Ухвала суду № 43530701, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/800/65835/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І. (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Міністерства праці та соціальної політики України про скасування наказу «Про оголошення догани»,

в с т а н о в и в :

У липні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано і позов задоволено.

Визнано неправомірним і скасовано наказ Міністерства праці і соціальної політики України №66кс від 18 липня 2014 року «Про оголошення догани».

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики №125-к від 16 березня 2011 року позивача призначено на посаду директора Київського міського центру зайнятості.

Наказом Міністра соціальної політики України №66кс від 18 липня 2014 року за неналежне виконання посадових обов'язків, визначених пунктом 8 Положення про Київський міський центр зайнятості, ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Позивач посилається на те, що спірний наказ не містить посилань на конкретні обставини, які свідчать про неналежне виконання ним службових обов'язків, а дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладено за матеріалами, що містяться в акті ревізії без з'ясування всіх обставин справи.

Правовий статус посадових осіб центру зайнятості, їх права і обов'язки визначаються Конституцією України, Кодексом законів про працю України та Законом України "Про державну службу".

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, як заходи дисциплінарного впливу можуть застосовуватись: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани чи звільнення.

Згідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

У відповідності із ст. 149 КЗпП при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Із матеріалів справи вбачається, що пояснення, які вимагалися від позивача, стосувалися виключно порушень, зазначених в Акті ревізії №06-30/857 від 3 квітня 2014 року. Жодних письмових пояснень з приводу вчинення позивачем дисциплінарного проступку Міністерством соціальної політики України не вимагалось.

При прийнятті оскаржуваного наказу не враховано і тієї обставини, що Київським міським центром зайнятості усунено виявлені ревізією порушення і вжито заходи щодо повернення коштів, які було зайво сплачено.

При цьому згідно вказаних правових норм перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи, зокрема, доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Аналізуючи приведене законодавство, нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини, та враховуючи ту обставину, що відповідачем дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладено виключно за матеріалами, які містяться в акті ревізії, без врахування пояснень позивача, в яких вказувалося на відсутність фактів порушення законодавства Київським міським центром зайнятості, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції що при винесенні спірного наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани в повній мірі не з'ясовано невиконання чи неналежне виконання ним службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до допущених порушень, а тому цей наказ є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги зроблених цим судом висновків не спростовують.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Керуючись статями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Міністерства праці та соціальної політики України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман