Ухвала суду № 43529743, 02.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 39780/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Підставської К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Шкіряне підприємство «Світанок» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова ( тепер Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області) про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Шкіряне підприємство «Світанок» 28.10.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2011р. №0001392300/14028 з податку на прибуток на загальну суму 1279561,00 грн. (у т.ч. основний платіж 1023649,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 255912,00 грн.) та від 02.06.2011р. №0001402300/14032 з податку на додану вартість на загальну суму 1023649,00 грн. (у т.ч. основний платіж 818919,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 204730,00 грн.).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 02.06.2011р. №0001392300/14028 та від 02.06.2011р. №0001402300/14032.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що позивачем 19.01.2012 подано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на реалізацію товарів, начебто виготовлених на підприємстві із поставленої від ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» сировини. Однак доказів щодо дійсної переробки саме отриманої сировини та доказів підтвердження взаємозв'язку між поставленою сировиною та реалізованою продукцією позивачем не надано, що свідчить про відсутність підстав для підтвердження використання сировини в господарській діяльності, що також не дає підстав для однозначного ствердження про правильність формування валових витрат та податкового кредиту підприємства. Судом не вжито заходів по витребуванню таких доказів, та не досліджено обставин, які б свідчили, що реалізована продукція дійсно вироблялась чи в готовому вигляді була придбана у інших постачальників та перепродана своїм покупцям.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.05.2011р. за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" з питань взаєморозрахунків з ВАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" за період з 01.07.2008р. по 31.08.2008р., працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено акт перевірки №876/23-118/00307891.

Як видно з акту перевірки, відповідачем в розділі 4 акта перевірки встановлено, що позивачем при здійсненні господарської діяльності допущені наступні порушення:

- пп.7.4.1 п.7.1, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 818919,00 грн., у тому числі за липень 2008р. в сумі 598544,00 грн., за серпень 2008р. в сумі 220375,00 грн.;

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1023649,00 грн., у тому числі за ІІІ - кв. 2008 р. в сумі 1023649 грн.

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2011р. №0001392300/14028 з податку на прибуток на загальну суму 1279561,00 грн. (у т.ч. основний платіж 1023649,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 255912,00 грн.) та від 02.06.2011р. №0001402300/14032 з податку на додану вартість на загальну суму 1023649,00 грн. (у т.ч. основний платіж 818919,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 204730,00 грн.).

В порядку процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в Законі України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи, податкові накладні позивача відповідають всім вимогам передбаченим п.п. 7.2.1 п.п. 7.2 п. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а отже, виходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", наявність у позивача податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість.

Вказує, що включення позивачем до складу валових витрат у 3-му кварталі 2008р. витрат по придбанню товарів-шкірсировини в ВАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" в розмірі 4094595,25 грн. за наявними в матеріалах справи видатковими накладними є правомірним та обґрунтованим.

Крім того, позивачем сформувало податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належно оформлених податкових накладних, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно п.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв в період спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальний або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дата отримання видаткових накладних є фактом отримання платником податку товарів.

Відповідно до п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (послуг) будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки за цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари (послуги) за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

У відповідності до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 названого Закону).

Як видно з матеріалів справи, господарські відносини між ВАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" - постачальник та ВАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" - покупець, підтверджені договором на поставку шкіряної сировини №ПС-11/08 від 09 січня2008р.

Відповідно до п.1 вказаного договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити шкіряну сировину в кількості та асортименті за узгодженням на підставі заявки покупця.

Відповідно до п.2 даного договору, передача товару здійснюється за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 53.

