Ухвала суду № 43529375, 07.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1871/15 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Карука О.О., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" до Верхньодніпровської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року у позові відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, оскільки вважає, що постанова прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи.

Окрім того, в судовому засіданні представник позивача подав копію статуту, з якого вбачається, що правонаступником ПрАТ «Кримський ТИТАН» є Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс".

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 12 вересня 2014 року по 23 жовтня 2014 року відповідачем проводилась планова виїзна документальна перевірка Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

Під час проведення перевірки, а сааме: 03 жовтня 2014 року, відповідачем на адресу Філії було направлено письмовий запит № 6007/10/04-16-22-02, в якому податковий орган, у зв'язку з проведенням вказаної перевірки, просив Філію: 1) надати завірені належним чином копії товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ст-Кварц» по податковим накладним № 1 від 14 серпня 2013 року та № 2 від 23 серпня 2013 року; 2) вказати детальну інформацію щодо використання Філією в господарській діяльності придбаної у ТОВ «НВП «Ст-Кварц» сировини, відображеної в бухгалтерських рахунках; 3) надати завірені належним чином копії підтверджуючих документів про розподіл електричних мереж щодо вхідної активної електроенергії та вихідної електроенергії, інформації щодо власника таких електричних мереж.

У відповідь на зазначений запит, листом від 15 жовтня 2014 року № 01-02/4874 Філією було повідомлено податковий орган, зокрема, про те, що зазначені у запиті оригінали документів вже були надані перевіряючим під час проведення перевірки. Крім того, з посиланням на п. 85.4 статті 85 ПК України, Філією було зазначено, що оскільки визначені у запиті документи не свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених ПК України.

У зв'язку з ненаданням Філією запитуваних податковим органом документів, 23 жовтня 2014 року відповідачем було складено акт про ненадання документів № 1290/04-16-22-02/33173973, що став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2014 року № 0001942202, яким Філії нараховано суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510, 00 грн.

Вважаючи протиправними дії податкового органу, позивач подав позов до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю, за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з приписами п. 85.4 статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з п. 85.8 статті 85 ПК України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З огляду на наведені норми, ПК України надано повноваження податковому органу витребовувати від платника податків документи, що стосуються предмету перевірки. При цьому платник податків зобов'язаний надати такі документи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що платник податків законодавчо не наділений правом визначати належність окремих з запитуваних податковим органом документів до предмету перевірки або до категорії документів, визначеної п. 85.4 статті 85 ПК України.

При цьому, дійсно, у разі невиконання платником податків обов'язку щодо надання документів на письмовий запит контролюючого органу, що і мало місце в межах досліджуваних обставин справи, такі його дії вважатимуться неправомірними.

Таким чином, дії відповідача щодо направлення на адресу Філії письмового запиту від 03 жовтня 2014 року № 6007/10/04-16-22-02 про отримання інформації та документів, необхідних для проведення перевірки, були вчинені податковим органом правомірно.

Водночас правомірність направлення такого запиту позивачем не оспорюється.

Згідно з приписами п. 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії з надсилання на адресу платника податків письмового запиту про отримання інформації та підтверджуючих документів, так само як і складання акту про ненадання документів, є передбаченими ПК України способами фіксації податковим органом факту відмови платника податків у наданні окремих документів, що стосуються предмету перевірки.

При цьому, з огляду на те, що позивач відмовив податковому органу у наданні окремих з запитуваних ним документів, складення відповідачем акту про ненадання документів № 1290/04-16-22-02/33173973 від 23 жовтня 2014 року є правомірним.

Згідно з приписами п. 121.1 статті 121 ПК України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, з огляду на встановлений факт ненадання позивачем документів на запит податкового органу, останній правомірно застосував штраф у розмірі 510 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що в порушення вимог п. 85.6 статті 85 ПК України акт про ненадання документів від 23 жовтня 2014 року № 1290/04-16-22-02/33173973 не містить обов'язкових реквізитів, таких як перелік документів, які було запропоновано подати платнику податків, та підписів уповноважених представників платника податків, або ж запису про їх відмову від його підписання, суд зазначає, що з огляду на встановлену вище протиправність дій позивача щодо відмови у наданні запитуваних документів на аргументоване звернення відповідача, окремі формальні недоліки акту, яким зафіксоване таке правопорушення, не можуть вважатися достатньою підставою для визнання його неправомірним.

З огляду на встановлену в порядку розгляду даної адміністративної справи правомірність дій відповідача по направленню Філії письмового запиту на отримання інформації, обґрунтованість застосування щодо Філії передбаченої п. 121.1 статті 121 ПК України санкції та відповідність висновків акту про ненадання документів від 23 жовтня 2014 року № 1290/04-16-22-02/33173973, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001942202 від 23 жовтня 2014 року, фактичним обставинам справи, суд вважає позовні вимоги ПрАТ «Кримський ТИТАН» про його скасування необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позиції Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про те, що дана справа територіально не підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва, оскільки оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до відповідальності притягнуто саме Філію, а не позивача, і, відповідно, саме вона мала звертатись до суду за захистом свого порушеного права, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Разом з тим, згідно статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, юридичні особи передають філіям певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їхньої діяльності. Однак юридично власником цього майна залишається юридична особа, тому що філії не мають правосуб'єктності, а виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила.

Зазначене підтверджується й Положенням про Філію «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН», п. 2.1. якого передбачено, що Філія не є юридичною особою.

Також, відповідно до п. 2.5 вказаного Положення, від імені Товариства Філія виступає у всіх судах судової системи України, що узгоджується з нормами Цивільного кодексу України.

Водночас колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН» не є юридичною особою, то вона не може самостійно звернутись до адміністративного суду за захистом свої прав в порядку, передбаченому КАС України. Оскільки місцезнаходженням позивача як юридичної особи є м. Київ, вул. Мечникова 2-А, дана справа підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2015 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.