Вирок № 43496518, 08.04.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 08.04.2015

Справа № 320/1298/15-к

Провадження № 1-КП-320-277-15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

при секретарі - Фурсовій Л.І.,

за участю прокурора - Дедер Ю.О., Обуховського О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Марущенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

15.05.2009р. Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», відповідно до якого в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні» від 22.12.2010р. криміналізована діяльність по зайняттю гральним бізнесом шляхом доповнення статтею 203-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009р., гральним бізнесом є діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера. Азартною грою є будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

Встановлено, що ОСОБА_1, у період часу з 20.01.2012р. по 23.01.2012р., у нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 займався гральним бізнесом, забороненим чинним законодавством на території України, за наступних обставин:

У 2003 році, до набрання чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009р., ОСОБА_1 у невстановленої у ході досудового розслідування особи придбав гральні автомати у кількості семи одиниць. 01.04.2011р. між ОСОБА_3, який є власником нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого ОСОБА_1 орендував у ОСОБА_3 нежитлове підвальне приміщення, розташоване за вищевказаною адресою, для розміщення ділового офісу строком до 31.12.2011р..

Після цього, 20.01.2012р., ОСОБА_1, маючи умисел на зайняття гральним бізнесом, всупереч Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009, переслідуючи мету незаконного збагачення від зайняття забороненим видом господарської діяльності, продовжуючи займати нежитлове підвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, після закінчення строку дії договору оренди приміщення від 01.04.2011р., встановив у ньому гральні автомати у кількості семи одиниць, які підключив до мережі електропостачання з метою їх належного функціонування та надання гравцям можливості доступу до азартних ігор на вказаних гральних автоматах.

Крім того, ОСОБА_1 з метою налагодженої організації проведення азартних ігор у вищевказаному приміщенні та надання гравцям можливості доступу до азартних ігор на семи гральних автоматах, підшукав та прийняв на роботу до грального закладу, без оформлення відповідних документів про працевлаштування, у якості охоронця - ОСОБА_4, до обов'язків якого входило забезпечення порядку у приміщенні грального закладу та у якості ставника - ОСОБА_5, до обов'язків якої входило прийняття від гравців грошових коштів у якості ставок на азартні ігри, результат яких залежав від випадковості і надання можливості доступу до азартних ігор на семи гральних автоматах.

Тим самим, ОСОБА_1, у період часу з 20.01.2012р. по 23.01.2012р., за адресою: АДРЕСА_2, організував заборонений законом заклад грального бізнесу, де за участю охоронця ОСОБА_4 та ставника ОСОБА_5 від гравців приймалися грошові кошти у якості ставок на азартні ігри і надавалась можливість доступу до азартних ігор на семи гральних автоматах, встановлених у підвальному приміщенні за вищевказаною адресою.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 203-2 КК України визнав повністю і пояснив, що він дійсно скоїв це правопорушення за обставинами, викладених в обвинувальному акті, у скоєному розкаявся.

У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані як зайняття гральним бізнесом, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.203-2 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Обставини які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 в ході судового розгляду не встановлено.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, про що свідчить правдиві покази як на досудовому слідстві та і у судовому засіданні, своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні пристарілих батьків, батько ОСОБА_6 хворий на цукровий діабет.

Виходячи з наведеного суд вважає, що не дивлячись на тяжкість скоєного кримінального правопорушення, з урахуванням обставин, пом'якшуючих покарання і суттєво знижуючих ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, на підставі ст. 69 КК України призначити нижче нижчої межі встановленої ч.1 ст. 203-2 КК України, з конфіскацією грального обладнання.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 203-2 КК України у вигляді штрафу нижче нижчої межі встановленої ч.1 ст. 203-2 КК України, з конфіскацією грального обладнання.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 127500,00 гривень на користь держави з конфіскацією грального обладнання.

Розстрочити засудженому ОСОБА_1, виплату штрафу строком на один рік, зі сплатою суми 10625,00 гривень щомісяця, з дня набрання вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати - особисте зобов'язання.

Речові докази:

- гральні автомати у кількості 7 одиниць, вилучені 23.01.2012р. у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, передані до місця централізованого зберігання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Верхня, 1а - конфіскувати в дохід держави;

- металеві ключі у кількості 8 одиниць, вилучені 23.01.2012р. у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, передані до камери зберігання речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити;

- зошит-журнал обліку ставок та виграшів, вилучений 23.01.2012р. у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, переданий до камери зберігання речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити;

- грошові кошти в сумі 110 гривень, вилучені 23.01.2012р. у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, що є касою незаконного закладу грального бізнесу, передані до фінансово-економічного відділу Мелітопольського РВ ГУМВС України в Запорізькій області - конфіскувати в доход держави.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ : І.М. БАХАЄВ