Ухвала суду № 43531299, 16.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2015 р. м. Київ К/800/55357/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року

у справі № 820/1257/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій незаконними,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, за наслідками якої було складено акт від 14.01.2012 року №58/17.2-06/НОМЕР_1 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФО-П ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року. Визнано неправомірними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо відмови у розгляді заперечень на акт про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року №58/17.2-06/НОМЕР_1 від 14.01.2013 року. Зобов'язано Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відновити стан фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ), який був до внесення висновків акту перевірки №58/17.2-06/НОМЕР_1 від 14.01.2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10.12.2013 року замінено Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби правонаступником - Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року, відповідачем складено акт від 14.01.2013 року №58/17.2-06/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.2,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно задекларовано податкові зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1 199 108, 00 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1 184 563, 00 грн.

Податкове повідомлення-рішення за результатами встановлених у акті перевірки порушень відповідачем не приймалось.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на запит податкового органу позивачем надано пояснення та всю первинну документацію по взаємовідносинам позивача з контрагентом ПП «Еверест», враховуючи пояснення щодо подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Копію наказу від 02.01.2013 року № 3/19-13 про проведення документальної позапланової перевірки з зазначенням терміну її проведення з 04.01.2013 року (5 робочих днів) позивачем отримано несвоєчасно, тобто вже після її проведення.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року у справі 21-425а14, колегія суддів зазначає, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині є обґрунтованими.

Стосовно позовних вимог щодо відновлення стану фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ), який був до внесення висновків акту перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266, передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Положеннями наведених норм передбачено, що система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що дії зі здійснення податкового контролю визнані протиправними, прийняття податкового повідомлення-рішення відносно позивача судом не встановлено, а відповідачем в недодержання ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано обставин внесення даних відповідного акту до інформаційних баз органів державної податкової служби, колегія суддів вважає, що дані позовні вимоги судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, задоволено правомірно.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги в цій частині відсутні. Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Крім того, згідно із п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновками, з яких виходили суди при задоволенні позову щодо визнання неправомірними дій податкового органу щодо відмови у розгляді заперечень на акт перевірки, оскільки судами безпідставно не прийнято до уваги поштове повідомлення, яким підтверджується дата отримання відповідного акта перевірки, і з урахуванням якої податковий орган виходив при наданні відмови у розгляді заперечень через пропуск строку їх подання.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі в цій частині позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

В частині відмови у задоволенні позову ухвалені судові рішення у справі учасниками спору не оскаржуються. З огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені у частині другій статті 220 КАС, у касаційного суду відсутні підстави для надання правового аналізу висновкам судів у відповідній частині.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 820/1257/13-а в частині визнання неправомірними дій Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо відмови у розгляді заперечень на акт про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року №58/17.2-06/НОМЕР_1 від 14.01.2013 року скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 820/1257/13-а залишити без змін.

Ухвала в частині направлення справи на новий розгляд набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

В частині залишення судових рішень без змін ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук