Ухвала суду № 43502413, 07.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6898/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року адміністративний позов ТОВ "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Своїм рішенням суд, зокрема, визнав протиправними та скасував рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості №100250002/2014/000228/2 від 11 червня 2014 року та №100260006/2014/000052/2 від 21 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, є юридичною особою, зареєстрований 02 грудня 2002 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

01 лютого 2010 року між ТОВ «Фоззі-Фуд» (покупець) та «NorwayRoyalSalmonASA» (Норвегія) (продавець) укладено контракт №133 (далі - контракт), предметом якого є купівля - продаж продукції в асортименті, кількості, за цінами у відповідності з Інвойсами, які є невід'ємною частиною контракту.

Ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну поставку товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, витрати по митному оформленню вантажу в країні експортера (пункт 2.1 контракту).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 контракту валютою контракту є долари США та загальна вартість контракту, із урахуванням положень додаткових угод № 3 від 01 липня 2012 року та № 5 від 24 грудня 2012 року до контракту № 133, складає 10 000 000,00 долари США.

Пунктом 8.1 контракту передбачено, що платежі за товар, що поставляється за цим контрактом, будуть здійснюватися шляхом грошового переказу в доларах США на банківський рахунок продавця наступним чином: оплата здійснюється через 30 календарних днів з моменту отримання покупцем товару, згідно пунктів 3.1 та 3.2 і повного комплекту документів, вказаних в розділі 7 контракту.

Дані умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідно до п. 3.1 контракту з урахуванням положень додаткової угоди № 4 від 15 листопада 2012 року всі ціни за цим контрактом, а також умови поставок розуміються на умовах CIP Клайпеда, Литва згідно Incoterms 2000.

Згідно п. 10 контракту сторони домовилися, що всі спори та розбіжності, які можуть виникати із цього контракту або у зв'язку з ним, можуть вирішуватися шляхом перемовин. Усі розбіжності, що виникають або пов'язані з цією угодою, підлягають остаточному врегулюванню Арбітражним інститутом Торгової палати Стокгольма (ТПС) згідно правил Арбітражного інституту ТПС.

Даний контракт регулюється нормами матеріального права Швеції (п. 10.3 контракту).

У червні 2014 року позивачем пред'явлено до митного оформлення на Київській міжрегіональній митниці товар митну декларацію №100250002/2014/065249 на товар Лосось атлантичний роду Salmosalar (Салмон Салар), охолоджений, цілий з головою, без нутрощів, без харчових добавок, без приправ, без теплової кулінарної обробки, не консервований, транспортований у коробках із пінопласту, заповнених льодом, з них клас риби Ord - 3 короба, чиста вага 58,5 кг, клас риби Sup - 698 коробів, чиста вага 16434,6 кг, виробник Norway Royal Salmon ASA (Норвегія), Торговельна марка: NORWAY ROYAL SALMON, код УКТЗЕД 0302140000, вага нетто 16493,1 кг. Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною контракту), в розмірі 4,84 USD/кг.

11 червні 2014 року відповідач прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості № №100250002/2014/000228/2, яким було скориговано митну вартість поставленого товару (Лосось атлантичний роду Salmo salar (Салмон Салар), виробник Norway Royal Salmon ASА, країна виробництва Норвегія), з 4,84 USD/кг до 5,38 USD/кг.

Київською міжрегіональною митницею Міндоходів в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення №100250002/2014/000228/2 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються за наступних підстав:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену ним митну вартість товарів;

невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України;

в контракті від 01.02.2010 № 133 умови оплати та умови поставки не співпадають з наданим інвойсом, прайс-листом та товаро-супровідними документами;

наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості;

метод 2-а не був використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари; метод 2-б не використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні товари; методи 2-в та 2-г не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Крім цього, Київською міжрегіональною митницею складено картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 100250002/2014/00272 від 10 червня 2014 року.

Крім того, 14 жовтня 2014 року на виконання вищезазначених зобов'язань згідно контракту №133 продавцем було виставлено позивачу рахунок - інвойс № 657005 на суму 86 354,63 доларів США.

На виконання умов вказаного контракту позивачем отримано лосось в кількості 16 448,5 кг, про що свідчить наявний в матеріалах справи пакувальний лист № б/н.

