Ухвала суду № 43533097, 23.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2015р. м. Київ К/9991/95905/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011

у справі № 2а-8668/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова спілка України»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області від 14.10.2010 № 0001202301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 412315,5 грн., в т.ч. 274877 грн. основного платежу та 137438,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Броварська ОДПІ Київської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення ухвали нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2010 № 0001202301/0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 412315,5 грн., в т.ч. 274877 грн. основного платежу та 137438,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки виїзної позапланової перевірки, викладені в акті від 06.10.2010 № 633/232/32128631, про порушення п.п. 7.4.1 та п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закону № 168-97-ВР). Порушення полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 39497,68 грн. за липень, серпень та жовтень 2008 року зо операціями з ТОВ Лазер Ворс «Ко», в сумі 178095 грн. за травень-вересень 2009 року за операціями з ТОВ «Денкор», в сумі 57284,33 грн. за вересень 2009 року за операціями з ТОВ «Еліт-Краст».

Висновки податкового органу ґрунтуються на даних АІС «Податки ДПА у Київській області, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на підставі яких відповідачем встановлено розбіжності між податковим кредитом позивача та задекларованими податковими зобов'язаннями ТОВ Лазер Ворс «Ко», ТОВ «Денкор» та ТОВ «Еліт-Краст». Крім того, відповідач вказує на те, що під час перевірки посадовими особами податкового органу встановлено відсутність у позивача первинних документів, які підтверджують реальність вчинення операцій з вказаними контрагентами.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Надаючи оцінку формуванню платником податку на додану вартість податкового кредиту за період, що перевірявся податковим органом, слід застосовувати положення п. 7.4, п. 7.5 Закону № 168/97-ВР.

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товару (робіт, послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог вказаних норм Закону, підстави для позбавлення його права на податковий кредит відсутні.

Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за порушення таким постачальником правил ведення фінансово-господарської діяльності та податкової дисципліни. У разі коли контрагент не виконав свого обов'язку щодо звітування, належного звітування, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо нього, адже законами іншого не передбачено.

В результаті дослідження питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів у ТОВ Лазер Ворс «Ко», ТОВ «Денкор» та ТОВ «Еліт-Краст» судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що вказані операції оформлені відповідними первинними документами (рахунками-фактури, актами приймання-здачі виконаних робіт, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виписками з банківських рахунків, податковими накладними, даними оперативного бухгалтерського обліку, витягами оборотно-сальдової відомості тощо), обов'язковість складення та зберігання яких передбачена правилами податкового та бухгалтерського обліку.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не було виявлено доказів, які б підтверджували те, що здійснення спірних операцій не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, чи свідчили б про намір сторін ухилитися від оподаткування або протиправно отримати певні податкові вигоди.

Висновки податкового органу, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про неправомірність формування податкового кредиту ґрунтуються на підставі лише тих даних, які містяться в базі «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій з податку на додану вартість», без врахування первинних документів, що підтверджують фактичне здійснення операцій позивача з ТОВ Лазер Ворс «Ко», ТОВ «Денкор» та ТОВ «Еліт-Краст».

Як достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, первинні документи щодо операцій з ТОВ Лазер Ворс «Ко», ТОВ «Денкор» та ТОВ «Еліт-Краст» не були надані посадовим особам відповідача під час перевірки у зв'язку з тим, що на підставі депутатського звернення народного депутата Ілляшова Г.О. від 24.02.2010 № 04/19 такі документи 04.03.2010 позивачем надіслано до Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю.

Листом від 17.09.2010 № 627/09-10 позивач звернувся до Верховної Ради України з клопотанням про повернення оригіналів фінансово-господарських документів для надання їх для перевірки податковим органом.

У зв'язку з викладеними обставинами податковим органом на підставі наказу від 19.09.2010 № 602 зупинено перевірку до 27.10.2010.

Листом від 27.09.2010 заступник керівника апарату Верховної Ради України повідомив позивача про те, що вказані документи перебувають на розгляді Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю, а про терміни їх повернення позивача буде повідомлено додатково.

Відповідно до наказу начальника Броварської ОДПІ Київської області від 21.09.2010 № 608 перевірку позивача було достроково поновлено.

Таким чином, позивач фактично був позбавлений можливості підтвердити реальність вчинення операцій з ТОВ Лазер Ворс «Ко», ТОВ «Денкор» та ТОВ «Еліт-Краст» під час проведення перевірки шляхом надання первинних документів.

З огляду на встановлені судами обставини, зважаючи на те, що наведені контролюючим органом у касаційній скарзі доводи не є такими, що спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун