ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
31 березня 2015 року м. Київ К/800/14390/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 5 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 5 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суди виходили з наступного.
Згідно із положеннями статті 89 Закону України ,,Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Позивач, як на підставу невиконання рішення суду вказував відсутність коштів, однак судами правильно зазначено, що дана обставина не є поважною причиною для невиконання рішення.
Оскільки, позивачем не було наведено поважних причин невиконання судового рішення, то суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, з чим і погодився суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 5 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення стягнення.
Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Ліпський
Суддя Д.В. Ліпський
Судове рішення № 43531564, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 31.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 750/12042/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: