Вирок № 43489720, 08.04.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/491/15-к

Провадження № 1-кп/644/211/15

08.04.2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань - Купченко Р. В.,

прокурора - Гриненко О. М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, надав заяву, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у місті Харкові обвинувальний акт матеріалу кримінального провадження № 12014220530003332 від 16 грудня 2014 року, що надійшов від прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова, щодо громадянина:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Харкова, громадянина України, невійськовозобовязаного, не одруженого, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не інвалід, не депутат, не є постраждалим внаслідок ЧАЕС, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

23.07.2002 року Печенізьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 29.06.2004 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 16 днів; 29.11.2006 року Печенізьким районним судом Харківської області за ст. 395, ст. 71 КК України до 1 року 5 місяців позбавлення волі, звільнений 19.05.2007 року за відбуванням строку покарання; 31.01. 2008 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 15.04.2008 року Печенізьким районним судом Харківської області за ст. 395, ст. 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 19.05.2011 року за відбуванням строку покарання,

за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

05 грудня 2014 року, приблизно, о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи в гостях своєї знайомої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на відкрите заволодіння чужим майном, повторно, у присутності потерпілої ОСОБА_4 почав шукати по кімнаті речі. Знайшов мобільний телефон, марки «Nokia 6131», вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи № 14244 від 24.12.2014 - 50 грн. та гроші у розмірі 1000 грн., які поклав до своєї кишені. Потім, ОСОБА_2 з кімнати виніс колонки та сабвуфер акустичної системи «Sony», вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи № 14244 від 24.12.2014 - 1600 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, а майном, яким заволодів, розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 14 грудня 2014 року, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в гостях у свого знайомого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з його співмешканкою - ОСОБА_6, 1988 року народження, за адресою: АДРЕСА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів , повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_3 заснув, таємно викрав з лівої кишені куртки, яка висіла на міжкімнатних дверях, мобільний телефон марки «Nokia 7373», вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи № 14251 від 24.12.2014 - 250 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, а майном, яке викрав, розпорядився на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 185 КК України визнав повністю; за ч. 2 ст. 186 КК України - не визнав, бо не бив потерпілу, але визнав, що взяв мобільний телефон, гроші у розмірі 300 грн., колонки та сабвуфер.

Пояснив, що 14 грудня 2014 року, близько 22 години був у гостях у свого знайомого ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_3 Співмешканка ОСОБА_5 - ОСОБА_6, на вулиці познайомилася з чоловіком і запросила в гості, пили всі разом спиртне, а коли ОСОБА_3 заснув, таємно викрав з лівої кишені куртки, яка висіла на міжкімнатних дверях, мобільний телефон марки «Nokia 7373». Телефон повернув на свою користь. Згодом, телефон працівники міліції вилучили та повернули потерпілому.

Далі пояснив, що 05 грудня 2014 року, приблизно, о 20 годині, більш точного часу сказати не може, бо перебував у стані сп'яніння, знаходився в гостях знайомої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, де розпивали спиртні напої; він заснув у кріслі, а потім прокинувся на дії ОСОБА_4, направлені на статеві стосунки. Вони добровільно зайнялися сексом, обоє були дуже п'яні, тому, що і як було далі не пам'ятає. Коли розпивали спиртне, то разом із ними пив і ще один, окрім ОСОБА_4, мешканець кварти 87. Потім цей чоловік пішов до себе в кімнату, а ОСОБА_4, здається, лежала на дивані. Він, ОСОБА_2, знайшов мобільний телефон, марки «Nokia 6131» та гроші у розмірі 300 грн., поклав ці речі до своєї кишені. З кімнати він виніс колонки та сабвуфер акустичної системи «Sony». Все викрадене відніс до тітки і розпорядився за своїм бажанням. Згодом, телефон, колонки та сабвуфер акустичної системи «Sony» повернув потерпілій. Був без тями п'яним. Сердитий на ОСОБА_4 за те, що вона, на його думку, причетна була до насильства його співмешканки. Цивільний позов визнав частково.

Просив у потерпілої ОСОБА_4 вибачення. Обіцяв суду більше не скоювати злочинів і прохав суд суворо не карати, а дати можливість бути на свободі, бо його співмешканка вагітна, потребує допомоги.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину щодо потерпілої ОСОБА_4, - його вина у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні і дослідженими під час судового провадження доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_4, у судовому засіданні пояснила, що 05 грудня 2014 року, побачилася у маршрутному таксі з колишньою своєю знайомою ОСОБА_7, співмешканкою ОСОБА_2, і вирішили зустрітися. Була у гостях у них, а потім вони прийшли до неї за адресою: АДРЕСА_2 і вживали всі разом спиртні напої. Цього ж дня, приблизно, о 20 годині 00 хвилин, коли всі розійшлися, а мешканець кімнати - ОСОБА_8,. пішов теж відпочивати, ОСОБА_2 затягнув її до кімнати та почав наносити удари ногами по всім частинам тіла, після чого повалив на диван та почав шукати по кімнаті речі. Знайшов мобільний телефон, марки «Nokia 6131», та гроші у розмірі 1000 грн.

