Рішення № 43504011, 02.04.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 915/236/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Ухової К.Е. дов. №2 від 05.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.»

(юридична адреса: 33024, м.Рівне, вул.Соборна, 446,

фактична адреса: 10025, м.Житомир, вул.Корольова,132),

до відповідача: Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової 2-А),

про: стягнення 116833,46 грн., з яких: 86498,47 грн. основного боргу, 20647,18 грн. збитків від інфляції, 7092,86 грн. пені та 2594,95 грн. - 3% річних.

Згідно заяви позивача №КНR/7115/15 від 20.10.2014: стягнення з відповідача 123925,73 грн., з яких: 86498,47 грн. основного боргу, 27590,18 грн. збитків від інфляції, 7092,86 грн. пені та 2744,22 грн. - 3% річних, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просить стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Вікритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 116833,46 грн., з яких: 86498,47 грн. основного боргу, 20647,18 грн. збитків від інфляції, 7092,86 грн. пені та 2594,95 грн. - 3% річних.

31.03.2015 від позивача до суду надійшло клопотання №КНR/7115/15 від 20.03.2015 (а.с.56-60), в якому він збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 86498,47 грн. основного боргу, 27590,18 грн. збитків від інфляції, 7092,86 грн. пені та 2744,22 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконувались договори по розчищенню снігових заметів №№КНR/P/14/2/1, КНR/P/14/2/2 від 01.02.2014, №КНR/P/14/2/3 від 02.02.2014. у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 86498,47 грн., яка станом на день подання позову не була погашена відповідачем. У зв'язку з неналежним виконанням умов договорів, позивачем також нараховані пеня, 3% річних та збитки від інфляції.

Відповідач у відзиві №Юр/279 від 02.04.2015 (а.с.69-71) проти позовних вимог заперечує, вважає їх недоведеними, посилаючись на те, що додані до позову акти виконаних робіт не є належними доказами, оскільки не містять обов'язкових реквізитів; відсутні первинні документи, на підставі яких можна розраховувати відшкодування вартості перебазування техніки; з наданих позивачем актів виконаних робіт не можливо визначити, з якої калькуляції взята вартість машино-годин.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 01.04.2015 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.66, 67).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію, висловлену у відзиві.

У судовому засіданні 02.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01.02.2014 між сторонами було укладено договори про надання послуг по розчищенню снігових заметів за №КНR/P/14/2/1 та №КНR/P/14/2/2.

02.02.2014 між сторонами було укладено договір про надання послуг по розчищенню снігових заметів за №КНR/P/14/2/3.

Предметом зазначених договорів є надання позивачем послуг з розчищення снігових заметів, на автомобільних дорогах загального користування Миколаївської області та відповідне зобов'язання відповідача оплатити надані послуги.

Відповідно до 2.1.1 Договорів №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 та №КНR/P/14/2/3 позивач зобов'язався вчасно та добросовісно виконати доручену роботу на справній техніці своїм оператором, а відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу оплату послуг.

Ціна з ПДВ за 1-ну годину роботи техніки визначалася погодженими калькуляціями до кожного договору (п.1.2. Договорів №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 та №КНR/P/14/2/3).

Згідно п.3.2 Договорів №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 та №КНR/P/14/2/3 позивач визначає фактичну вартість наданих послуг на підставі підтвердженої кількості відпрацьованих машино-годин та надає акти виконаних робіт, узгоджену з замовником калькуляцію вартості однієї машино-години даного механізму; рахунки на оплату; податкову накладну; оформлену згідно вимог чинного законодавства та інші документи, які підтверджують витрати.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за Договорами №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 та №КНR/P/14/2/3 виконав належним чином, що підтверджується актами здачі- прийняття робіт №оОУ-000008, №оОУ-000009, №оОУ-000010, №оОУ-000011 від 21.02.2014 на загальну суму 108973,50 грн. з ПДВ (а.с.25-28).

Судом відхиляються заперечення відповідача щодо неналежного оформлення актів, оскільки вони містять підписи представників сторін, скріплені їх печатками та затверджені директорами Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» та ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Суд також вважає безпідставними та надуманими посилання відповідача на неможливість визначення, з якої із трьох калькуляцій взята вартість машино-годин, оскільки кожен акт здачі-прийняття робіт містить посилання на відповідний Договір, який в свою чергу містить посилання на погоджену сторонами калькуляцію. Крім того, всі акти акт здачі-прийняття робіт підписані представниками відповідачем без зауважень.

Пунктом 1.4 Договорів №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 та №КНR/P/14/2/3 передбачено, що техніка доставляється до місця виконання робіт, із заправленим баком. Після використання палива, заправленого позивачем перед початком виконання робіт, дозаправка палива, здійснюється відповідачем за рахунок позивача, у період фактичного надання послуг, згідно до умов договорів.

Відповідачем згідно двох видаткових накладних №РН0000042 та №РН0000043 від 20.02.2014 було передано позивачу паливно-мастильні матеріали, на загальну суму 22475,03 грн. з ПДВ (6982,92 + 15492,11), які зараховані позивачем в рахунок зменшення вартості робіт, які підлягають оплаті відповідачем.

Згідно розрахунку позовних вимог сума основного боргу визначена позивачем у відповідності до пункту 1.3 Договорів №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 від 01.02.2014 та №КНR/P/14/2/3 від 02.02.2014 і обрахована як різниця між вартістю наданих позивачем послуг та вартістю наданих відповідачем паливно-мастильних матеріалів та складає 86498,47 грн. (108973,50 - 22475,03).

Відповідно до п.3.1 Договорів №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 та №КНR/P/14/2/3 розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача, протягом 14 календарних днів, з моменту виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав суду доказів погашення основного боргу по Договорах №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 та №КНR/P/14/2/3 у розмірі 86498,47 грн.

Враховуючи викладене, вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 86498,47 грн. за надані послуги по Договорах №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 від 01.02.2014 та №КНR/P/14/2/3 від 02.02.2014 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Згідно розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути пеню за затримку відповідачем плати за надання позивачем послуг з розчищення автодоріг від снігу за період з 04.03.2014 по 04.09.2014 у розмірі 7092,86 грн. (а.с.35-39).

Пунктом 4.1, який визначає відповідальність сторін за порушення Договорів №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 від 01.02.2014 та №КНR/P/14/2/3 від 02.02.2014 передбачено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цих договорів винна сторона несе відповідальність, визначену цими Договорами та/або чинним в Україні законодавством. Порушенням умов договорів є їх невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначеного змістом цих договорів.

Згідно ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Враховуючи, що нарахування пені за неналежне виконання зобов'язань не передбачена сторонами у Договорах №КНR/P/14/2/1, №КНR/P/14/2/2 від 01.02.2014 та №КНR/P/14/2/3 від 02.02.2014, то вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі є 7092,86 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача: 3% річних у сумі 2744,22 грн. за період з 11.03.2014 по 31.03.2015 та інфляційні витрати в розмірі 27590,18 грн. за період з березня 2014 по лютий 2015 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом перевірено розрахунок інфляційних витрат та встановлено, що розмір збитків від інфляції за період з березня 2014 року по лютий 2015 року, виходячи із суми основного боргу 86498,47 грн. становить 29755,47 грн. Однак, враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають збитки від інфляції в сумі 27590,47 грн., які заявлені позивачем.

Згідно ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову до суду позивачем, згідно платіжного доручення №999 від 16.02.2015, сплачено судовий збір в сумі 2336,67 грн.

Судовий збір від суми збільшених позовних вимог становить 2478,52 грн. (123925,73 грн. х 2%).

Таким чином судовий збір у розмірі 141,85 грн. (2478,52 - 2336,67) має бути достягнутий з позивача в дохід Державного бюджету України.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 86498,47 грн. + 27590,18 грн. + 2744,22 грн. = 116832,87 грн. х 2% = 2336,66 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст..ст.82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової 2-А (р/р26004133066001 в АТ «Імексбанк», м.Одеса, МФО 328384, код ЄДРПОУ 31159920) на користь «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.», юридична адреса: 33024, м.Рівне, вул.Соборна, 446, фактична адреса: 10025, м.Житомир, вул.Корольова,132 (р/р 26006438 в в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЗКПО 26603661) 86498,47 грн. основного боргу, 27590,18 грн. збитків від інфляції, 2744,22 грн. - 3% річних та 2336,66 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.», юридична адреса: 33024, м.Рівне, вул.Соборна, 446, фактична адреса: 10025, м.Житомир, вул.Корольова,132 (р/р 26006438 в в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЗКПО 26603661) в дохід Державного бюджету України (р/р 31218206783002, одержувач УДКСУ у м.Миколаєві, банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992781, код платежу 22030001) судовий збір у сумі 141,85 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 07 квітня 2015 року.