Ухвала суду № 43533466, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2015 р. К/800/55637/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року по справі № 811/277/14

за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській

області (далі - Олександрійська ОДПІ)

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області

про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року Олександрійська ОДПІ звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанов.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Скасовано постанови Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Кіровоградській області про накладення штрафу від 15 січня 2014 року та від 24 січня 2014 року по ВП №41274990.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2014 року.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року по справі № 811/3603/13-а визнано протиправним та скасовано наказ Олександрійської ОДПІ «Про звільнення ОСОБА_4» від 7 жовтня 2013року № 33-о.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області з 8 жовтня 2013 року.

Стягнуто з Олександрійської ОДПІ на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 7434,06 грн. з відрахуванням зборів, обов'язкових платежів і сум, виплачених при її звільненні та сум, виплачених центром зайнятості. Стягнуто з Олександрійської ОДПІ на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1000 грн. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_4 та присудження виплати середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3393,81 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання судового рішення по справі № 811/3603/13-а, Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

Постановою від 18 грудня 2013 року ВП№ 41274990 було відкрите виконавче провадження за вказаним виконавчим листом та зазначено, що постанова підлягає негайному виконанню. 20 грудня 2013 року її копія направлена на адресу позивача та отримана ними.

У зв'язку з невиконанням рішення суду у добровільному порядку, Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Борисенко Л.П. було прийнято постанову від 15 січня 2014 року ВП № 412749 про накладення штрафу у розмірі 680 грн.

За повторне невиконання рішення суду державним виконавцем 24 січня 2014 року прийнято постанову ВП № 412749 про накладення штрафу у розмірі 1360 грн.

Не погоджуючись із накладенням штрафів, позивач звернувся до суду із вимогою про скасування постанови від 15 січня 2014 року ВП №412749 про накладення штрафу у розмірі 680 грн. та постанови 24 січня 2014 року було ВП № 412749 про накладення штрафу у розмірі 1360 грн., мотивуючи позовні вимоги наступним.

Позивач зазначив, що 20 грудня 2013 року звернувся із заявами до Кіровоградського окружного адміністративного суду про роз'яснення постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року та до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області з проханням звернутися до суду за роз'ясненням рішення суду.

Листом від 30 грудня 2013 року №49288 відповідачем повідомлено, що підстави для звернення головного державного виконавця до суду відсутні, але відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою.

У зв'язку з невиконанням судового рішення, державним виконавцем в порядку статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову від 15 січня 2014 року ВП № 412749 про накладення штрафу у розмірі 680 грн., а за повторне його невиконання постанову від 24 січня 2014 року про накладення штрафу у розмірі 1360 грн.

Скасовуючи вказані постанови про накладення штрафу та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що існували об'єктивні та поважні причини неможливості виконання судового рішення, про що відповідача було повідомлено. Олександрійська ОДПІ звернулась до суду із заявою про роз'яснення рішення суду з наведенням причин, які унеможливлюють виконання рішення.

Суд касаційної інстанції не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України

Згідно зі статтею 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Частиною 7 статті 12 цього Закону встановлено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови сулу про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Порядок, умови, обставини та строки відкладення провадження виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення та зупинення виконавчого провадження передбачені статтями 35-39 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 35 Закону встановлено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Листом від 30 грудня 2013 року № 49288 позивачу відмовлено у зверненні державного виконавця до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, вказано, що обставини, які перешкоджають виконанню судового рішення відсутні, а тому, в даному випадку, провадження виконавчих дій не може бути відкладено.

Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження встановлені статтею 37 Закону. Перелік таких обставин є вичерпним, і роз'яснення рішення, яке є незрозумілим для виконання, у ньому відсутнє.

Статтею 36 Закону передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк.

Така заява ні державним виконавцем, ні самою Олександрійською ОДПІ до суду не подавались.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року була змінена постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2014 року саме в частині, що стосується порядку поновлення ОСОБА_4 на посаді, не можна визнати належною підставою для скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2014 року, оскільки спірні постанови постановлені раніше, а саме 15 січня 2014 року та 24 січня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем при виконанні постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року порушено положення частини 5 статті 124 Конституції України та пунктів 2, 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких судове рішення у вказаній частині підлягає негайному виконанню, а відповідач, в свою чергу, діяв у спосіб та в межах повноважень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження» і вжив необхідних для виконання цього рішення заходів.

За наведених обставин постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року скасувати.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.