Ухвала суду № 43502572, 08.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Гордійко Ю.Г. Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа: № 751/1476/15-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ( далі - відповідач ) про скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 31.01.2015 р. ВП № 39268695 та ВП № 38496912.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання виконавчих листів № 2-а-13269/11 і № 2-а-12108/11, виданих 26.07.2013 р. і 28.05.2013 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова, державним виконавцем 07.08.2013 р. і 13.06.2013 р. було відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду в строки до 14.08.2013 р. та до 19.06.2013 р.

Листами від 30.09.2013 р. і від 01.07.2013 р. УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради повідомило відповідача про часткове виконання рішень суду в частині здійснення перерахунку стягувачам щорічної допомоги до 5 травня та про причини неможливості виконання рішень в частині здійснення виплат перерахованих сум такої допомоги.

31.01.2015 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області було винесено постанови про стягнення з УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові виконавчого збору в розмірі по 1360,00 грн. за невиконання рішень суду по адміністративним справам № 2-а-13269/11 та № 2-а-12108/11.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані постанови про стягнення з позивача виконавчого збору були прийняті відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» і приписів Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» ( далі - Закон № 606-XIV ) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 ( далі - Інструкція № 512/5 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 25 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У ч. 1 ст. 27 Закону № 606-XIV закріплено, що У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 28 Закону № 606-XIV, у разі невиконання боржником рішення не майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до п. 3.7.1. Інструкції № 512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Таким чином, законодавством визначено строки, у межах яких державним виконавцем повинна бути винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, а саме - на наступний день після завершення строку, наданого йому для самостійного виконання рішення суду, та встановлено розмір такого збору, зокрема, у разі невиконання боржником рішення суду не майнового характеру - 10 % суми, що підлягає стягненню.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у постановах про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2013 р. і від 13.06.2013 р. за виконавчими листами № 2-а-13269/11 і № 2-а-12108/11 державним виконавцем боржнику - УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради було надано строк для добровільного виконання судових рішень до 14.08.2013 р. та до 19.06.2013р. / а.с. 6, 17 /.

Крім того, апеляційний суд встановив, що 14.01.2015 р. державним виконавцем позивачу було направлено вимоги про виконання судових рішень та попередження про відповідальність № 02.01-25/2718-1 і № 02.01-25/148-1, в яких боржнику було визначено п'ятиденний строк для надання органам ДВС України належним чином завірених копій документів, підтверджуючих вчинення боржником дій, спрямованих на виконання судового рішення / а.с. 43, 48 /.

У строки для добровільного виконання судових рішень, визначені в постановах про відкриття виконавчого провадження, та упродовж п'яти днів з дня винесення відповідачем зазначених вимог, тобто до 19.01.2015 р., боржником його зобов'язання у повному обсязі виконані не були.

Однак, оскаржувані постанови були прийняті відповідачем не на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення суду, як того вимагає законодавство, а саме: ч. 1 ст. 27 Закону № 606-XIV і п. 3.7.1. Інструкції № 512/5, а лише 31.01.2015 р. /а.с. 4, 15 /, тобто з порушенням зазначених законодавчих норм.

Більш того, колегія суддів встановила, що сума заборгованості боржника-позивача у виконавчих провадженнях ВП № 39268695 становить 3850,00 грн. та у ВП № 38496912 - 4838,00 грн., а розмір виконавчого збору, визначений відповідачем позивачу в оскаржуваних постановах від 31.01.2015 р. ВП № 39268695 та ВП № 38496912 складає по 1360,00 грн. / а.с. 4, 15 /, що вочевидь перевищує 10 % від зазначених сум боргу та вказує на порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV, в якій чітко вказано, що постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, яка підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані постанови державного виконавця про стягнення з позивача виконавчого збору від 31.01.2015 р. ВП № 39268695 та ВП № 38496912 прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст. 27, 28 Закону № 606-XIV і п. 3.7.1. Інструкції № 512/5, та підлягають скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.