Рішення № 43499981, 02.04.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8662/14-ц Номер провадження 22-ц/786/963/15Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

прокурора Снісаренко Ю.Л.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2015 року та додаткове рішення цього ж суду від 05 лютого 2015 року

по цивільній справі за позовом прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Полтавської районної ради, Щербанівської сільської ради Полтавського району до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області, про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року прокурор Полтавського району в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Полтавської районної ради, Щербанівської сільської ради Полтавського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. Свої вимоги мотивує тим, що до прокуратури Полтавського району в порядку ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» надійшли матеріали з Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області щодо відшкодування гр. ОСОБА_2 втрат сільськогосподарського виробництва на загальну суму 6951,00 гри., зумовлених вилученням земель сільськогосподарського призначення площею 0,1 га на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2015 року у задоволенні позову прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Полтавської районної ради, Щербанівської сільської ради Полтавського району до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва - відмовлено в повному обсязі.

Додатковим рішення цього ж суду від 05 лютого 2015 року судові витрати по справі віднесені за рахунок держави.

Не погодившись з судовими рішеннями, їх в апеляційному порядку оскаржила прокуратура Полтавської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить вище вказані судові рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вказує, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку про те, що передана відповідачу земельна ділянка не належить до земель сільськогосподарського призначення, оскільки її статус підтверджується наданими доказами по справі, спірна земельна ділянка надана відповідачу для індивідуального дачного будівництва, а не під будівництво і обслуговування жилого будинку, а тому не звільняє його від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, проект земелеустрою, виготовлений на замовлення відповідача містить відомості щодо цільового призначення земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, відповідачем не оскаржено розпорядження голови Полтавської райдержадміністрації від 18.01.2012 р. за № 30 про затвердження проекту землеустрою, який містить розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, отже місцевим судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, затверджений постановою КМ України від 17.11.1997 р. № 1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодування».

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 1,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації № 30 від 18.01.2012 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель запасу, ненаданих у власність та користування за межами населених пунктів та території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передана безоплатно у власність ОСОБА_2 ця земельна ділянка площею 0,10 га (рілля) для індивідуального дачного будівництва із земель запасу, ненаданих у власність та користування за межами населених пунктів та території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 13).

Станом на 01.03.2014 р. за даними виписок Державного казначейства та інформаційної довідки Щербанівської сільської ради від 17.06.2014 р. втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 6951,00 грн. ОСОБА_2, який отримав земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Щербанівської сільської ради, не відшкодовані (а.с. 15).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що згідно відповіді відділу Держземагенства у Полтавському районі інформація щодо випадків надання у власність або користування фізичним або юридичним особам та зміни цільового призначення земельної ділянки до моменту надання її ОСОБА_2 у власність у відділі відсутня (а.с. 148), отже спірна земельна ділянка ніколи не перебувала основним засобом виробництва в сільському господарстві та не вилучалася розпорядженням Полтавської РДА із сільськогосподарського обороту, не використовувалася для с/г виробництва фізичними чи юридичними особами, цільове призначення земель запасу не визначене, землі запасу знаходяться у державній власності і перебувають у віданні районних рад, землі запасу не освоєні і не залучені до господарської експлуатації. Спірна земельна ділянка передана відповідачу безоплатно у власність для індивідуального дачного будіництва, а дачний будинок законодавцем віднесено до категорії житлових будинків для використання протягом року з метою позаміського відпочинку, тому вбачаються підстави для звільнення відповідача від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у відповідності до вимог ст. 208 ч.1 ЗК України та відмови у позові.

Проте, з таким висновком місцевого суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд допустив неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням № 30 від 18.01.2012 р. затверджено проект землеустрою та передана безоплатно у власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,10 га (рілля) для індивідуального дачного будівництва із земель запасу, ненаданих у власність та користування за межами населених пунктів та території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 13).

Згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га у власність ОСОБА_2 (а.с. 103) , а саме п. 1.8. Умов відведення земельної ділянки передбачена сплата втрат сільськогосподарського виробництва згідно чинного законодавства. Із завдання на виконання робіт, затвердженого ОСОБА_2 11.10.2011 р., вбачається, що цільове призначення об»єкту - землі сільськогосподарського виробництва (а.с. 111), згідно розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва, затвердженого заступником голови Полтавської ОДА від 2011 р., погодженого ОСОБА_2 у 2011 р., втрати сільськогосподарського виробництва спричинені вилученням сільськогосподарських угідь складають 6 951 грн. (а.с. 114), згідно п.п. 5,6 Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 1741 від 23.11.2011 р. значиться - категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; загальна площа та склад угідь земельної ділянки: земельна ділянка, що відводиться, має загальну площу 0,1000 га сільськогосподарських земель (ріллі) (а.с.123); згідно п.п.5,6,18 Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 01-0214/466 від 08.12.2011 р. значиться - категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; загальна площа та склад угідь земельної ділянки: земельна ділянка, що відводиться, має загальну площу 0,10 га (рілля); гр. ОСОБА_2 сплатити втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 6 951 грн. протягом 2-х місяців після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 137-138).

При ухваленні судового рішення місцевий суд не дослідив вищевказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не дав йому правової оцінки щодо цільового призначення спірної земельної ділянки, визнання відповідачем та погодження втрат сільськогосподарського виробництва, які спричинені вилученням сільськогосподарських угідь, у розмірі 6 951 грн., при цьому вдався до аналізу цільового призначення земель запасу, не спростувавши дані проекту землеустрою, які беззаперечно підтверджують цільове призначення спірної земельної ділянки, як землі сільськогосподарського призначення (рілля) та визнання ОСОБА_2 при складанні проекту землеустрою необхідності сплати вище вказаного розміру, як втрат сільськогосподарського виробництва.

Крім цього, місцевий суд дав невірне тлумачення та прийшов до невірного висновку про те, що підставою для звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та відмови у позову є також використання спірної земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, оскільки спірна земельна ділянка передана відповідачу для індивідуального дачного будівництва, що не є тотожними поняттями. Статтею 208 ЗК України передбачений вичерпний перелік випадків, коли особа звільняється від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зокрема використання земельних ділянок під будівництво і обслуговування жилих будинків, а вилучення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва до даного переліку не входить.

Згідно ст.ст. 207, 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодування» відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок...».

Згідно постанови Верховного Суду України від 22.10.2013 р. у справі № 21-313а13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК Україн є обов»язковою для судів, в разі вилучення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, крім викупу земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, чинне законодавство передбачає обов'язкове відшкодування збитків та компенсацію втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва.

З урахуванням викладеного, колегія суддів прихоадить до висновку про те, що місцевий суд допустив неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, рішення місцевого суду ухвалене з порушенням вимог матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 303, 304, 307 ч. 1 п.2, 309 ч. 1 п. 1,3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області задовольнити.

Рішення та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення в частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району (одержувач ГУДКСУ в Полтавському районі 21110000, код ЄДРПОУ 38019526, МФ0 831019, р/р 3312848700421 «Грошові кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва») 6 951 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 243,60 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

С У Д Д І :