома з матір'ю. Зайшли потерпіла ОСОБА_9 та ОСОБА_7. Після них прийшов обвинувачений ОСОБА_8, зі словами «Ах ти курва!» він кілька разів (біля 5) вдарив ОСОБА_3. Від першого удару вона не впала, потім впала, підвелася. Розбороняли їх всі. Потім ОСОБА_3 втекла з будинку. ОСОБА_8 залишився у їх будинку ночувати. Суд, крім того, бере до уваги протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 12.02.2015 року, в ході якого він розказав і показав як саме і куди наніс потерпілій лише один удар обвинувачений. Пояснити розбіжність у кількості ударів під час слідчого експерименту і під час дачі показань і суді він не зміг. Показами свідка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка у судовому засіданні дала показання, що вона є матір'ю потерпілої ОСОБА_3 18.12.2014 року приблизно о 22 год. 30 хв. до неї прибігла додому ОСОБА_6, яка кричала «ОСОБА_11, бо її ОСОБА_8 вбиває». Відразу побігла туди, зустріла дочку біля двору ОСОБА_6 ( вона звідти вже вийшла). В саму хату не заходила. Це було біля 22 год. 35 хв. Була набухша губа, обличчя. Сказала, що її вдарив ОСОБА_8. Відразу зателефонували батьку обвинуваченого, щоб подивився, що наробив його син. Той приходив. Подивився і пішов. Думали, що пройде так, тому в лікарню з вечора того четверга до понеділка не звертались, а коли звернулися, то там дали направлення на Київ. Там дочці робили операцію, вона потрапила в реанімацію. До них приходив батько ОСОБА_8, просив забрати заяву. І батько, і син обвинуваченого давали гроші на лікування її дочки (всього 6200 грн.). ОСОБА_6 коштів не давали. Чому обвинувачений має справу до її дочки вона не знає. Коли він п*яний, він «невміняємий». Показами потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні дала показання про те, що 18.12.2014 року ввечері вона прийшла до будинку ОСОБА_5 з ОСОБА_7 попросити покурити. Той дав. Мали вже йти, але тут зайшов обвинувачений ОСОБА_8. Став сварится матами, і вдарив її в челюсть. Всього вдарив разів 2. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 їх розтягували. ОСОБА_6 кричала «Не бий». Вже коли вона (потерпіла вийшла, то біля двору її зустріла матір. Вона пішли додому. Звідти мати зателефонувала батьку обвинуваченого. Той прийшов, подивився, пішов. Вони ж лягли спати З п'яниці по неділю вона лежала вдома побита. В понеділок поїхали в лікарню в с. Красятичі. Там дали направлення в КОКЛ. В Києві її поклали в щелепно-лицеве відділення. Надівали шини. Ввечері через погіршення стану вона потрапила у реанімацію, задихалась, не могла дихати. Весь час лікувалась у стаціонарі. Десь у 20-х числах січня її виписали. Через місяць зняли шини. У щелепі у неї тепер назавжди пластина. На лікування пішло дуже багато грошей, які вона і просить стягнути з обвинуваченого у сумі 6665 грн., за винятком 6200 грн., які їм з матір'ю передали його батько та син. А також в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн. Суд, крім того, бере до уваги протокол проведення слідчого експерименту за участю з потерпілою ОСОБА_3 від 12.02.2015 року, в ході якого вона розказала і показала як саме і куди наніс їй лише один удар обвинувачений. Пояснити розбіжність у кількості ударів під час слідчого експерименту і під час дачі показань і суді вона не змогла. Показами свідка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, який у судовому засіданні дав показання про те, що обвинувачений - це його син. 18.12.2014 року приблизно о 23 год. до нього зателефонувала мати потерпілої і сказала, що його син побив її дочку. Він відразу пішов подивитися. ОСОБА_3 дійсно була побита: обличчя ще не опухло, але біля носа видно було подряпину. На його питання що сталось вона підтвердила, що її побив його син. І він пішов додому. Згодом давав гроші на лікування: так вирішили вдома, дружина не була проти, бо подана була заява у міліцію. Всього дав 6200 грн. Коли питав у сина, той казав, що не бив. Показами свідка ОСОБА_12, який у судовому засіданні дав показання про те, що обвинувачений - це його батько. Про подію він дізнався від діда (ОСОБА_8О.), з яким живе в одній хаті. Дід розказував лише що давав гроші на лікування. Це було після нового року. Він особисто казав діду, що платити не потрібно. Про те, що батько підозрює діда у тісних стосунках з потерпілою йому було відомо. Але вважає, що дорослі люди мають самі відповідати за свої вчинки. Суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_13, який був допитаний за клопотанням обвинуваченого, оскільки той, даючи показання про те, потерпіла якого дня хотіла позичити у нього 10 грн., не зміг сказати коли це було: він навіть не знає коли стався конфлікт у неї з ОСОБА_8. Тому його покази не мають відношення до суті справи про нанесення тілесних ушкоджень.