Згідно п.5 договору на поставку шкіряної сировини №ПС-11/08 від 09 січня 2008р., розрахунки між сторонами здійснюються на протязі 7 днів після поставки шкірсировини. Розрахунки здійснюються у гривнях, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у відповідності до Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Як видно з матеріалів справи, виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами, зокрема:

- видатковими накладними: №МК-0017085 від 07.07.2008р. на загальну суму 524934,30 грн. в т.ч. ПДВ, №МК-0017086 від 07.07.2008р. на загальну суму 1177770,00 грн. в т.ч. ПДВ, №МК-0018687 від 21.07.2008р. на загальну суму 1888560,00 грн. в т.ч. ПДВ, №МК-0022510 від 27.08.2008р. на загальну суму 1322250,00 грн. в т.ч. ПДВ;

- податковими накладними №15324 від 07.07.2008р. на загальну суму 524934,30 грн., в тому числі ПДВ 87489,05 грн.; №15331 від 07.07.2008р. на загальну суму 1177770,00 грн., в тому числі ПДВ 196295,00 грн.; №16633 від 21.07.2008р. на загальну суму 1888560,00 грн., в тому числі ПДВ 314760,00 грн.; №20359 від 27.08.2008р. на загальну суму 1322250,00 грн., в тому числі ПДВ 220375,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції в акті перевірки не заперечується проведення повної оплати позивачем на користь постачальника - ВАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" шляхом безготівкового перерахунку вартості отриманих товарів.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за №168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені якого складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа".

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача податкові накладні відповідають всім вимогам вказаним вище нормам та п.п. 7.2.1 п.п. 7.2 п. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а отже, виходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", наявність у Позивача податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що включення позивачем до складу валових витрат у 3-му кварталі 2008р. витрат по придбанню товарів-шкірсировини в ВАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" в розмірі 4094595,25 грн. за вищезгаданими видатковими накладними є правомірним та обґрунтованим.

Також вважає, що позивачем сформувало податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належно оформлених податкових накладних, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

Крім того, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що доводи відповідача викладені в запереченні на адміністративний позов про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які могли б підтвердити фактичне здійснення господарських операцій спростовуються положеннями п. 2 договору на поставку шкіряної сировини №ПС-11/08 від 09.01.2008р., згідно яких передачу товару здійснюється за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 53 за місцезнаходженням позивача, а, отже, у позивача відсутній був обов'язок по транспортуванню придбаного товару.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту в зв'язку із непредставленням ветеринарних свідоцтв на поставку шкірсировини, то вказані доводи спростовуються положеннями п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Положенням "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку"та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки реалізація платником податків прав на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість пов'язана з наявністю первинних фінансово-господарських документів (договір, накладна, податкова накладна) обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Реальність вказаних вище господарських операцій підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. №2а/2570/4188/2011, якою було задоволено позов ПАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" в повному обсязі та визнано протиправними дії Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції з проведення та оформлення результатів документальної планової виїзної перевірки ПАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р..

Чернігівським окружним адміністративним судом було встановлено, що Ніжинською ОДПІ за період 01.07.2008р. по 31.12.2009 р.( вт.ч. за період з 01.07.2008р. по 31.08.2008р.), не доведено, що угоди, укладені між ПАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" та TOB "Прод - ТК - Торг", ВАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" суперечать чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам тобто, порушують публічний порядок та не створили юридичних наслідків для ПАТ "Ніжинський м'ясокомбінат".

Навпаки, в акті перевірки встановлено факт купівлі шкірсировини у одного контрагента та продажу тієї самої шкірсировини іншому, також встановлено факт оплати товару згідно відповідних платіжних доручень та отримання коштів в результаті його продажу, відтак висновок Ніжинської ОДПІ про безтоварність зазначених операцій не відповідає дійсності.

Вказана постанова не була оскаржена та набрала законної сили.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, як видно з представлених листів апеляційному суду листів податкового органу №№ 1557/07-50, 2557/07-50 від 24.07.20012 року в порушенні кримінальних справ відносно директора та головного бухгалтера відмовлено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та вважає правомірним визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 02.06.2011р. №0001392300/14028 та від 02.06.2011р. №0001402300/14032.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року у справі №2а-12186/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 07.04.2015 року.