Ухвала суду № 43510995, 14.01.2015, Попаснянський районний суд Луганської області

Справа № 423/2002/13-к

У Х В А Л А

14 січня 2015 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Мазура М.В., при секретарі судового засідання Жиляковій Л.М., за участю прокурора Неустроєвої В.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013030290001236 за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Стаханов, Луганської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Попаснянський районний суд Луганської області здійснює судовий розгляд даного кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений заявив про відмову від захисника ОСОБА_2, призначеного Луганським обласним центром з надання вторинної правової допомоги, висловив бажання залучити іншого адвоката за власний рахунок, при цьому обвинувачений не зміг назвати, якого саме адвоката він хоче залучити, але запевнив, що має кошти на оплату послуг адвоката.

Прокурор та захисник вважали за можливе прийняти відмову обвинуваченого від захисника, оскільки це його виключне право на відмову від захисника.

Вислухавши думки сторін, суд вважає за необхідне прийняти відмову від захисника з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.42 і ч.1 ст.54 КПК України обвинувачений має право на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження.

Відповідно ч.3 ст.54 КПК України відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. Такі випадки передбачені в ч.2 ст.52 КПК України.

Суд звертає увагу на те, що обвинувачений в судовому засіданні 14.01.2015 року заявляв про те, що не розуміє українську мову.

Проте суд виходить з того, що досудове розслідування та судовий розгляд кримінального провадження здійснювалися українською мовою, проте раніше обвинувачений не заявляв клопотань про залучення захисника і не заявляв про те, що не володіє українською мовою. При цьому в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування обвинувачений власноручно зазначив, що ознайомився з матеріалами досудового розслідування та клопотань не має, хоча процесуальні документи, у тому числі обвинувальний акт, були складені українською мовою. Обвинувачений не заявляв клопотання про залучення перекладача ні під час підготовчого судового засідання, ні під час судового розгляду кримінального провадження, аж до 14 січня 2015 року.

Зокрема, у підготовчому судовому засіданні 17.01.2014 року, яке проводилося українською мовою, обвинувачений заявив, що ознайомився з пам'яткою про права (також викладеною українською мовою) та його права йому зрозумілі, клопотань про залучення перекладача не заявляв, брав участь під участь у вирішенні питань під час підготовчого судового засідання, висловлював свою думку по суті питань, що розглядалися, отримав ухвалу, викладену на трьох сторінках українською мовою, але не просив надати переклад цієї ухвали на іншу мову.

У судовому засіданні 20.01.2014 р., яке проводилося українською мовою, обвинувачений зазначив, що з пам'яткою про права ознайомився, все зрозумів, сутність пред'явленого обвинувачення зрозуміла (хоча обвинувачення було викладено українською мовою), далі брав участь у судовому засіданні, яке велося українською мовою, ставив запитання учасникам, висловлював свою думку, у зв'язку з чим суд робить висновок, що він розумів мову судочинства.

Так само у судових засіданнях 05.02.2014 р., 18.02.2014 р., 19.02.2014 р., 31.03.2014 р., 03.04.2014 р., 15.04.2014 р. та інших, які проводилися українською мовою, обвинувачений брав активну участь у судовому розгляді, висловлював свої міркування, ставив запитання свідкам, брав участь у дослідженні письмових доказів і жодного разу не зазначив, що не розуміє української мови і не просив призначити перекладача.

У судовому засіданні 14.01.2015 року обвинувачений, відповідаючи на запитання судді, зазначив, що є громадянином України, має базову загальну середню освіту, при цьому курс української мови є обов'язковим в українських школах.

Суд також враховує, що поведінка обвинуваченого в судовому засідання кардинально змінилася після того, як частина території Луганської та Донецької областей були захоплені незаконними збройними формуваннями, а суди на цих територіях припинили свою діяльність і не продовжували обвинуваченим строки тримання під ватрою, внаслідок чого ці особи були звільнені з-під варти. Зокрема, обвинувачений став активно і послідовно вчиняти дії, які в своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачений бажає затягування процесу на невизначений термін (постійно порушує порядок у судовому засіданні, заявляє різні клопотання, частина яких є явно необґрунтованою, заявляє відводи судді). Суд також враховує, що м.Попасна знаходиться на лінії розмежування сил АТО і незаконних збройних формувань, а тому це дає обвинуваченому мотиви для навмисного затягування процесу, сподіваючись на те, що м.Попасна буде захоплене незаконними збройними формуваннями, внаслідок чого обвинувачений буде звільнений з-під ватри.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинувачений володіє українською мовою на достатньому рівні, при цьому суд не перешкоджав йому висловлювати свою думку російською мовою, адже як головуючий суддя, так і інші учасники процесу її вільно розуміють. Суд вважає, що обвинувачений заявив клопотання про залучення перекладача тільки з метою затягування процесу.

Таким чином, судом було відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого про залучення перекладача, що зафіксовано в журналі судового засідання.

Враховуючи сказане, суд не вбачає підстав обов'язкової участі захисника, передбачених ч.2 ст.52 КПК України, у тому числі п.4 ч.2 ст.52 КПК України.

З'ясовуючи думку обвинуваченого з приводу заявленого клопотання про відмову від захисника, суд роз'яснив обвинуваченому, що внаслідок відмови від захисника він не зможе користуватися його послугами.

Разом із тим, суд вважає за необхідне надати обвинуваченому час для пошуку іншого захисника. У зв'язку з цим, суд на підставі положень ст.331 КПК України суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під ватрою, оскільки ОСОБА_1, обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку, а після цього ухилявся від явки до суду і був оголошений у розшук, суд вважає, що ризики, передбачені пунктами 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання йому запобіжного заходу досі існують. Більше того, ризик ухилення обвинуваченого від правосуддя збільшується з огляду на те, що обвинувачений проживає в м.Первомайськ, яке на сьогодні контролюється незаконними збройними формуваннями.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 31, 139, 140, 322, 327, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_1 від захисника ОСОБА_2

Надати обвинуваченому ОСОБА_1 час на пошук іншого захисника, призначивши наступне судове засідання на 10.00 год. 27.01.2015 року.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Стаханов Луганської області, громадянина України, до 13 березня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Мазур