Ухвала суду № 43533543, 19.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2015р. м. Київ К/9991/2330/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддя Карась О.В. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.,

при секретарі судового засіданні Гончар Н.О., представника позивача Щербакової Т.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011

зі справи № 2а-6090/10/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс-Логістік" (далі -

Товариство)

до Інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010 № 0004182301/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7 775 668,50 грн. (у тому числі 3 956 273 грн. за основним платежем та 3 819 395,50 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011, позов задоволено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам даної справи, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові Товариства.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому він зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій і просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 21.10.2010 № 4483/23-4/34554812.

Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про заниження платником оподатковуваного доходу на 15 825 094 грн. внаслідок невключення до його складу вартості безоплатно отриманих товарів (водонагрівачів) у рамках правовідносин з контрагентами-постачальниками - товариством з обмеженою відповідальністю «Магнолія ТК» (далі - ТОВ «Магнолія ТК») та товариством з обмеженою відповідальністю «Актуаль-Групп» (далі - ТОВ «Актуаль-Групп»).

Інспекцією також встановлено, що поставлений названими постачальниками товар був оплачений позивачем шляхом передачі ТОВ «Магнолія ТК» простого векселя власної емісії від 26.12.2008 серії АА № 1029424 номінальною вартістю 14 730 073,36 грн. та ТОВ «Актуаль-Групп» - простого векселя власної емісії від 19.01.2010 серії АА № 1029425 номінальною вартістю 917 521,41 грн.; у подальшому за договором купівлі-продажу цінних паперів від 04.03.2009 № 208Б позивач придбав вексель від 26.12.2008 серії АА № 1029424 у векселедержателя (товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Завод Прес-Форм»), сплативши останньому кошти у сумі, еквівалентній номінальній вартості цього векселя; за договором купівлі-продажу цінних паперів від 22.01.2010 № 30Б позивач придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «ТП «Вікторія» вексель від 19.01.2010 серії АА № 1029425 та перерахував на користь цього продавця відповідну суму грошових коштів.

За висновком Інспекції, вказані векселі мають дефект форми, позаяк не містять відомостей про усіх індосантів для встановлення усіх учасників розглядуваного вексельного обігу. Наведену обставину у сукупності з фактом банкрутства постачальників Товариства - ТОВ «Магнолія ТК» і ТОВ «Актуаль-Групп» було розцінено як свідчення безоплатності товару, одержаного позивачем від цих контрагентів.

Також, у підпункті 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 акта перевірки Інспекцією викладено висновок про невиконання Товариством обов'язку з включення до валового доходу попередньої плати у сумі 177 500 грн., одержаної від товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц» за договором про відступлення права вимоги від 01.09.2009. На обґрунтування цього висновку відповідач зазначає, що до часу перерахування позивачеві як первісному кредитору повної оплати за цим договором частково сплачені новим кредитором грошові кошти є передоплатою, яка відображається у складі оподатковуваного доходу відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

По епізоду, пов'язаному з невідображенням позивачем у складі оподатковуваного доходу вартості отриманих від ТОВ «Магнолія ТК» і ТОВ «Актуаль-Групп» товарів, суди цілком об'єктивно зазначили про відсутність у таких товарів ознак безоплатно отриманих.

Так, відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

У розглядуваному випадку установлені під час перевірки обставини засвідчують факт оплати позивачем поставленого товару із застосуванням вексельної форми розрахунків.

Посилання Інспекції на наявні дефекти у емітованих платником векселях не спростовують цього факту, позаяк не дають підстави для висновку про відсутність у цих векселів ознак активу на час їх передачі позивачем.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

У даному разі позивач отримав в результаті використання спірних векселів економічну вигоду (розрахувався за придбаний товар) та став зобов'язаним за цими векселями. Установлені судами обставини справи свідчать на користь висновку про те, що при здійснення розглядуваних операцій як позивач, так і його постачальники сприймали векселі, емітовані Товариством, як цінні папери, що посвідчують безумовне грошове зобов'язання позивача як векселедавця сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю), що відповідає правовому змісту векселя у розумінні частини першої статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Таким чином, у правовідносинах між позивачем та ТОВ «Магнолія ТК» і ТОВ «Актуаль-Групп» спірні векселі були використані у відповідності із законодавчо визначеним поняттям векселя як активу. Наведене виключає можливість кваліфікувати придбані позивачем у названого постачальника товари як безоплатно отримані.

Правильним є і надана судами юридична оцінка обставин по епізоду, пов'язаному з відсутністю підстав для висновку про виникнення у позивача об'єкта оподаткування за фактом отримання часткової оплати від нового кредитора за договором про відступлення права вимоги. Адже операція з передачі дебіторської заборгованості не збільшує валовий доход платника відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Власне ж тривалість виконання такої операції та її фактичне завершення не впливають на кваліфікацію цієї операції та не змінюють податкові наслідки цієї операції.

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно визнали протиправним оспорюване податкове повідомлення-рішення та задовольнили позов.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено, а тому передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 зі справи № 2а-6090/10/2170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.В. Карась судді:Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко