Ухвала суду № 43505522, 07.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р. Справа № 76634/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "Діброва-2" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року у справі за позовом Фермерського господарства "Діброва-2" до Державної податкової інспекції в Городенківському районі про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИЛА :

Фермерське господарство "Діброва - 2" 03 серпня 2011 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Городенківському районі про визнання протиправними дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.07.2011 року податковим керуючим Державної податкової інспекції в Городенківському районі Бадлюком Л.І., складено акт опису майна за № 524-012/33419382, а саме описано 10 тонн пшениці озимої врожаю 2011 року. Однак майно, яке описане в акті опису, не належить на правах власності позивачу, і тому не може бути описане. Вважають дії податкового керуючого по складенню акту опису безпідставними та необґрунтованими. Оскаржуваний акт опису майна №524-012/33419382 складено на основі виключно припущень працівників відповідача про приналежність описаного майна саме позивачу. При цьому жодних документальних підтверджень такої приналежності у працівників Державної податкової інспекції в Городенківському районі на момент здійснення опису не було. Просять визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту опису майна за №524/01/33419382 від 19.07.2011 року. 04.10 2011 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог, в якій просить збільшити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо складання акту опису майна №524/012/33419382 від 19.07.2011 року, зобов`язати відповідача провести дії з виключення з державного реєстру обтяжень рухомого майна активів згідно акту опису №524-012/33419382 від 19.07.2011 року.

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року в задоволені позову Фермерського господарства "Діброва-2" до Державної податкової інспекції в Городенківському районі про визнання протиправними дій відмовлено повністю.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що майно , яке описане в акті опису, не належить на правах власності позивачу, і тому не може бути описане. Вважають дії податкового керуючого по складенню акту опису безпідставними та необґрунтованими. Оскаржуваний акт опису майна №524-012/33419382 складено на основі виключно припущень працівників відповідача про приналежність описаного майна саме позивачу. При цьому жодних документальних підтверджень такої приналежності у працівників Державної податкової інспекції в Городенківському районі на момент здійснення опису не було. Просять визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту опису майна за №524/01/33419382 від 19.07.2011 року.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що Відповідно до наданих управлінням статистики в Городенківському районі, державного статистичного спостереження за ф.№ 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" станом на перше грудня 2010 року та ф.№ 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" станом на 01грудня 2011 року про зібраний урожай зернових в 2011 році по Філії "Діброва-Лука" фермерського господарства "Діброва-2" Згідно яких, позивачем зібрано озимої пшениці врожаю 2011 року у початково оприбуткованій вазі -1810, у вазі після доборки - 1638 . Крім цього, опитані в судовому засіданні свідки - голова Луківської сільської ради - ОСОБА_2 та колишній головний бухгалтер ФГ "Діброва -2" - ОСОБА_3 підтвердили, те, що позивачем було засіяно та зібрано в 2011 році, з орендованої земельної ділянки в с.Лука, Городенківського району, озиму пшеницю та поміщено насипом у будівлю зерноскладу в АДРЕСА_1. В судовому засіданні представниками відповідача доведено правомірність оскаржуваних дій щодо складання акту опису майна №524-012/33419382 від 19.07.2011 року та не доведено протилежного представником позивача.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що 19.07.2011 року позивачем допущено податковий борг на загальну суму 14692,60 грн., що виник у результаті несплати до бюджету платежів, нарахування яких проведено за розрахунками та деклараціями, поданими платником податків до органів податкової інспекції. 04.10.2010 року ДПІ в Городенківському районі прийнято рішення №3664 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до листа ДПІ в Городенківському районі від 05.10.2010 року №3681/6/24-012 було запропоновано позивачу надати відомості про наявність майна, яке рахується під борговим зобов`язанням .

Відповідно до п.п.87.1. 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.п.88.1.3 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.п.8.1.1, 89.1.2. статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно пункту 89.2.3 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.07.2011 року податковим керуючим, завідуючим сектору погашення прострочених податкових зобов'язань Бадлюком Л.І. складено акт опису майна в податкову заставу під №5/24-012/33419382, яким описано 10 тонн озимої пшениці урожаю 2011 року, платника податків ФГ "Діброва-2"(а.с.38).

Відповідно до вказаного акту, опис майна проведено у присутності працівника (комірника) позивача гр.ОСОБА_4, яка підтвердила, що майно, зазначене в описі, а саме 10 тонн пшениці озимої урожаю 2011 року належить позивачу. Цей факт також підтвердили сільський голова с.Лука гр.ОСОБА_2 та головний бухгалтер сільської ради гр.ОСОБА_5

Відповідно до статті 89.3 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

У відповідності до Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого Наказом ДПА України №1035 від 24.12.2010 року, визначено правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається в податкову заставу, а також акта перешкоджання платником податків виконання повноважень податкового керуючого.

Податковий керуючий - посадова (службова) особа органу державної податкової служби, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

До основних функцій та повноважень податкового керуючого відносять здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та складання акта опису такого майна.

Згідно пункту 91.1. 91.2 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган державної податкової служби.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Твердження позивача, про те, що майно яке відповідно до акту № 5/24-012/33419382 від 19.07.2011 року опису майна в податкову заставу, не належить на правах власності ФГ "Діброва-2", та не могло бути описане податковим керуючим як актив для погашення податкового боргу позивача спростовується наступним.

В судовому засіданні встановлено, що 02.04.2010 року позивачем укладено з Луківською сільською радою договір оренди землі. Відповідно до якого ФГ "Діброва -2" Луківською сільською радою Городенківського району передано в оренду земельну ділянку загальною площею 59,5 га .

31.01.2011 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію № 930 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до якої позивачем зазначено, що ним обробляється 59.5 га ріллі, та задекларовано орендну плату за землю на 2011 рік в розмірі 17605,65 гривень.

Відповідно до наданих управлінням статистики в Городенківському районі, державного статистичного спостереження за ф.№ 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" станом на перше грудня 2010 року та ф.№ 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" станом на 01грудня 2011 року про зібраний урожай зернових в 2011 році по Філії "Діброва-Лука" фермерського господарства "Діброва-2" згідно яких, позивачем зібрано озимої пшениці врожаю 2011 року у початково оприбуткованій вазі -1810, у вазі після доборки - 1638 .

Крім цього, опитані в судовому засіданні свідки - голова Луківської сільської ради - ОСОБА_2 та колишній головний бухгалтер ФГ "Діброва -2" - ОСОБА_3 підтвердили, те, що позивачем було засіяно та зібрано в 2011 році, з орендованої земельної ділянки в с.Лука, Городенківського району, озиму пшеницю та поміщено насипом у будівлю зерноскладу в АДРЕСА_1.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положення ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представниками відповідача доведено правомірність оскаржуваних дій щодо складання акту опису майна №524-012/33419382 від 19.07.2011 року та не доведено протилежного представником позивача.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Діброва-2" - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року у справі № 2а-2554/11/0970 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар