Постанова № 43525952, 06.04.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/853/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Леутській Н.І.,

за участю:

представника позивача - Алексеєвої Н.С.,

представника відповідача - Котруци Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Полінуур" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство "Полінуур" (далі - позивач, ПП "Полінуур") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки ПП "Полінуур", за результатами якої складено акт від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Полінуур" за листопад 2014 року";

- визнати протиправними дії відповідача по складанню акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Полінуур" за листопад 2014 року";

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у коригуванні в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ПП "Полінуур" у листопаді 2014 року, на підставі акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Полінуур" за листопад 2014 року";

- зобов'язати відповідача відновити в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ПП "Полінуур" у листопаді 2014 року, та які були змінені на підставі акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Полінуур" за листопад 2014 року".

Свої вимоги мотивує протиправністю дій відповідача по проведенню камеральної перевірки та складанню акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188, оскільки 28.12.2014 р. Президентом України підписано Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VІІІ, яким з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання у 2015-2016 роках. Крім того, відповідачем пропущено встановлений п.200.10 ст.200 ПК України 30 денний строк для проведення камеральної перевірки, так як податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року подана до ДПІ у м.Херсоні 22.12.2014 р., а акт перевірки складено 29.01.2015 р. Також вказує на невідповідність змісту акту камеральної перевірки вимогам податкового законодавства. Зазначає про неправомірність дій відповідача по коригуванню в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС "Податковий блок" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП "Полінуур" на підставі акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188, оскільки ДПІ у м.Херсоні за результатами перевірки жодних податкових повідомлень-рішень не виносила.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з вказаних підстав.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та зазначила, що при проведенні камеральної перевірки ПП "Полінуур" ДПІ у м.Херсоні діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.01.2015 р. посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Полінуур" за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт № 29/21-03-15-01/38481188.

У висновку акту зазначено, що перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів (послуг) у контрагентів постачальників та продажу цих товарів (послуг) контрагентам покупцям у листопаді 2014 року.

За результатами перевірки ДПІ у м.Херсоні податкові повідомлення-рішення не виносила.

І. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки та складання акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188.

Суд зазначає, що звертаючись до суду з вимогою про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Вказаний принцип закріплений у ч.1 ст.6 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи з положень ст.17 КАС України, предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Із наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. В свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Положеннями пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п.п.76.1, 76.2 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Приписами п.86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд зазначає, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що податковим законодавством не передбачено відображення в акті камеральної перевірки висновків про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, оскільки дані висновки контролюючий орган може робити за результатами документальної перевірки на підставі дослідження документів. Однак самі висновки акту перевірки не створюють для позивача юридичних наслідків, оскільки вони є відображенням особистої думки ревізора безпідставно до їх змісту.

Суд зазначає, що камеральна перевірка має свої специфічні ознаки, які притаманні тільки даному виду перевірки. Зокрема, податковим законодавством не визначено підстави для її проведення, не передбачено вчинення контролюючим органом певних дій, при дотриманні яких можливо її проведення, як то направлення запиту, винесення наказу, направлення на проведення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та направлення (вручення) цих документів платнику податків, оскільки камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника контролюючого органу або направлення на її проведення, без наявності згоди платника податків на перевірку та за його присутності. Єдиною вимогою згідно п.200.10 ст.200 ПК України є термін для проведення камеральної перевірки - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що ДПІ у м.Херсоні порушено терміни проведення камеральної перевірки, оскільки податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року з додатками подано відповідачу 22.12.2014 р., а акт складено 29.01.2015 р.

Водночас суд зазначає, що згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Згідно чинного законодавства вчинення контролюючим органом дій по проведенню камеральної перевірки прямо передбачено у повноваженнях контролюючих органів. Тобто, дії по проведенню камеральної перевірки є частиною реалізації контролюючим органом наданих йому чинним законодавством повноважень. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків. Виключно результат реалізації повноважень контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то дії по проведенню камеральної перевірки та складанню акту) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення камеральної перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами камеральної перевірки.

Дана позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 17.02.2015 р. по справі № К/800/54318/14.

Суд зазначає, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації ПП "Полінуур" з ПДВ за листопад 2014 року ДПІ у м.Херсоні жодного податкового повідомлення-рішення не приймала, а тому жодних змін у податкових зобов'язаннях ПП "Полінуур" не відбулося.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про протиправність проведення камеральної перевірки ПП "Полінуур" у зв'язку із забороною на проведення у 2015 році перевірок, яка встановлена Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII (далі - Закон № 71-VІІІ) з наступних підстав.

Пунктом 3 Перехідних положень Закону № 71-VІІІ передбачено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З викладеного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Згідно декларації з податку на прибуток ПП "Полінуур" за 2013 рік доходи підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, склали 32188010 грн., тобто більше 20 мільйонів, а тому ПП "Полінуур" не підпадає під перелік суб'єктів, стосовно яких є заборона на проведення перевірок у 2015 році.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПП "Полінуур" в частині визнання протиправними дій по проведенню камеральної перевірки та складанню акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188 задоволенню не підлягають.

ІІ. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача по коригуванню в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС "Податковий блок" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188 та зобов'язання відновити ці показники, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України).

Відповідно до ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Також, у п.74.1 ст.74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як вже зазначалося, 29.01.2015 р. ДПІ у м.Херсоні провела камеральну перевірку даних, задекларованих ПП "Полінуур" у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року, на підставі якої складено акт № 29/21-03-15-01/3848188. Однак, висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій ревізора, та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Тому, виходячи із системного аналізу ст.ст.71, 72, 74 ПК України, суд приходить до висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Судом за результатами розгляду справи не визнано неправомірними дії ДПІ у м.Херсоні щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188, у зв'язку з чим вимоги ПП "Полінуур" щодо виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі такої перевірки, є необґрунтованим.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 р. у справі № 21-511а14, яка відповідно до ст.244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідачем жодних податкових повідомлень-рішень на підставі акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188 не виносилося, тобто, жодних змін у податкових зобов'язаннях позивача, задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року, не відбулося.

Крім того, з наданого відповідачем витягу з АІС "Податковий блок" не вбачається, що ДПІ у м.Херсоні відкориговано показники податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП "Полінуур" за листопад 2014 року саме на підставі акту від 29.01.2015 р. № 29/21-03-15-01/38481188.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПП "Полінуур" в цій частині.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ПП "Полінуур", а тому вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства "Полінуур" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 квітня 2015 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8