Постанова № 43529965, 08.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 653/687/14-а

Категорія: 2 Головуючий в 1 інстанції: Венглєвська Н.Б.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Лукянчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 05 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Стрілківської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року Стрілківська сільська рада (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Стрілківської сільської ради (надалі - відповідач), в якому з урахування уточнень від 20.11.2014 року (а.с.175-176) виклала наступні позовні вимоги:

- скасувати рішення 42 сесії 6 скликання Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 20.12.2013 року за 712 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати відповідача розглянути на сесії Стрілківської сільської ради питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду позивачу земельної ділянки площею 13782,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2;

- зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 13782,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2;

- зобов'язати відповідача розглянути на сесії Стрілківської сільської ради питання щодо надання позивачу дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду позивачу земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_1 площею 25000,0 кв.м., та АДРЕСА_3 площею 18509.0 кв.м..

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачу на праві власності належать три об'єкти нерухомості у АДРЕСА_2 - нежитлові будівлі гаражного комплексу, по АДРЕСА_1 - нежитлові будівлі господарського комплексу та по АДРЕСА_3 - нежитлові будівлі складського комплексу, в зв'язку з чим позивач в силу приписів Земельного кодексу України має право отримати у власність або в користування земельні ділянки під цими об'єктами. Однак відповідач неправомірно перешкоджає позивачу в реалізації такого права, безпідставно відмовляючи позивачу у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за вказаними адресами.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 05 грудня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Суд скасував рішення 42 сесії 6 скликання Стрілківської сільської ради №712 від 20.12.2013 року; а також зобов'язав відповідача вчинити наступні дії: надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 13782,00 кв.м. по АДРЕСА_2 та розглянути питання про надання позивачу дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду позивачу земельної ділянки площею 25000 кв.м. по АДРЕСА_1 та площею 18509 кв.м. по АДРЕСА_4. В решті позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником об'єктів нерухомості, що розташовані по АДРЕСА_2, по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_4, а тому позивач має право на отримання у власність чи користування земельних ділянок, на яких ці об'єкти розміщені. В той же час, заяви позивача про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок були залишені відповідачем без задоволення рішеннями №710, 711 та 712 42 сесії 6 скликання Стрілківської сільської ради від 20.12.2013р.. На думку суду першої інстанції вказані рішення відповідача прийняті безпідставно та в порушення приписів Земельного кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

В п.3 ст.2 КАС України наведений перелік критеріїв для оцінювання судом оскаржених рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст.2 КАС України критеріїв може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Якщо ж факту порушення прав свобод чи інтересів судом не встановлено, то підстави для задоволення позову відсутні незалежно від того, чи є дії або рішення суб'єкта владних повноважень протиправними.

Частиною 1 ст.6 КАС України чітко визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведеного слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача.

Звернення позивачу до суду з даним позовом направлено на захист встановлених статтею 377 Цивільного кодексу України та статтею 120 Земельного кодексу України прав власника об'єкту нерухомості отримати у власність чи користування земельну ділянку, на якій цей об'єкт розміщений.

Як вбачається з матеріалів справи приватним підприємцем ОСОБА_4 на Херсонській товарній біржі "Алмаз" 26.07.2005 року укладено договір купівлі-продажу №78, за яким остання придбала у ВАТ ім. газети "Голос України" наступне нерухоме майно в селі Стрілкове Генічеського району Херсонської області: складський комплекс по АДРЕСА_3, Гаражний комплекс по АДРЕСА_2 та господарський комплекс по АДРЕСА_1 (а.с.96-98).

Даний договір купівлі-продажу не був посвідчений у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.657 ЦК України, в редакції станом на час укладання вказаного договору від 26.07.2005 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 ЦК України).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ВАТ ім. газети "Голос України" про визнання договору купівлі-продажу від 26.07.2005 року дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на вищевказані об'єкти нерухомості (а.с.99-100).

09.03.2006 року право власності на вказані об'єкти нерухомості було зареєстровано за позивачем Генічеським державним бюро технічної інвентаризації, що підтверджено копіями відповідних витягів з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №10036808, №10036140, 10035581 (а.с.81-83).

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, яке було чинним на час проведення державної реєстрації за позивачем прав власності на вказане вище нерухоме майно, одним з правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Отже, єдиним належним правовстановлюючим документом, на підставі якого у позивача виникло право власності на вищевказане нерухоме майно, було рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року.

Укладений позивачем із ВАТ ім. газети "Голос України" договір купівлі-продажу №78 від 26.07.2005 року в силу приписів Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно не міг виступати правовстановлюючим документом для реєстрації за позивачем права власності на вищевказане нерухоме майно, оскільки цей договір був укладений без додержання вимог закону про нотаріальне посвідчення.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2007 року рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року скасовано, а справу передано на новий розгляд (а.с.45-46). За результатами нового судового розгляду ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.11.2007 року провадження у справі припинено (а.с.47).

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (надалі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.19 вказаного закону рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації прав.

Тобто, рішення суду, що набрало законної сили, може бути як підставою для реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно, так і підставою для реєстрації припинення такого права.

Такими чином, постанова Вищого господарського суду України від 13.09.2007 року, якою скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року, що виступало правовстановлюючим документом для реєстрації за позивачем права власності на вищевказане нерухоме майно, є підставою для проведення державної реєстрації припинення прав власності позивача на вказане нерухоме майно.

Колегія суддів вважає, що відсутність дійсного правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності позивача на вищевказані об'єкти нерухомості, виключає правові підстави для отримання позивачем у власність чи користування земельних ділянок під вказаними об'єктами нерухомості на підставі ст.377 ЦК та ст.120 ЗК України.

Той факт, що на момент вирішення даної справи з Державного реєстру прав не було виключено запис про державну реєстрацію права власності позивача на вказані об'єкти нерухомості, наведеного вище висновку суду не спростовує, оскільки право власності виникає не з самого факту державної реєстрації, а на підставі правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла до 08.08.2012 року, записи в Державному реєстрі прав скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Разом з тим Законом України від 04.07.2012 року №5037-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» у вказану норму внесені зміни, відповідно до яких у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, діюча на даний час редакція ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності необхідно відповідне рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію.

Як видно з матеріалів справи, Стрілківська сільська рада звернулась до адміністративного суду з відповідним позовом про скасування рішення про державну реєстрацію за позивачам права власності на вказані об'єкти нерухомості. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду по справі №821/4068/14 скасовано.

Суд першої інстанції залишив поза увагою факт скасування Вищим господарським судом України правовстановлюючого документа на вищевказані об'єкти нерухомості, яким виступало рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року, та дійшов помилкового висновку про необхідність захисту прав позивача на земельні ділянки під вказаними об'єктами нерухомості.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішені даного спору судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття помилкового рішення, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області - задовольнити.

Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 05 грудня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_4 до Стрілківської сільської ради - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський О.В. Лукянчук