Потім, ОСОБА_2 відвів її, ОСОБА_4, до ванної кімнати, прив'язав поясом до батареї та повернувся до кімнати, звідки він виніс колонки та сабвуфер акустичної системи «Sony». Вона не кричала та не кликала на допомогу, бо дуже боялася ОСОБА_2, який погрожував їй та її дочці. Пояснила, що ОСОБА_2 викрав саме 1000 грн., бо ці гроші вона тільки зняла із банківської картки, що підтверджується довідко банку. Їй повернули телефон, колонки та сабвуфер акустичної системи «Sony». Не кликала на допомогу, бо боялася ОСОБА_2.

Прохала цивільний позов задовільнити, який складається із матеріальної шкоди у розмірі 1000 грн, це викрадені гроші, і - 5000 грн. моральної шкоди, бо вона дуже потерпіла від дій ОСОБА_2 (а.с. 111).

Прийняла його вибачення у судовому засіданні, так як жаліє ОСОБА_2 як сироту і вона теж сирота, міру покарання залишає на розсуд суду.

Свідки, допитані у судовому засіданні, а саме ОСОБА_7, співмешканка ОСОБА_2, дала показання, аналогічні показанням ОСОБА_2 А пояснила, що другого, дня після непорозумінь ОСОБА_2 і ОСОБА_4, вони разом прийшли до потерпілої з'ясувати про конфлікт, то на ОСОБА_4 ніяких синців не було і вона про це не говорила. З'ясовували тільки про викрадене майно. Далі пояснила, що проживає разом з ОСОБА_2 сім'єю і знаходиться зараз у стані вагітності.

Свідок ОСОБА_8, пояснив, що проживає у одній квартирі з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2. Дійсно, 05.12.2014 року у ОСОБА_4 були гості - ОСОБА_2 його співмешканка. Всі разом випивали спиртні. Зчасом, він, ОСОБА_8, пішов до своєї кімнати спати. Ніякого шуму не чув. А на слідуючий день ремонтував двері до ванної кімнати, бо вони були вибиті. ОСОБА_4 говорила, що ОСОБА_2 викрав речі та гроші.

Свідок ОСОБА_5 пояснив у судовому засіданні про те, що, як йому відомо, ОСОБА_2 викрав мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_3. ОСОБА_3 був у них у гостях і розпивали разом всі спиртне, у тому числі і ОСОБА_2.

Потерпілий ОСОБА_3 надав заяву в якій указав, що претензій до ОСОБА_2 не має (а.с. 31).

Крім вищенаведених доказів вина обвинуваченого у вчиненні злочину також підтверджується письмовими доказами, а саме:

витягом із єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12014220530003333 від 16.12.2014 року за заявою громадянина ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2, перебуваючи в кімнаті АДРЕСА_3, таємно викрав мобільний телефон марки Нокіа (а.с. 87); витягом із єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12014220530003332 від 16.12.2014 року за заявою громадянки ОСОБА_4 про те, що 05.12.2014 року ОСОБА_2, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, в ході розпиття спиртних напоїв, відкрито заволодів належним їй майном, спричинивши матеріальний збиток (а.с. 88); висновком судово-товарознавчої експертизи № 14244 від 24.12.2014 року про те, що вартість мобільного телефону, марки «Nokia 6131», складає 50 грн. (а.с. 89-92); та висновком судово-товарознавчої експертизи № 14244 від 24.12.2014 року про те, що колонки та сабвуфер акустичної системи «Sony», коштує, з урахуванням ізносу, 1600 грн. (а.с. 93-97); постановою про визнання речовими доказами від 28.11.2014 року, якою мобільний телефон, марки «Nokia 6131» та мобільний телефон марки «Nokia 7373», визнано речовими доказом та під розписку передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 і потерпілому ОСОБА_3 (а.с.98-101);

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_2 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях доведена.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинений повторно та - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Суд не може прийняти до уваги посилання сторони захисту на наявність у обвинуваченого умислу лише на таємне викрадення чужого майна, а не на вчинення грабежу, оскільки ця позиція сторони захисту спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_9, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, , письмовими доказами які досліджені у судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що на момент незаконного заволодіння обвинуваченим грошовими коштами в розмірі 1000 грн., мобільним телефоном марки «Nokia 6131», колонками та сабвуфером акустичної системи «Sony», що належали потерпілій ОСОБА_4, в квартирі знаходилася ОСОБА_4 яка не могла не помітити вчинених ОСОБА_2 дій.

Як пояснив в судовому засіданні сам обвинувачений, він перебував у квартирі де знаходилася потерпіла та ще один мешканець кварти, переконався, на його думку, що за його діями ніхто не спостерігає, що свідчить про те, що ОСОБА_2 на момент заволодіння майном, знаходиться в полі зору інших громадян. Також уся наступна поведінка обвинуваченого свідчить про те, що він розумів, що заволодіває чужим майном відкрито, що наступного дня прийшов до ОСОБА_4 з'ясовувати про обставини непорозумінь.