Задля декларування товару, отриманого на виконання умов контракту №133 від 01 лютого 2010 року, позивачем 21 жовтня 2014 року подано до митного посту «Східний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію №100260006/2014/157539 на товар Лосось атлантичний роду Salmo salar (Салмон Салар), охолоджений, цілий з головою, без нутрощів, без харчових добавок, без приправ, без теплової кулінарної обробки, не консервований, транспортований у коробках із пінопласту, заповнених льодом, клас риби Sup - 856 коробів, чиста вага 16 448,5 кг, виробник Norway Royal Salmon ASA (Норвегія), Торговельна марка: NORWAY ROYAL SALMON, код УКТЗЕД 0302140000, вага нетто 16 448,5 кг. Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною контракту), в розмірі 5,25USD/кг.

За результатом перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість, Київською міською митницею Державної фіскальної служби було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 21 жовтня 2014 року №100260006/2014/000052/2, яким було скориговано митну вартість поставленого товару (Лосось атлантичний роду Salmo salar (Салмон Салар), виробник Norway Royal Salmon ASА, країна виробництва Норвегія), з 5,25 USD/кг до 5,48 USD/кг.

Київською міжрегіональною митницею Міндоходів в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення №100260006/2014/000052/2 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються за наступних підстав:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену ним митну вартість товарів;

невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України;

документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості;

додаткові документи, витребувані в декларанта шляхом надіслання електронного повідомлення, надані не в повному обсязі та містять розбіжності;

в наданому інвойсі (45 днів) зазначені інші умови оплати ніж в контракті (30 днів від отримання);

надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості, а саме: надана митна декларація не є копією митної декларації країни відправлення, а роздрукована з електронної копії, дана декларація не містить відміток митних органів країни відправлення та країн транзиту, не забезпечено переклад; наданий прайс-лист адресований виключно ТОВ «Фоззі-Фуд» та не розповсюджується на інших суб'єктів ЗЕД, що суперечить самій суті прайс-листа.

На підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості товарів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів видана Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 100260006/2014/00057 від 21 жовтня 2014 року.

У зв'язку з відмовою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів у митному оформленні, позивач на підставі ч.7 статті 55 Митного кодексу України здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленого до митного оформлення товару за митними деклараціями №100250002/2014/065249 від 10 червня 2014 року та №100260006/2014/157539 від 21 жовтня 2014 року, шляхом подання нових митних декларацій №100250002/2014/065275 від 11 червня 2014 року та №100260006/2014/157540 від 21 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу позивач звернувся до адміністративного суду та просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці про визначення коду товару.

Як вбачається з матеріалів справи, до митної декларації № №100250002/2014/065249 позивач додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, необхідний для розмитнення товару, а саме: рахунок - фактуру (Інвойс) від 05 червня 2014 року; пакувальний лист від 05 червня 2014 року; страховий поліс від 05 червня 2014 року; контракт №133 від 01 лютого 2010 року; додаткову угоду до зовнішньоекономічного контракту №1, додаткова угода до зовнішньоекономічного контракту №2, додаткову угоду до зовнішньоекономічного контракту №4, довідку від 09 червня 2014 року про транспортні витрати до контракту LOG-14/5 від 10 січня 2014 року; довідку від 06 червня 2014 року про транспортні витрати до договору №ЛОГ-28 від 25 грудня 2013 року; ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 від 10 червня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару від 07 червня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 07 червня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 07 червня 2014 року; резервну позицію; сертифікат про походження товару загальної форми від 05 червня 2014 року; якісне свідоцтво від 05 червня 2014 року (без номеру); лист постачальника щодо льоду від 29 травня 2013 року; заявка на транспорт №133-159 від 04 червня 2014 року.

Крім того, до митної декларації № 100260006/2014/157539 позивач також додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, необхідний для розмитнення товару, а саме: страховий поліс від 16 жовтня 2014 року; контракт №133 від 01 лютого 2010 року; додаткову угоду до зовнішньоекономічного контракту №1, додаткову угоду до зовнішньоекономічного контракту №2, додаткову угоду до зовнішньоекономічного контракту №4; довідку від 21 жовтня 2014 року про транспортні витрати до договору №ЛОГ-28 від 25 грудня 2013 року; довідку від 20 жовтня 2014 року про транспортні витрати до контракту LOG-20 від 22 листопада 2013 року; ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 від 21 жовтня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару від 17 жовтня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 17 жовтня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 17 жовтня 2014 року; резервну позицію № 915 від 26 липня 2001 року; сертифікат про походження товару загальної форми від 14 жовтня 2014 року; якісне свідоцтво від 14 жовтня 2014 року (без номеру); лист постачальника щодо льоду від 29 травня 2013 року; заявку на транспортування № 133-182 від 14 жовтня 2014 року.

За результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів, відповідачем було виявлено, що вони не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності.

Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ посадовою особою митного органу було запропоновано декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, про що декларант був повідомлений, а саме: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 10 червня 2014 року вих. № 1093 декларантом подано до митного органу додаткові документи щодо поставки товару, а саме: комерційну пропозицію б/н від 05 червня 2014 року; прайс - лист б/н від 05 червня 2014 року; експортну декларацію № 010125-2014 032532 від 05 червня 2014 року. Також у своєму листі до відповідача, декларант зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару при подачі ВМД №100250002/2014/065249 від 10 червня 2014 року були надані документи, що підтверджують витрати на транспортування, а інші документи на дану поставку в даний момент надати немає можливості.

Крім того, на електронну адресу декларанта 21 жовтня 2014 року митним органом було надіслано три електронні повідомлення про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів та запропоновано декларанту надати: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, що його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Другим електронним повідомленням запропоновано надати переклад поданих документів.

Третім електронним повідомленням вказано, що декларанту необхідно надати додаткові документи: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 21 жовтня 2014 року вих. № 1879 декларантом подано до митного органу додаткові документи щодо поставки товару, а саме: комерційну пропозицію б/н від 14 жовтня 2014 року; прайс - лист б/н від 14 жовтня 2014 року; експортну декларацію № 010122-2014 118027 від 14 жовтня 2014 року. У своєму листі до відповідача декларант зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару при подачі ВМД №100260006/2014/157539 від 21 жовтня 2014 року були надані документи, що підтверджують витрати на транспортування, інші документи на дану поставку в даний момент надати немає можливості.

Одержавши вказані вище документи, митний орган дійшов висновку про те, що вони не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності. У зв'язку з цим, Київською міжрегіональною митницею були прийняті рішення від 11 червня 2014 року № 100250002/2014/000228/2 та від 21 жовтня 2014 року № 100260006/2014/000052/2 про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом та складено картки відмови у прийнятті митної декларації № 100250002/2014/00272 та № 100260006/2014/000057.

Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 МКУ передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до статті 54 МКУ контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи: рахунок - фактуру (Інвойс); пакувальний лист; страховий поліс; контракт №133; додаткову угоду до зовнішньоекономічного контракту №1, додаткова угода до зовнішньоекономічного контракту №2, додаткову угоду до зовнішньоекономічного контракту №4, довідку про транспортні витрати до контракту LOG-14/5; довідку від 06 червня 2014 року про транспортні витрати до договору №ЛОГ-28; ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; резервну позицію; сертифікат про походження товару загальної форми; якісне свідоцтво; лист постачальника щодо льоду; заявка на транспорт, страховий поліс.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до вимог ч.3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МКУ.

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.

Позивачем на запит митного органу було надано додатково: комерційну пропозицію б/н від 05 червня 2014 року; прайс - лист б/н від 05 червня 2014 року; експортну декларацію № 010125-2014 032532 від 05 червня 2014 року. Також у своєму листі до відповідача, декларант зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару при подачі ВМД №100250002/2014/065249 від 10 червня 2014 року були надані документи, що підтверджують витрати на транспортування, а інші документи на дану поставку в даний момент надати немає можливості; комерційну пропозицію б/н від 14 жовтня 2014 року; прайс - лист б/н від 14 жовтня 2014 року; експортну декларацію № 010122-2014 118027 від 14 жовтня 2014 року. У своєму листі до відповідача декларант зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару при подачі ВМД №100260006/2014/157539 від 21 жовтня 2014 року були надані документи, що підтверджують витрати на транспортування, інші документи на дану поставку в даний момент надати немає можливості.

За результатами розгляду відповідачем додатково наданих позивачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом було виявлено ряд розбіжностей (неповні відомості), про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

Тому митну вартість вказаного товару було визначено митним органом за резервним шостим методом.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.

Статтею 57 МКУ передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Разом з цим, відповідач не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Таким чином, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Отже, посилання відповідача на наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах колегією суддів відхилено як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем дотримані всі умови, встановлені законодавством, висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем заявленої митної вартості зроблені на припущеннях, а позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при поданні митної декларації, так і додатково витребувані, надання яких було обов'язковим.

Таким чином, вірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.