Ухвала суду № 43531565, 16.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року м. Київ К/9991/73126/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 р.

у справі №2а-2614/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера»

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2011 р. №0011651510.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 р., позовні вимоги задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 р. №0011651510, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №2149/15-116/33477638 від 09.11. 2011 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме - завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за попередній звітний період у розмірі 8 499 345,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 р. №0011651510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 8 499 345,00 грн.

За результатами апеляційного узгодження, податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.11.2011 р. №0011651510 залишено без змін, а скарги без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, у якій відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року від усіх видів діяльності по р.07 у розмірі - 9 220 226,00 грн. При цьому до податкової декларації з податку на прибуток позивачем за 2 квартал 2011 року до складу р. 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)» включено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, відображеного у р. 049 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 8 499 345,00 грн.

За висновками податкового органу, у зв'язку з набранням чинності 01.04.2011 р. розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на облік у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у І кварталі 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається від'ємне значення 2010 року.

Отже, спір між сторонами виник з приводу правомірності застосування позивачем приписів п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначені особливості застосування у 2011-2012 році п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 р. здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 р. норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 ст. 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою було визначено обмеження щодо врахування у складі валових витрат у порядку ст. 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р.

Як передбачено абзацом другим п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у 2011 році встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися.

При цьому, прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010 р. так і суми, яки виникли у попередніх роках.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2011 р.

За наведених обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими висновки попередніх судових інстанцій стосовно того, що до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворились у попередніх періодах.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про завищення позивачем у ІІ кварталі 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8 499 345,00 грн. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 р. у справі №2а-2614/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.