Суд вважає, що усі наведені факти свідчать про наявність у обвинуваченого умислу саме на відкрите викрадення майна ОСОБА_4, а не на його крадіжку.

Разом з тим, висновок сторони обвинувачення щодо відкритого заволодіння ОСОБА_2 чужим майном, потерпілої ОСОБА_4, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого - свого повного підтвердження не знайшли. До суду не надано жодного доказу стороною обвинувачення про те, що у потерпілої ОСОБА_4 були наявні тілесні ушкодження. При цьому суд ураховує, що потерпіла звернулася із заявою про кримінальне правопорушення, у якій відсутні будь-які посилання на спричинення тілесних пошкоджень. Свідок ОСОБА_8, який проживає у одній квартирі з потерпілою, у судовому засіданні показав, що він не бачив на ОСОБА_4 тілесних пошкоджень; що, якби у квартирі було насилля, він би почув бо, як квартира мала - двокімнатна, все чути. На досудовому слідстві були призначені 18.12.2014 року дві судово-товарознавчі експертизи, але потерпіла не була оглянута ні експертом на предмет наявності тілесних ушкоджень, не були призначені і відповідні експертизи. Не установлено і звернення потерпілої до лікарняних закладів за отриманням медичної допомоги. Не вилучений і не оглянутий, як речовий доказ, пасок (ремінь).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин щодо епізоду де є потерпілою ОСОБА_4 та - до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості щодо епізоду де є потерпілим ОСОБА_3

Дослідженням особи обвинуваченого установлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджений м. Харкова, громадянин України, невійськовозобовязаний; не одружений але проживає із співмешканкою яка вагітна; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не інвалід, не депутат, не є постраждалим внаслідок ЧАЕС, не працює, раніше судимий (а.с. 102-110).

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання, суд визнає щиросердне розкаяння в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає скоєння злочинів у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Підстав для застосування обвинуваченому ст. 69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи наведене, приходить суд до висновку, що виправити обвинуваченого та запобігти його злочинній діяльності можливо без його фактичної ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим ОСОБА_2 має бути засуджений за ч. 2 ст. 185, за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання в межах передбачених санкцією даних статтей. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, суд призначає покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням.

На підставі ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а саме: вимоги щодо матеріальної шкоди суд задовольняє повністю; моральна шкода підлягає частковому задоволенню з урахуванням понесених моральних страждань, їх доведеності та їх співмірності.

Міра запобіжного заходу не обиралась.

Судові витрати, згідно вимог п. 3 ст. 118, ст.122, ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню із засудженого в доход Держави (а.с. 89, 93).

Речові докази по справі: мобільний телефон, марки «Nokia 6131», колонки та сабвуфер акустичної системи «Sony», що належать потерпілій ОСОБА_4; мобільний телефон марки «Nokia 7373», що належить потерпілому ОСОБА_3 - і знаходяться на їх відповідальному зберіганні, після набрання вироком законної сили слід повернути їх законним власникам, вважаючи такими, що є поверненими.

Керуючись ст.ст. 369-371, 128-129, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді ТРЬОХ років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України у виді П'ЯТИ років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд остаточно призначає покарання у вигляді ПЯТИ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на ТРИ роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний номер платника податку - не відомий, на користь потерпілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, матеріальну шкоду у розмірі 1000 грн. 00 коп. (одна тисяча гривень 00 коп.) та моральну шкоду у розмірі 1000 грн. 00 коп. (одна тисяча гривень 00 коп.), - таким чином задовольнивши частково позов ОСОБА_4

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний номер платника податку - не відомий, в доход Держави 49 гривень 20 копійок (сорок дев'ять гривень 20 коп.) за проведення судово- товарознавчої експертизи № 14244 від 25.12.2014 року; та стягнути 147 грн. 60 коп. (сто сорок сім гривень 60 коп.) за проведення судово- товарознавчої експертизи № 14251 від 24.12.2014 року, перерахувавши на: Код класифікації 24060300, розрахунковий рахунок 31112115700009, ідентифікаційний код отримувача 37999701, одержувач УД КСУ в Орджонікідзевському районі міста Харкова, банк отримувача ГУД КСУ у Харківській області, МФО 851011.

Речові докази по справі: мобільний телефон, марки «Nokia 6131», колонки та сабвуфер акустичної системи «Sony», що належать потерпілій ОСОБА_4 і знаходяться на її відповідальному зберіганні, після набрання вироком законної сили, - слід повернути їх законному власнику ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, вважаючи такими, що є поверненими; мобільний телефон марки «Nokia 7373», що належить потерпілому ОСОБА_3 - і знаходиться на його відповідальному зберіганні, після набрання вироком законної сили, - слід повернути його законному власнику ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, вважаючи таким, що є поверненим.

Матеріал кримінального провадження № 12014220530003332 від 16 грудня 2014 року, що надійшов від прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова, залишити у матеріалах судового кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Суддя: О. І. Горчакова