Рішення № 43528266, 06.04.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р.Справа № 908/556/15-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Приватного підприємства "Експериментальний "Тепло-Гермес", м. Кремінна про стягнення коштів в розмірі 1 162 112, 79 грн. за участю :

Представник позивача - Ященко Р.Ю. довіреність №14-135 від 13.05.2014 року;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 29.01.2015 року звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Експериментальний "Тепло-Гермес" 1162112,79 грн. (з яких: 935271,80 грн. - основний борг; 69319,50 грн. - пеня: 41416,22 грн. - 3% річних; 116105,27 грн. - інфляційні), мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за Типовим Договором купівлі-продажу природного газу №13/3502-БО-20 від 28.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2015 року матеріали справи №908/556/15-г було передано за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2015 року позовну заяву було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 березня 2015 року.

Відповідно до повідомлення суду від 17.03.2015 року, судове засідання з 17 березня 2015 року було перенесено на 18 березня 2015 року о(б) 09:30 .

Ухвалою суду від 18.03.2015 року розгляд справи було відкладено на 25 березня 2015 року.

Ухвалою суду від 25.03.2015 року розгляд справи було відкладено на 06 квітня 2015 року.

В призначеному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. В письмових запереченнях, наданих до суду 17.03.2015 року, просив розгляд справи проводити без участі повноважного представника ПП "Експериментальний "Тепло-Гермес", а також застосувати строк позовної давності до сум неустойки та в позові відмовити.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Приватним підприємством "Експериментальний "Тепло-Гермес" (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року №13/3502-БО-20 (Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно з пунктом 2.1. Договору продавець зобов'язався передати покупцеві з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 715,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.).

Відповідно до пункту 2.1.1. Договору обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами в п.2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п 2.1.2).

За умовами п. 3.4. Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати позивачеві підписані та скріплені печатками відповідача та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому визначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.5.2. Договору та Додаткової угоди №1 до Договору, ціна за 1.000 куб.м. газу становить 3459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%;

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ - 354,72 грн..

.До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4588,54 грн.

Пунктом 6.1. Договору передбачено порядок розрахунків, які здійснюються покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 11.1. договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного Договору протягом січня - квітня 2013 року позивачем передано, а відповідачем отримано газ на загальну суму 985 271,90 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2013 року на суму 405 240,05 грн, від 28.02.2013 року на суму 286873,91 грн., від 31.03.2013 року на суму 287 288,81 грн. та від 30.04.2013 року на суму 5869,13 грн., складеними у відповідності з п. 3.4. Договору (арк.с. 20-23).

Відповідач, в свою чергу, зобов"язання за спірним Договором виконав лише частково, а саме розрахувався за отриманий природний газ у розмірі 50 000,10 грн. Таким чином, заборгованість ПП "Експериментальний "Тепло-Гермес" перед позивачем за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року №13/3502-БО-20 складає 935 271,80 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В заперечені на позовну заяву відповідач, зазначив, що отриманий газ на суму 985271,90 грн. був використаний для виробництва теплової енергії котелень Кремінської ЗОШ № 1, 3, 4, модульними котельними ЗОШ №2 та Кремінської школи-гімназії, які знаходились в оренді відповідача згідно договорів оренди від 26.09.2011 року.

Згідно з рішенням тридцять першої сесії Кремінської районної ради від 17.10.2013 року за №31/4 з приватним підприємством "Експериментальний "Тепло-Гермес" розірвані договори оренди котелень Кремінської ЗОШ № 1, 3, 4, Червонопопівської ЗОШ, а також припинено постачання теплової енергії модульними котельними ЗОШ №2 та Кремінської школи-гімназії.

Згідно з рішенням ридцять першої сесії Кремінської районної ради від 17.10.2013 року за №31/9 котельні Кремінської ЗОШ № 1, 3, 4 передані Комунальному підприємтсву "Креміннатеплокомуненерго".

У зв'язку з чим, згідно ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" Комунальне підприємство "Креміннатеплокомуненерго" є правонаступником боргу в сумі 985271,90 грн. за спожитий газ.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів передачі Комунальному підприємству "Креміннатеплокомуненерго" боргових зобов'язань відповідача з оплати спожитого газу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів оплати отриманого природного газу в повному обсязі до суду не надав, суд дійшов висновку, що позов в частині заявлених до стягнення 985271,90 грн. основного боргу підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 69319,50 грн., 3% річних в розмірі 41416,22 грн.та інфляційні втрати в розмірі 116105,27 грн..

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розглядаючи питання щодо застосування позовної давності до сум неустойки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно пункту 9.3 Договору Сторони визначили, що строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по кожній поставці природного газу окремо, відповідно до якого належною до сплати сумою є 69 319,50 грн. пені.

Періоди нарахувань та суми позивачем визначені вірно, згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 69 319,50 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення 3 % річних у розмірі 41 416,22 грн. та інфляційних витрат у розмірі 116 105,27 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 41 416,22 грн. та інфляційних втрат у сумі 116 105,27 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в даній справі на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 129 Конституції України, статтями 11, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України , статтями 174, 193, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Експериментальний "Тепло-Гермес" (92900, Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, вул. Чайковського, 5, код ЄДРПОУ 37076379) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - суму основного боргу в розмірі 935 271,80 грн., пеню в розмірі 69 319,50 грн., 3% річних в розмірі 41 416,22 грн., інфляційні втрати в розмірі 116 105,27 грн. та 23 242,26 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.04.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк