Ухвала суду № 43538319, 06.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/255/15

Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М.

Доповідач Доценко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів -Заїкіна А.П., Гірняк Л.А.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредитування, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

19.09.2013 року ПАТ "Комерційний банк "Надра" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредитування, в якому просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором від 13.11.2007року в розмірі 31924,01 доларів США, з яких: 23453,55 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 1389,51 доларів США заборгованість по відсоткам, 3399,95 доларів США пеня, штраф в розмірі 3681 доларів США, що складає в гривневому еквіваленті 255168,61 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ВАТ КБ "Надра", яке згодом було перейменовано у ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 13.11.2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 36810 доларів США на придбання автотранспортного засобу, зобов'язавшись повернути кредит в строк до 12.11.2014року, щомісячно сплачуючи 12,50% річних.

Відповідачем ОСОБА_2 не проводиться оплата по погашенню грошових коштів по кредиту та інших обов'язкових платежів, внаслідок чого виникла заборгованість перед банком в розмірі зазначеному вище. Крім того, позивач пославшись на те, що відповідач - ОСОБА_3 виступив перед банком як поручитель, згідно договору поруки, також не виконав прийняти на себе зобов'язання, просить стягнути виниклу заборгованість по кредитному договору з відповідачів в солідарному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість по кредитному договору в розмірі 187 464,23 гривень, проценти за користування кредитом в розмірі 11 106,35 гривень, пеню в розмірі 27 175,80 гривень, штраф в розмірі 29422,23 гривень.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" судові витрати в розмірі 3321,68 гривень.

Рішення суду оскаржує представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В суд апеляційної інстанції сторони не з;явились, про час та місце судового засідання сторони повідомлялись неодноразово за адресами, що містяться в матеріалах справи. Позивач та представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4, який діє за довіреністю від 29.08.2014року і яка є дійсною до 29.08.2016року ( а.с. 107) отримали судові повістки про виклик в судове засідання на 06.04.2015року, що підтверджується повідомленнями. Відповідач ОСОБА_2 вважається також повідомлена відповідно до вимог ч. 5 ст.76 ЦПК України. Відповідач ОСОБА_3 повідомлений про час та місце судового засідання відповідно до ст.77 ЦПК України, оскільки повістка повернулась, у зв;язку з непроживанням за зазначеною адресою.

Справа розглянута відповідно до вимог ч.2 ст.197 та ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги на підставі ст.ст.1054, 553 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_3 повинні повернути ПАТ КБ " Надра" отримані ними кредитні кошти, а саме: заборгованість по кредитному договору в розмірі 187464,23грн., проценти за користування кредитом в розмірі 11106,35грн., пеню в розмірі 27175,80грн., штраф в розмірі 29422,23грн.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до кредитного договору №05/11/2007/840-К/1048 від 13.11.2007року укладеного між Відкритим акціонерним товариством КБ "Надра", яке згодом було перейменовано у Публічне акціонерне товариство КБ "Надра" та ОСОБА_2 остання отримала кредит у розмірі 36810 доларів США на придбання автотранспортного засобу, зобов'язавшись повернути кредит в строк до 12.11.2014року, щомісячно сплачуючи 12,50% річних.

Факт отримання ОСОБА_2 кредитних грошових коштів підтверджується заявкою на видачу готівки NL-112 від 13.11.2007року

Відповідно до п.2.2.1 кредитного договору, відповідач зобов'язалася щомісяця в період сплати, надавати банку грошові кошти в рахунок погашення кредиту в розмірі 670 доларів США. За умовами договору, відповідач зобов'язався щомісячно проводити сплату відсотків, та грошові кошти за користування кредитом.

У забезпечення виконання кредитного договору між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки від 13.11.2007року, згідно якого ОСОБА_3 як поручитель, прийняв на себе зобов'язання відповідати перед банком за належне виконання прийнятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору від 13.11.2007року в повному обсязі, включаючи повернення відсотків за користування кредитом, пені за прострочення уплати платежів і поверненню займаних коштів та інші штрафні санкції, передбачені договором.

Умови кредитного договору ОСОБА_2 належним чином виконанні не були, внаслідок чого перед банком за договором кредитування станом на 13.05.2013року виникла заборгованість в розмірі 23453,55 доларів США, 1389,51доларів США заборгованість по відсоткам, 3399,95 доларів США пеня, штраф в розмірі 3681 доларів США, а всього 31924,01 доларів США, що складає в гривневому еквіваленті 255168,61 гривень, виходячи з курсу НБУ встановленого на день проведення розрахунку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що банком не враховано суму від продажу транспортного засобу за договором купівлі-продажу від 25.12.2012року згідно якого ОСОБА_2 продала ПАТ КБ "Надра" належний їй ТЗ марки Тойота Камрі, р/н НОМЕР_1 за 172 329,08 гривень колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані кошти були конвертовані в іноземну валюту та зараховані в рахунок заборгованості по кредитному договору в розмірі 6894,43доларів США та в рахунок заборгованості по відсоткам в розмірі 14478,52 доларів США. Дані суми були враховані позивачем під час пред'явлення дійсного позову, що підтверджено розрахунком ( а.с.17).

Доводи апеляційної скарги про те, що банком пропущено строк позовної давності звернення до суду колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки вимога про дострокове погашення кредиту була направлена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.05.2013року ( а.с.23,24), а з позовом банк звернувся до суду 19.09.2013року ( а.с. 2). Розрахунок пені банком зроблений за рік у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді А.П. Заїкін

Л.А.Гірняк

К