Постанова № 43501850, 08.04.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року справа № 823/566/15

10 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 049 грн. 26 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 049 грн. 26 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 24 049 грн. 26 коп., який останнім у добровільному порядку не сплачений, а тому позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Як встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрований 22.02.1995р. як суб'єкт господарювання, перебуває на обліку як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом положень пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість до 30 числа місяця наступного за звітним. У разі невиконання свого обов'язку така сума визнається податковим боргом платника податків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано декларації з податку на додану вартість: від 19.03.2012р. за лютий 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 214 грн., термін сплати якого до 30.03.2012р.; від 18.04.2012р. за березень 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 1 868 грн., термін сплати якого до 30.04.2012р.; від 19.05.2012р. за квітень 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 200 грн., термін сплати якого до 30.05.2012р.; від 19.06.2012р. за травень 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 174 грн., термін сплати якого до 30.06.2012р.; від 20.07.2012р. за червень 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 225 грн., термін сплати якого до 30.07.2012р.; від 22.10.2012р. за липень 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 479 грн., термін сплати якого 22.10.2012р.; від 22.10.2012р. за серпень 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 323 грн., термін сплати якого 22.10.2012р.; від 22.10.2012р. за вересень 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 1 373 грн., термін сплати якого до 30.10.2012р.; від 13.12.2012р. за листопад 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 3 408 грн., термін сплати якого 30.12.2012р.; від 15.01.2013р. за грудень 2012 року, із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 138 грн., термін сплати якого до 30.01.2013р. Таким чином, сума податкових зобов'язань відповідача з ПДВ за вказаними деклараціями складає 8 402 грн.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що за наслідками проведення камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень-грудень 2013 року та за січень-квітень 2014 року, посадовими особами позивача складено акти №17-208/2013716070/495 від 30.05.2012р., №3428/17-220/НОМЕР_1 від 26.10.2012р., №91/23-01-17-0225/НОМЕР_1 від 17.01.2014р., №37/23-01-17-0225/НОМЕР_1 від 15.01.2014р. та № 1840/23-01-17-0225/НОМЕР_1 від 27.08.2014р., якими зафіксовано неподання податкової звітності з ПДВ, чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

На підставі актів перевірки позивачем прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0000121720 від 01.06.2012р., яким відповідачу нараховано штрафні санкції по ПДВ в розмірі 170 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001221720 від 29.10.2012р., яким відповідачу нараховано штрафні санкції по ПДВ в розмірі 2 040 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001051702 від 17.01.2014р., яким відповідачу нараховано штрафні санкції по ПДВ в розмірі 8 160 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000731702 від 16.01.2014р., яким відповідачу нараховано штрафні санкції по ПДВ в розмірі 170 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0020761702 від 28.08.2014р., яким відповідачу нараховано штрафні санкції по ПДВ в розмірі 5 100 грн.

При вирішенні спору по суті, суд враховує, що згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

В судовому засіданні суд встановив, що наведені податкові повідомлення-рішення направлені рекомендованими листами з повідомленням про вручення та одержані відповідачем.

Зважаючи на ту обставину, що протягом 10 днів згадані податкові повідомлення-рішення оскаржені не були, на відповідача покладається обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань, які визначені в цих рішеннях.

Таким чином, як встановлено судом, сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість, з урахуванням нарахованої пені в розмірі 7 грн. 26 коп., станом на 31.12.2014р. становить 24 049 грн. 26 коп., що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 59.1 статті 51 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу №4980 від 30.08.2011р. за на суму податкового боргу в розмірі 50 грн. 43 коп. Зазначена вимога одержана відповідачем, що підтверджується відомостями, які містяться у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №1802901376894.

Суд зазначає, що згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 24 049 грн. 26 коп.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, Черкаської обл., 18000, ідентифікаційний код 39497534, податковий борг в сумі 24 049 (двадцять чотири тисячі сорок дев'ять) грн. 26 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко