Ухвала суду № 43531491, 18.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2015р. м. Київ К/9991/66940/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника відповідача-1 Кузьменко О.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 по справі №2а/0370/1174/11 (№48062/11/9104) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року в розмірі 418333,00грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Луцька об'єднана державна податкова інспекція 10.10.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.10.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Луцька об'єднана державна податкова інспекція посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 11, 69, 71, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка» подано до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 418333,00грн.

Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 по 31.07.2009, про що складено довідку від 16.10.2009 №376/07/35041433.

За висновками податкового органу перевіркою буде підтверджено заявлену товариством суму бюджетного відшкодування ПДВ після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника за серпень 2009 року в сумі 418333,00 грн. При цьому, Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією порушень при формуванні суми податкового кредиту не виявлено.

Разом з тим, згідно довідки від 02.02.2011 №450/23-3/35041433 про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 по 31.07.2009, повторно проведеної Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією, податковий орган дійшов аналогічного висновку, що перевіркою буде підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2009 року у розмірі 418333,00грн. після надходження зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою не підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року було ненадходження відповіді на запити щодо проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог підпункту 7.7.4 пункту 7.7. статті 7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету).

Згідно з підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу

За встановлених обставин, та враховуючи, що факт сплати сум податку на додану вартість своїм постачальникам у вартості товару встановлено податковим органом, про що зазначено в довідці за результатом проведеної перевірки, позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування.

При цьому, слід зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування фактичної відсутності надмірної сплати податку на додану вартість та ненадходження до Державного бюджету України сум податку на додану вартість покладається саме на суб'єкта владних повноважень.

Податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних дій та не вказала на обставини, які б позбавляли позивача права на формування податкового кредиту та права на з'явлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, а наведені податковою інспекцією у касаційній скарзі доводи є такими, що не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 по справі №2а/0370/1174/11 (№48062/11/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв