Ухвала суду № 43502350, 06.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/170/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у м. Києві в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у м. Києві в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві Гриценко Л.Л. про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві Гриценко Л.Л. про:

- визнання протиправними рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гриценко Л.Л. №17399525 від 21.11.2014, рішення №17871949 від 10.12.2014, рішення №18132131 від 18.12.2014 про відмову у державній реєстрації права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/36 частину жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1;

- зобов'язання Головне управління юстиції у місті Києві в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на 1/36 частину жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1;

- зобов'язати Головне управління юстиції у місті Києві в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на 1/36 частину жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.11.2014 позивачі звернулися до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою про державну реєстрацію права власності 1/36 частини жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

За наслідками розгляду вказаної заяви, прийнятої 17.11.2014 за реєстраційним номером НОМЕР_3, державним реєстратором прав на нерухоме майно Гриценко Л.Л. 21.11.2014 було прийнято рішення №17399525 про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, ОСОБА_3. Вказане рішення мотивовано тим, що заява про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна (номер запису про обтяження №6152793, підстава виникнення обтяження - ухвала Подільського районного суду міста Києва, вид обтяження - арешт нерухомого майна), подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

В подальшому, позивачі повторно звернулися до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою про державну реєстрацію права власності 1/36 частини жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

За наслідками розгляду вказаної заяви, прийнятої 04.12.2014 за реєстраційним номером №9248241, державним реєстратором прав на нерухоме майно Гриценко Л.Л. 10.12.2014 прийнято рішення №17871949 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Вказаним рішенням запропоновано позивачам надати технічний паспорт на об'єкт нерухомо майна, оскільки подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

18.12.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Гриценко Л.Л. 10.12.2014 прийнято рішення №18132131 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки державна реєстрації на об'єкт, що заявлений до реєстрації, проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку

Основні правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень визначає Закон України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2014 N 1952-IV ( далі - Закон N 1952-IV).

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 (далі - Порядок №868).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться у декілька етапів, зокрема шляхом прийняття і перевірки документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 Закону N 1952-IV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Матеріали реєстраційної справи свідчать, що позивачами при поданні заяви 17.11.2014 було долучено документи, а саме рішення суду 25.09.2014, якими визнано право власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом на 1/36 частину жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та копії паспортів.

В той же час, з наявних матеріалів справи вбачається, що державним реєстратор приймаючи рішення про відмову №17399525 від 21.11.2014 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, ОСОБА_3 було прийнято до уваги наявність зареєстрованого 01.06.2012 обтяження за №6152793 на підставі ухвали Подільського районного суду щодо арешту вказаного майна.

Враховуючи те, що обтяження щодо арешту нерухомого майна було зареєстровано 01.06.2012 за №6152793, а позивачі звернулися з заявою про реєстрацію права власності 17.11.2014, суд дійшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог щодо визнання протиправним рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гриценко Л.Л. №17399525 від 21.11.2014, оскільки заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна було подано після державної реєстрації обтяжень.

Щодо позовних вимог щодо визнання протиправними рішення №17871949 від 10.12.2014 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, рішення №18132131 від 18.12.2014 про відмову у державній реєстрації права власності колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону N 1952-IV встановлено, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Частиною 2 ст. 15 Закону N 1952-IV встановлено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В той же час, пункт 36 Порядку №868 передбачає, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п. 5. ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи позивачами 04.12.2014 повторно подано відповідну заяву про реєстрацію права власності, до якого долучено рішення суду від 25.09.2014, витяг №30341623 згідно якого зареєстровано припинення обтяження нерухомого майна на підставі ухвали Подільського районного суду місті Києва від 23.12.2013 про скасування арешту.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25.09.2014, зокрема, визнано за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом на 1/36 частину жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2) право власності в порядку спадкування за законом на 1/36 частину жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Зазначене рішення набрало законної сили 25.09.2014.

У першому абзаці другої сторінки рішення Апеляційного суду міста Києва від 25.09.2014 зазначено: «жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку дерев'яного, жилою площею - 33,70 кв.м., загальною площею - 43, 70 кв.м., зазначений в плані під літерою «А», надвірні будівлі та споруди: сарай погребом під літерою «Б», навіс під літерою «Н», вбиральня під літерою «Ж», спорудження під №1-3, №1».

З вказаного судом вбачається, що подане рішення Апеляційного суду міста Києва від 25.09.2014 містить відомості про технічні характерники об'єкту нерухомого майна.

Водночас, пунктом 42 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на такий об'єкт, відсутні відомості про його технічні характеристики, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Проте, беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Державний реєстратор прав на нерухоме майно Гриценко Л.Л. дійшла помилкового висновку про те, що документи подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, а тому у державного реєстратора були відсутні підстави для витребування технічного паспорту.

Таким чином, рішення №17871949 від 10.12.2014 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є протиправним.

Разом з тим, за наслідком отримання державним реєстратором Гриценко Л.Л. технічного паспорту на об'єкт нерухомо майна, останнім було прийнято рішення №18132131 від 18.12.2014 про відмову у державній реєстрації права власності на підставі ст. 5 Закону N 1952-IV, оскільки технічний паспорт містить відмітку самочинне будівництво. Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність самочинного будівництва на ділянці, жодним чином не усуває юридичні наслідки і права позивачів, які виникають на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 25.09.2014.

Враховуючи, що документи подані позивачами в повній мірі, а також беручи до уваги те, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, слугувало в подальшому для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень, є протиправним, колегія суддів погоджується про протиправність рішення №18132131 від 18.12.2014.

Частиною 2 статтею 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на те, що позивачами заявлено позовні вимоги про протиправність рішень, в той час як визнання останніх протиправними не є наслідком їх самостійного (автоматичного) скасування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність належного захисту порушеного права та скасування рішення №17871949 від 10.12.2014, рішення №18132131 від 18.12.2014.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління юстиції у місті Києві в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби зареєструвати за позивачами право власності на 1/36 частину жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону N 1952-IV систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону передбачено, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно з п. 2 Порядку № 868 державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Відповідно до Положення про відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, останні є структурним підрозділом реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (п.1.1 Положення) та здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації відповідно до закону (п. 2.2.3 Положення).

Зважаючи на те, що за наслідком розгляду заяви позивачів про реєстрацію права власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на 1/36 частину жилого будинку по АДРЕСА_1 державним реєстратором прийнято рішення №18132131 від 18.12.2014 про відмову у державній реєстрації прав, яке за наслідком аналізу підстав його прийняття, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення похідних позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління юстиції у місті Києві в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби зареєструвати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на 1/36 частину жилого будинку.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у м. Києві в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.