Ухвала суду № 43529694, 26.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 р. Справа № 99954/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Сапіги В. П.;

за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;

представників позивача - Магіри О. Ф., Юречко А. С., Свистули С. І.;

представника відповідача - Гордійчук О. К.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року в справі за позовом державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2012 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21 лютого 2012 року № 0001152301 про збільшення суми грошового зобов'язання із сплати земельного податку на 1125628,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 187609,00 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що звільняються від сплати земельного податку суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0001152301 від 21 лютого 2012 року.

Зазначену постанову мотивовано тим, що на позивача розповсюджуються пільги зі сплати земельного податку, передбачені пунктом 2 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що від земельного податку звільняються лише земельні ділянки таких суб'єктів літакобудування, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, тобто підприємства, які виготовляють кінцеву продукцію.

Представники позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечили та просять таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що на підставі п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Луцької ОДПІ від 17 січня 2012 року № 69 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Міністерства оборони України «Луцький ремонтний завод «Мотор» з питань правомірності використання пільги по земельному податку за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року за результатами якої складено акт № 577/2301/08029701 від 03 лютого 2012 року.

Не погодившись із висновками акту перевірки від 03 лютого 2012 року, ДП МО «ЛРЗ «Мотор» на адресу відповідача направлені заперечення від 10 лютого 2012 року за вих. № 233.

16 лютого 2012 року за вих. № 2358/10/23-2 Луцькою ОДПІ направлено лист про розгляд заперечень, яким відмовлено у їх задоволенні.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2012 року № 0001152301, яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати земельного податку на 1125628,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 187609,00 грн.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Згідно з п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Законом України «Про розвиток літакобудівної промисловості» запроваджено умови для розвитку літакобудівної промисловості, забезпечення конкурентоспроможності літаків, двигунів для них та авіаційного обладнання вітчизняного виробництва, а також збереження та збільшення робочих місць на підприємствах суміжних галузей.

Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів та відповідають хоча б двом з таких критеріїв: а)здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів; б)виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів; в)забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Перелік суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує Міністерство промисловості політики України та затверджує Кабінет Міністрів України. Такий Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2010 року № 405.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» до суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 цього Закону, застосовуються, зокрема, особливості сплати земельного податку, встановлені відповідними податковими законами.

Згідно з п. 2 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України, звільняються від сплати земельного податку суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами.

Таким чином, Податковий кодекс України обмежує пільгове оподаткування суб'єктів літакобудування, що включені до Переліку, затвердженого постановою КМУ № 405, і чітко встановлює, що від земельного податку звільняються лише земельні ділянки таких субєктів літакобудування, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, тобто підприємства, які виготовляють кінцеву продукцію.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ДП МО «ЛРЗ «Мотор» відповідно до постанови КМУ від 09 червня 2010 № 405, віднесено до суб'єктів літакобудування. Позивач має відповідну ліцензію серії АВ № 597808 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на виготовлення, реалізацію, ремонт, модернізацію та утилізацію військової техніки.

Суд не приймає до уваги твердження апелянта про те, що ДП МО «ЛРЗ «Мотор» здійснює діяльність лише з ремонту, переобладнання, модифікації і таке інше, авіаційних двигунів і не є виробником кінцевої продукції, в розумінні діючого ПК України, з огляду на наступне.

Термін «продукція» відповідно до національного класифікатора України: класифікація видів економічної діяльності, ДК009:2005 (п. 3.1), затвердженого Державним комітетом статистики України, означає результат виробничого процесу. Це загальний термін, який використовується як для позначення товарів так і послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» продукція - це будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб.

При цьому, відповідно до Податкового кодексу України, пільга на сплату земельного податку стосується земельних ділянок, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а не лише для виробництва авіаційної техніки.

З довідки № 680 з ЄДРПОУ, виданої головним Управлінням статистики у Волинській області слідує, що основним видом діяльності ДП МО «ЛРЗ «Мотор» за КВЕД є «35.30.0 виробництво літальних апаратів, включаючи космічні».

Згідно Національного Класифікатора України видів економічної діяльності, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року №375 код класифікатора 35.30.0 підклас «Виробництво літальних апаратів, включаючи космічні» включає в собі, поміж іншого технічне обслуговування, капітальний ремонт та переобладнання повітряних літальних апаратів, включаючи космічні.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21 лютого 2012 року № 0001152301 про збільшення суми грошового зобов'язання із сплати земельного податку на 1125628,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 187609,00 грн. - не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року в справі № 2а-725/12/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

В. П. Сапіга

Ухвалу складено в повному обсязі 31 березня 2015 року.