Ухвала суду № 43531838, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року м. Київ К/800/42307/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі до Приватного акціонерного товариства «Житомирльон» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Житомирльон» про стягнення заборгованості.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року у задоволенні позовних вимог управлінню Пенсійного фонду України в м. Житомирі було відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі було залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Житомирльон» зареєстроване як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області Приватному акціонерному товариству «Житомирльон» направлено повідомлення № 4 від 28.12.2011 року про суму витрат на виплату та доставку пенсій колишньому працівнику товариства ОСОБА_2 на загальну суму 1847,22 грн. Однак, відповідач відмовився в добровільному порядку відшкодувати зазначені витрати. З матеріалів справи вбачається, що пенсія працівнику товариства ОСОБА_2 призначалася у відповідності до вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних

наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ПІ-IV рівнів акредитації

- за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних

підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів

акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а

також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначає Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Приватне акціонерне товариство «Житомирльон» не відноситься до наукових (науково-педагогічних) недержавних установ, організацій та вищих навчальних закладів ІП-ІV рівнів акредитації, воно є виробничим підприємством, видами діяльності якого є виробництво готових текстильних виробів, прядіння лляних волокон, тощо, а тому на нього Законом не покладено обов'язку відшкодовувати і різницю у розмірі пенсії.

Порядок, на який посилається позивач, є підзаконним нормативним актом, містить більш широкий перелік суб'єктів, які мають відшкодовувати цю різницю, порівняно з нормами статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а тому, входячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, у даному випадку застосований бути не може.

Отже, застосуванню підлягає саме стаття 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яка не покладає на Приватне акціонерне товариство «Житомирльон» обов'язку відшкодовувати різницю пенсії.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі - залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі до Приватного акціонерного товариства «Житомирльон» про стягнення заборгованості - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз