Рішення № 43537759, 07.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2158/15 Головуючий у 1 інстанції: Кучеренко В.В.

Суддя-доповідач: Кримська О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Бондар М.С.,

Судді Кримська О.М.,

Подліянова Г.С.

При секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 січня 2014 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначали, що 26 червня 2006 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 5 504 грн. 18 коп., за умови сплати 25,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, строком повернення до 26 червня 2009 року.

У зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином договірних зобов'язань утворилася заборгованість, яка станом на 21 листопада 2013 року становила 21 709 грн. 07 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 1 475 грн. 61 коп.; заборгованість за процентами - 7 444 грн. 13 коп.; заборгованість із пені за несвоєчасне виконання зобов'язань - 11 279 грн. 37 коп.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 1 009 грн. 96 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 9 січня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитом у сумі 1 475 грн. 61 коп., а також заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 7 444 грн. 13 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 11 279 грн. 37 коп., штраф 500 грн. (фіксована частина), штраф 1009 грн. 96 коп. (процентна складова), а всього у сумі 21 709 грн. 07 коп.; а також судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп..

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року ухвалу апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд, оскільки апеляційний суд помилково підтримав висновок суду першої інстанції та не врахував, що умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися частинами, отже початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобовязань, чого судом зроблено не було.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 12 листопада 2014 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відмовлено з причин пропуску позивачем строку позовної давності.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 лютого 2015 року рішення апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд, оскільки апеляційним судом не було перевірено всіх обставин у справи, зокрема, чи списувалися суми з рахунку відповідача до 2012 року та чи переривався строк позовної давності з урахуванням часу укладення договору.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився, повідомлений про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судової повістки.

Відповідач приймає участь в судовому засіданні через свого представника ОСОБА_6

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності відповідача.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Встановлено, що 26 червня 2006 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 5 504 грн. 18 коп., за умови сплати 25,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, строком повернення до 26 червня 2009 року.

Згідно заяви від 26 червня 2006 року ОСОБА_3 особистим підписом підтвердив своє ознайомлення з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам та надав згоду на те, що дана заява разом з запропонованими банком Умовами і Тарифами складає кредитно-заставний договір (а.с.65-66).

За Умовами зазначеної заяви позичальник повинен надавати банку грошові кошти у сумі 220 грн. 09 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, процентами, комісією, а також іншими витратами згідно з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ( "Розстрочка") ("Стандарт")

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( ч. 1 ст. 207 ЦК України ).

Відповідно до п. 5.5 Умов, як складової кредитного договору від 26.06.2006 року, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (а.с.11).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ( ст. 256 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, сторони досягли згоди та уклали договір, в якому передбачили, що позовна давність, установлена законом, збільшена за домовленістю сторін до п'яти років відповідно до п. 5.5 Умов, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 259 ЦК України та свідчить про додержання письмової форми договору щодо збільшення позовної давності. ( Правова позиція, викладена у Постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року в справі № 6-144цс14).

Отже, твердження апеляційної скарги щодо не ознайомлення відповідача з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам спростовується вищеназваними положеннями закону.

Із наданого ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розрахунку вбачається, що заборгованість позичальника зі сплати кредиту становить 1475 грн. 61 коп.; заборгованість за процентами - 7444грн. 13 коп.( а.с.4-5).

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наданий розрахунок банку та не надано доказів щодо відсутності заборгованості за кредитом.

За таких обставин, колегія судів приходить до висновку про те, що позичальник належним чином не виконував свої зобов'язання щодо сплати кредиту, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, що списання коштів з рахунку відповідача відбувалося поза його бажанням, та він не був обізнаний про зарахування вказаних коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2006 року, спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом або договором між банком і клієнтом.

Згідно з п. 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, та право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Згідно п. 3.2.5 Умов позичальник доручає банку списувати кошти з усіх поточних рахунків у валюті кредиту та у валюті, відмінної від валюти кредиту при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, у межах сум, які підлягають сплаті банку за заявою та цими умовами при настанні строків встановленого законодавством порядку. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку (а.с.8, зворот).

Із наданого ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки за період з 26.06.2006 року по 03.03.2014 року вбачається, що погашення заборгованості за кредитним договором шляхом договірного списання з рахунку позичальника ( платіжна картка № 6762466721076485) відбулося впродовж 2011 - 2012 років, останнє перерахування на погашення боргу відбулося 25.04.2012 року (а.с.4-5, 68-71).

Згідно довідки, виданої ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 22 квітня 2014 року держателем платіжної картки № 6762466721076485 є ОСОБА_3, емітент картки - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Картка діяла до 31 грудня 2012 року ( а.с.78)

Наявність названої платіжної картки не заперечував представник відповідача, а також пояснив суду апеляційної інстанції, що відповідач не здійснював контроль за рухом грошових коштів на вищеназваній картці.

Враховуючи, що оскільки позичальник добровільно погодився на такі умови договору, дії банку були спрямовані на виконання таких умов договору, а тому вважати, що вони були здійснено поза волею позичальника немає підстав.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ч.1,3 ст. 264 ЦК України,з урахуванням часу укладання договору, було переривання строку позовної давності.

Посилання апеляційної скарги на незастосування судом першої інстанції строків позовної давності щодо нарахування та стягнення пені є обґрунтованими з огляду на наступне.

За положеннями ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, яка визначається як штраф, пеня, і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 2 статті 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Заперечуючи проти позову, відповідач в особі свого представника просив, у тому числі про застосування строків позовної давності (а.с.28-29 журнал судового засідання час 14:50:10).

Таким чином, враховуючи положення ст.. 258 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у межах одного року, тобто за період з 21.11.2012 року по 21.11.2013 року в сумі 3788 грн. 63 коп., в іншій частині стягнення пені суд відмовляє ( а.с.174-181).

Крім іншого, відповідно до п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції на підставі п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача, стягнувши з відповідача заборгованість за кредитом - 1 475 грн. 61 коп.; заборгованість за процентами - 7 444 грн. 13 коп.; заборгованість із пені за несвоєчасне виконання зобов'язань - 3788 грн. 63 коп.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 660 грн. 42 коп., а всього 13 868 грн. 79 коп..

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315, 316, 317 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 січня 2014 року у цій справі скасувати в частині визначення суми заборгованості та ухвалити нове рішення:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 13 868 грн.79 коп., яка складається: заборгованість за кредитом у сумі 1 475 грн. 61 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 7 444 грн. 13 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 3788 грн. 63 коп., штраф 500 грн. (фіксована частина), штраф 660 грн. 42 коп. (процентна складова).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: