Ухвала суду № 43514935, 17.02.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1242/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/789/204/15 Доповідач - Бахметова В.Х.Категорія - 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бахметової В.Х.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

при секретарі - Майка Р.Ю.

у відсутність сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду від 17 грудня 2014 року у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання, - ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Підволочиського районного суду від 17 грудня 2014 року позовні вимоги Національної академії внутрішніх справ задоволено:

стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, інд. НОМЕР_1, в користь Національної академії внутрішніх справ, 03680, м.Київ пл. Соломянська, 1 р/р 31259202100175 у ДКСУ м. Київ ЖДРПОУ 08751177, МФО 820172, 28 535 ( двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять ) гривень 16 коп. витрат пов'язаних з утримання у навчальному закладі; стягнуто з ОСОБА_1 в користь Національної академії внутрішніх справ понесені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 285,36 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові Національній академії внутрішніх справ у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що надана суду довідка витрат речового майна перемінного особового складу університету за період навчання з 2007 по 2011 рік не відповідає дійсності, оскільки йому фактично були видані інші речі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

В жовтні 2014 року Національна академія внутрішніх справ звернулася в суд із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 21 липня 2007 року № 655 ОСОБА_1 з 01 вересня 2007 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ.

04 грудня 2007 року між Київським національним університетом внутрішніх справ (КНУВС), правонаступником якого є Національна академія внутрішніх справ, та відповідачем укладено договір № Тр-72 про підготовку фахівця у КНУВС, відповідно до умов якого ОСОБА_1 навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі. Після здобуття вищої освіти відповідача направлено для подальшого проходження служби до УМВС України в Тернопільській області. Наказом УМВС України в Тернопільській області від 15 травня 2012 року № 106о/с відповідача звільнено з ОВС за порушення дисципліни згідно з п. 64 "є" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, що відповідно до умов договору є підставою для відшкодування ним коштів, затрачених державним органом на його утримання та навчання. Враховуючи вищевикладене, Національна академія внутрішніх справ просила суд стягнути із відповідача в її користь грошові кошти в розмірі 28 535,16 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок звільнення відповідача з ОВС за порушення дисципліни до закінчення трьохрічного терміну, визначеного умовами укладеного між сторонами договору, у позивача виникло право на відшкодування витрат, понесених державою на утримання ОСОБА_1 в період навчання згідно поданого розрахунку.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 21 липня 2007 року № 655 на підставі рішення Центральної приймальної комісії Київського національного університету внутрішніх справ, протоколу № 15 ОСОБА_1 з 01 вересня 2007 року зараховано на навчання на 1-й курс Київського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю "Правознавство" ( а.с. 13 ).

04 грудня 2007 року між КНУВС, правонаступником якого є Національна академія внутрішніх справ, ГУ МВС в Тернопільській області та ОСОБА_1 укладено договір № Тр-72 про підготовку фахівця у КНУВС, за умовами якого він навчався за рахунок коштів державного бюджету, перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, звільнення з органів внутрішніх справ: за власним бажанням, без поважних причин, через неуспішність, за порушення дисципліни протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі (п.2.3.6), ( а.с. 10 ).

Відповідно до умов вказаного договору після закінчення навчання (Наказ НАВС від 17 червня 2011 року № 464 про присвоєння ОСОБА_1 кваліфікації юриста за спеціальністю "Правознавство") ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження служби до УМВС України в Тернопільській області ( а.с. 14 ).

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 15 травня 2012 року № 106о/с відповідача звільнено з ОВС за порушення дисципліни згідно з п. 64 "є" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 ( а.с. 15 ).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належними чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.3 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" №313 від 01.03.2007 року витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Згідно п.6 вказаної Постанови у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що вищим навчальним закладом за період навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 2007 року по 17 червня 2011 року, що становить 1386 діб понесені витрати: 11 370, 30 грн. (без врахування періоду з 01 вересня по 31 серпня 2008 року) - грошове забезпечення; 9 157, 93 грн. - продовольче забезпечення; 643,56 грн. - речове забезпечення; 7 363,37 грн. - оплата комунальних послуг і вартості енергоносіїв (довідка а.с. 16).

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь Національної академії внутрішніх справ витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в розмірі 28 535,16 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що умова відшкодування шкоди за навчання в разі звільнення з органів внутрішніх справ відсутня в укладеному договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі і не була йому відома не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки спростовується пунктом 4.2, що "в разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справу". Апелянт ОСОБА_2 був стороною договору, мав його примірник і не міг не знати наслідків звільнення з органів внутрішніх справ, які зумовлять його до відшкодування витрат за навчання.

Також є безпідставними і доводи апелянта про те, що ним в період навчання отримувалось речове забезпечення, яке не є аналогічним зазначеному в довідці колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження своїх вимог.

Таким чином, суд першої інстанції, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обґрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Підволочиського районного суду від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова