Постанова № 43529786, 07.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 25586/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Щерби С.Б.,

представника відповідача Слуцького Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» та Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

30.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262200/21948/10/220 від 20.09.2011 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем винесено спірне податкове повідомлення -рішення в порушення вимог п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки акт перевірки вручено 20.09.2011 року, то податкове повідомлення -рішення, на думку позивачу, мало бути винесено в період з 21.09.2011 року по 03.10.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000262200/21948/10/220 від 20.09.2011 року в частині визначення суми грошового зобов'язання 3133, 06 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки перебування товару «під митним контролем» неможливе без його фактичного ввезення в Україну, первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, як умова здійснення імпорту, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставляння на товаросупровідному документі відтиску «під митним контролем» з відповідною датою перетину митного кордону, а тому нарахування пені за порушення термінів розрахунків повинно починатися з дня фактичного перетинанням ситного кордону України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» слід задовольнити повністю, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.09.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Квінто -Плюс» з питань дотримання вимог валютного законодавства 19.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 568/22-0/31897102, в якому встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку з чим позивачу донараховано пеню по імпортних операціях на загальну суму 6934,37 грн.(а.с.6-8).

За період перевірки, згідно наданих документів, ТОВ «Квінто -Плюс», здійснювало імпортні операції, а саме імпортувало системи допомоги водію, системи запобігання зіткнень відповідно до контракту від 24.11.2010 року б/н укладеного з фірмою нерезидентом «Mobileye Technologies Limited». Згідно банківської виписки ТОВ «Квінто -Плюс» здійснило попередню оплату за товар 24.01.2011 року на суму 13 567,50 доларів США, граничний термін надходження товару до 23.07.2011 року(а.с.30-47).

Товар надійшов на митну територію України згідно вантажних митних декларацій, а саме № 209000010/2011/0017991 від 06.04.2011 року на суму 2025,00 доларів США, № 209000010/2011/028202 від 10.08.2011 року на сумі 10 125, 00 доларів США, з порушенням граничного терміну надходження товару(а.с.68-69,71-72).

Поставка товару на суму 1417,50 грн. доларів США не була здійснена, а також не було повернення коштів ТОВ «Квінто -Плюс», з вимогами про стягнення заборгованості до нерезидента «Mobileye Technologies Limited»ТОВ «Квінто -Плюс» не зверталося. Станом на 19.09.2011 року дебіторська заборгованість в сумі 1417,50 грн. доларів США не закрита.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова 20.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262200/21948/10/220, згідно якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем -пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, усього в розмірі 6934,37 грн.(а.с.10).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 Закону встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до статті 44 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

За змістом частини третьої статті 71 Митного кодексу України митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Разом з тим, відповідно до статті 92 названого Кодексу якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Крім того, частиною першою статті 95 Митного кодексу України передбачено, що переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, ВМД є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України або зміну митного режиму щодо цих товарів.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

За таких обставин слід погодитися з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою обставин справи, відповідно до якої оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40 на імпортовані товари, як завершення їх митного оформлення та закінчення митного контролю щодо них, не є необхідною умовою для визначення моменту перетину цими товарами митного кордону України, у зв'язку з чим датою імпорту слід вважати не дату оформлення ВМД, а дату фактичного перетину митного кордону.

Згідно вантажної митної декларації № 3525, на територію України 25.02.2011 року поставлено товар, вартість якого згідно проформи -інвойс від 26.01.2011 року становить 2025 доларів США, який було розмитнено 07.04.2011 року. Наступна поставка товару відбулась, згідно проформи -інвойс від 28.07.2011 року на суму 10125 доларів США, на територію України 02.08.2011 року, розмитнення якого відбулося 10.08.2011 року згідно вантажної митної декларації № 3664.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив частково позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262200/21948/10/220 від 20.09.2011 року, оскільки таке слід скасувати повністю з наступних підстав.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом першої інстанції, акт перевірки складено 20.09.2011 року та тоді ж вручено наручно директору ТзОВ «Квінто-Плюс», що підтверджується його розпискою в акті перевірки(а.с.8).

Одночасно з актом перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, чим порушено порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, визначений пунктом 86.8 статті 86 ПК України.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про порушення Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, встановленого положенням п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000262200/21948/10/220 від 20.09.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Такий висновок відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 09.12.2014 року у справі №2а-1670/8672/11.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі № 2а-10746/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262200/21948/10/220 від 20.09.2011 року повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В.Ніколін