Крім того, вина обвинуваченого доводиться:

витягом з кримінального провадження № 12014110180000849, внесеного в ЄРДР 22.12.2014 року, де вказано, що ОСОБА_10 повідомила про те, що 18.12.2014 року біля 18 год. ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 рапортом чергового про надходження повідомлення про спричинення ОСОБА_2 ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.12.2014 року де вказано, що ОСОБА_10 повідомила про те, що ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 Заявою ОСОБА_3 від 22.12.2014 року з проханням притягнути ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності , який 18.12.2014 р. наніс їй тілесні ушкодження. Протоколом огляду місця події від 12.02.2015 року з ілюстративною таблицею до нього - будинку АДРЕСА_4 - місця, де ОСОБА_2 були спричинені ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Висновком експерта № 6/Е від 03-10.02.2015 року згідно з яким у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10., мались тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, відкритий перелом нижньої щелепи в ділянці лівого кута зі зміщенням відломків, перелом 38 зуба зі зміщенням, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від одного удару кулаком нанесеного 18.12.2014 року. У судовому засіданні, експерт, роз'яснюючи свій висновок підтвердила, що тілесні ушкодження ( перелом і струс головного мозку) підпадають під один удар. Вона робила експертне дослідження за медичною документацією КОКЛ, інші тілесні ушкодження описані в ній не були. В реанімацію потерпіла потрапила через загострення цукрового діабету, наявність якого була встановлена лише під час лікування наслідків отриманих тілесних ушкоджень. Проте, саме через впадання потерпілої у кому лікарі були вимушені проводити другу операцію на щелепі потерпілої : на час перебування у комі накладені шини були знаті, а вже після покращення стану встановлена друга пластина.

Відповідно у судовому засіданні достовірно встановлено факт нанесення обвинуваченій потерпілій 18.12.2014 року одного удару кулаком в обличчя, внаслідок якого вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

За місцем проживання обвинувачений характеризується як схильний до вживання спиртних напоїв, у громадських місцях веде себе пристойно. На обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, а також часткове відшкодування матеріальної шкоди, яке було здійснене його родичами.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який кримінальним законом віднесено до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також позицію потерпілої, яка не наполягає на позбавленні обвинуваченого волі, просила задовольнити її цивільний позов, він вперше притягується до кримінальної відповідальності. Суд вважає, що його виправлення можливе без його ізоляції від суспільства, тому йому слід обрати міру покарання у вигляді обмеження волі, а також застосувати щодо призначеного покарання норму ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням. Така міра покарання буде достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міра запобіжного заходу не обиралась.

Речові докази відсутні.

Дані про процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов, заявлений прокурором, задовольнити на підставі ст. 1206 ЦК України, відповідно до якої «особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину». Вартість такого лікування згідно наданої калькуляції становить 11292 грн. 79 коп. (22 ліжкодні).

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_3 задовольнити частково. Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі, її майну відшкодовується особою, яка її завдала. Вартість придбаного по наданих чеках, видаткових накладних, враховуючи довідку про перелік ліків, витрачених при лікуванні ОСОБА_3 у щелепно-лицевому відділенні КОКЛ № 1, становить 10852,78 грн. Враховуючи часткове відшкодування витрат на лікування ( коштів, переданих родичами обвинуваченого у сумі 6200 грн.) стягненню підлягає матеріальна шкода у сумі 4652,78 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн., суд вважає, що діями обвинуваченого позивачці дійсно була заподіяна така шкода, оскільки вона тривалий час перебувала не лікуванні, завдана травма завдавала їй суттєвих незручностей, звичайний хід її життя був порушений, і вона, разом з членами своєї сім'ї, мала докладати додаткових великих зусиль щодо його налагодження, що завдавало моральних страждань. Проте, суд вважає, що з урахуванням стягнення матеріальних збитків, розмір відшкодування моральних збитків має бути зменшений.

Керуючись ст. 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням і призначити іспитовий строк 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов*язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну постійного місця проживання.

Цивільний позов, заявлений прокурором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації (отримувач: ГУДКС України у Київській області, код ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача: : ГУДКС України у Київській області, код банку отримувача: 821018, р/р 31410544700001), витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, у сумі 11292 грн. 79 коп.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_3, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, жительки АДРЕСА_2, 4652,78 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: