Ухвала суду № 43502181, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 рокусправа № 804/16688/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі № 804/16688/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-науковий центр «Трубосталь» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ТОВ ВНЦ «Трубосталь» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.09.2014 року №0003911502 на суму 629248,50 грн., та № 0003931503 на суму 662367 грн., як такі, що не відповідають нормам чинного в Україні законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ ВНЦ «Трубосталь», у своїй діяльності не створює реальних дій по купівлі-продажу природного газу, метою укладання договору з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїм контрагентом ТОВ «Укр Енерго Холдінг» не пов'язані з господарською діяльністю товариства, не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товару. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт вказував на наявний акт податкової перевірки ТОВ «Укр Енерго Холдінг» та встановлену фіктивну діяльність з своїми контрагентами, що створює певні наслідки щодо трактування відносин з ТОВ ВНЦ «Трубосталь».

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача ТОВ «Укр Енерго Холдінг» є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору з продажу природного газу видобутого в Україні. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання газу, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагенту товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, транспортування, використання у власній діяльності у ТОВ ВНЦ «Трубосталь» наявні.

Матеріалами справи встановлено, що Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 14.07.2014 року по 22.08.2014 року було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ ВНЦ «Трубосталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки 01.09.2014 року складено акт № 2534/221/13419172. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ТОВ ВНЦ «Трубосталь» порушено пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.7, пп. 138.10.2 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.3 ст. 140 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 500886 грн., порушено ст. 185, ст. 188, п. 198.3 ст. 198, ст. 201, ст. 209 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01.01.2013 року по 31.12.20013 року на загальну суму 527249 грн., встановлено інші порушення податкового законодавства. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ ВНЦ «Трубосталь» з ТОВ «Укр Енерго Холдінг», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 17.09.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0003911502, яким ТОВ ВНЦ «Трубосталь» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 629248,50 грн., з яких за основним платежем - 419499 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 209749,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0003931503, яким ТОВ ВНЦ «Трубосталь» збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 662367 грн., з яких за основним платежем - 441578 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 220789 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (продавець) 20.03.2013 року було укладено договір поставки природного газу № Г-13/019, згідно якого ТОВ «Укр Енерго Холдінг» передавав природний газ добутий в Україні покупцю за узгодженою ціною. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Укр Енерго Холдінг» видало ТОВ ВНЦ «Трубосталь» податкові накладні за період березень - жовтень 2013 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ ВНЦ «Трубосталь» здійснило осплату за отриманий газ відповідно до актів приймання-передачі природного газу за договором. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками.

В матеріалах справи наявні копії актів виконання робіт з транспортування природного газу по магістральним газопроводам, відповідно до яких транспортування природного газу здійснювалось філією ПАТ «Укртрансгаз» Криворізьким лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз» по магістральному газопроводу до ТОВ ВНЦ «Трубосталь».

Варто вказати, що у акті перевірки Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не заперечує проти того, що у ТОВ «Укр Енерго Холдінг» основним видом діяльності є торгівля газом через місцеві трубопроводи, для чого ТОВ «Укр Енерго Холдінг» має ліценцію від 26.01.2012 року серія АГ № 578414 на постачання природного газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованими тарифами, терміном дії до 18.01.2017 року.

ТОВ ВНЦ «Трубосталь» вказує, що придбаний природний газ використовується ним для власних потреб у ході господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2., 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ ВНЦ «Трубосталь» з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даним контрагентом. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір, який був укладений позивачем з чого ТОВ «Укр Енерго Холдінг» на предмет купівлі-продажу природного газу - визнаний судом недійсними. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Колегія суддів вважає, що Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області необґрунтувала невизнання господарських операцій з придбання газу між ТОВ ВНЦ «Трубосталь» з ТОВ «Укр Енерго Холдінг», висновки про нереальність господарських операцій ґрунтуються лише з підстав наявності акту перевірки ТОВ «Укр Енерго Холдінг» від 18.06.2014 року № 488/3-22-08/38038769, складеного ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, однак цією перевіркою не досліджувались взаємовідносини ТОВ «Укр Енерго Холдінг» з позивачем. Первинні документи спростовують висновки податкового органу. Колегія суддів вказує, що господарські взаємовідносини ТОВ «Укр Енерго Холдінг» з своїми контрагентами не є приводом для трактування дії договору з ТОВ ВНЦ «Трубосталь».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ТОВ ВНЦ «Трубосталь» правомірно віднесено суми сплачені при отримані природного газу до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі № 804/16688/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук