Ухвала суду № 43531383, 30.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 березня 2015 року м. Київ В/800/1565/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Кравцова О.В., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С., Цуркана М.І., Чумаченко.Т.А.,

розглянувши заяву Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту 5 вимоги від 30 листопада 2012 року, -

встановила:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року №К/800/10876/14 рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України заявник ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

До заяви додані копії судових рішень: постанова ВАС України від 27 листопада 2014 року у справі №К/800/48471/14; постанова Верховного суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14; постанова Верховного суду України від 13 травня 2014 року у справі № 21-89а14.

Колегія суддів вважає доводи заявника щодо наявності підстав для допуску справи до перегляду Верховним Судом України необґрунтованими.

Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань. передбачених статтею 171 ' цього Кодексу.

З аналізу ухвали, про перегляд якої йдеться, та доданих заявником рішень Вищого адміністративного суду України вбачається, що у цих справах відсутня подібність правовідносин. Це виключає можливість стверджувати про неоднакове застосування норм матеріального права.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясуванння їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У рішенні від 27 листопада 2014 року у справі №К/800/48471/14, доданого до заяви про перегляд судового рішення, предметом спору є визнання незаконними та скасування пунктів вимог якими зобов'язано позивача: вжити заходів щодо відшкодування до бюджету коштів з працівників, як зайво нараховану та виплачену заробітну плату за невідпрацьований робочий час за сумісництвом; стягнення коштів, як незаконно отриманих за проведення ремонтно-будівельних робіт або забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг.

Предметом спору щодо якого винесене, як оскаржуване рішення, так і рішення на яке здійснюється посилання є визнання незаконними та скасування пунктів вимог інспекції.

Разом із тим, на відміну від рішення Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року у справі №К/800/48471/14 у рішенні щодо якого подана заява про перегляд, судом встановлені відмінні обставини, зокрема наступні.

Фінансовою інспекцією позивачу було направлено вимогу, пунктом 5 якої, вимагалось відобразити дебіторську заборгованість по рахунках з суб'єктами господарювання ТОВ «Прилуки автосервіс», СПД ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та відшкодувати незаконно перераховані кошти за пільгові перевезення автомобільним транспортом окремих категорій громадян Прилуцького району. Як встановлено судами позивач з метою виконання зазначеного пункту звернувся до господарського суду з позовом до зазначених перевізників про стягнення безпідставно отриманих коштів з державного бюджету. Господарськими судами у задоволені позовних вимог позивача до зазначених перевізників - відмовлено.

Скасовуючи оскаржуваний пункт вимоги суди виходили з того, що зазначені інспекцією порушення законодавства викладених в акті та відповідно пред'явлення на їх підставі вимоги (спірний пункт 5), зроблені відповідачем з порушенням чинного законодавства та не відповідають дійсності, оскільки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено факту подвійного відшкодування витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян Прилуцького району перевізниками : ТОВ «Прилуки автосервіс», СПД ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6

З огляду на зазначене, ухвала Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року №К/800/10876/14 та постанова Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року у справі №К/800/48471/14 постановлені при існуванні різних обставин, отже правовідносини щодо яких вони прийняті не є подібними, у зв'язку з чим немає підстав вважати, що у подібних правовідносинах одні й ті ж самі норми матеріального права застосовані неоднаково.

Таким чином, відсутні підстави для подання заяви про перегляд судових рішень згідно ст. 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обговоривши доводи заяви, виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження.

Керуючись статтею 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Відмовити в допуску справи за заявою Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: