Ухвала суду № 43502141, 19.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2015 рокусправа № 808/5048/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі № 808/5048/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000372211 від 01.03.2013р..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс" задоволено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач не направив у судове засідання свого представника, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями податкового органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ВО "Моліс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Юкка-Трейд" за період з 01.01.2011 по 30.06.2011.

За результатами перевірки складено акт від 18.02.2013 № 32/22-1109/32835306 (далі - Акт), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 01.03.2013 № 0000372211, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5446,00 грн., в тому числі за основним платежем на 5446,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 0,00 грн..

Позивач, вважаючи прийняте рішення №0000372211 протиправним, звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Так, судом встановлено, що 27.04.2011 між ТОВ "Юкка-Трейд" (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір з експедирування вантажу № 241 Э, відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується експедирувати товар замовника (в узгодженому об'ємі) до пункту призначення, указаного замовником, а замовник зобов'язується оплатити експедиторські послуги, надані виконавцем у розмірі, встановленому цим договором.

На виконання вказаного договору ТОВ "Юкка-Трейд" були надані ТОВ "ВО "Моліс" експедиторські послуги на загальну суму 28 412,00 грн., в т.ч. ПДВ 4735,33 грн., сума без ПДВ 23 676,67 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт.

Факт надання експедиторських послуг підтверджується також товарно-транспортними накладними, а саме від 27.04.2011 № ПОЦ-01763, від 02.05.2011 № ПОЦ-01772, від 09.05.2011 № ПОЦ-01791, від 12.05.2011 № ПОЦ-01798, від 16.05.2011 № ПОЦ-01813, від 20.05.2011 № ПОЦ-01823, від 24.05.2011 № ПОЦ-01841, від 24.05.2011 № ПОЦ-01836.

Розрахунки з ТОВ "Юкка-Трейд" на загальну суму 28 412,00 грн., в т.ч. ПДВ 4735,33 грн. проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1564 від 03.06.2011, № 1808 від 30.06.2011, № 1877 від 01.07.2011, № 1909 від 04.07.2011, № 641 від 05.07.2011.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

За правилами ПК України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують понесені витрати на придбання послуг, та, відповідно, і правомірність віднесення цих витрат до валових витрат підприємства. Придбані послуги були використані у власній господарській діяльності позивача.

Відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем суду надано не було.

Первинні документи позивача містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) і як наслідок - є такими, що підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеним вище контрагентом.

В той же час, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач, приймаючи оскаржене податкове повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору з експедирування вантажу, його позиція не підтверджена належними доказами чи рішенням суду.

Позивачем доведено, що укладений з ТОВ "Юкка-Трейд" правочин мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним. Сторонами господарських відносин були дотримані вимоги чинного законодавства України при їх здійсненні, що в свою чергу підтверджує правомірне формування витрат по вказаних вище господарським операціям.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно та повно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі № 808/5048/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.04.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак