Ухвала суду № 43531837, 03.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2015р. м. Київ К/800/51611/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» (далі-Товариство) до ДПІ та Головного управління Державної Казначейської служби України по Харківській області (далі - Управління),

про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Товариство звернулося із позовом до ДПІ та Управління про стягнення з бюджету заборгованості з відшкодування ПДВ, у розмірі 3 239 990,00 грн.

На обґрунтування позову зазначило, що достовірність заявленої до бюджетного відшкодування за березень 2013 року суми з ПДВ у розмірі 3 239 990,00 грн., підтверджена при здійсненні документальної позапланової виїзної перевірки

Відповідно до приписів п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України у 10 денний строк після закінчення перевірки підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ повинна бути перерахована Товариству, однак ДПІ та Управління протиправно не виконали вимоги чинного законодавства України.

30 липня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, позов задоволено.

Стягнуто на користь Товариства з держбюджету бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами у розмірі 3 239 990,00 грн.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанції зазначили, що вимога Товариства з бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3 239 990,00 грн. є обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України.

ДПІ звернулась із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22.04.2013 року Товариством була подана до ДПІ податкова декларацію з ПДВ за березень 2013 року відповідно до якої заявлено до бюджетного відшкодування суму 3 321 817,00 грн., а також: довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 321 817,00 грн.

У період з 23.05.2013 року до 21.06.2013 року ДПІ здійснила документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року у розмірі 3 772 780,00 грн. та достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень у розмірі 3 321 817,00 грн., за результатами якої 21.06.2013 року був складений акт перевірки

У акті перевірки зазначено, що Товариство порушило п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року у розмірі 81 827,00 грн.

Крім того, при здійснені перевірки, ДПІ встановлено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за лютий 2013 року із даними первинних документів, що підтверджують формування податкового кредиту Товариством, сума ПДВ складає 3 239 990,00 грн.

Тобто Підтверджено правомірність відображення Товариством податкового кредиту з ПДВ у розмірі 3 239 990,00 грн. у декларації з ПДВ за лютий 2013року.

При судовому розгляді встановлено, що ДПІ не надала до відповідного підрозділу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 239 990,00 грн., який є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, оскільки Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів було повернуто узагальнені матеріали з зазначенням у графі застережень рекомендацій щодо усунення недоліків відпрацювання декларації Товариства з ПДВ за березень 2013 року.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації згідно з п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Положеннями п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими, оскільки ДПІ не виконала визначений законом обов'язок - не надала у встановленому порядку Управлінню висновок щодо відшкодування Товариству податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 3 239 990,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.