Ухвала суду № 43485744, 23.01.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5175/14-ц

Провадження № 2/333/801/15

УХВАЛА

Іменем України

про залишення позову без руху

23 січня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом про визнання кредитного договору недійсним.

Зазначену справу передано у провадження судді Дмитрієвої М.М.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Як визначено у ст. 4 ЦПК України суд здійснює правосуддя у спосіб визначений Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє особам, які беруть участь у справі у здійсненні їх прав.

ОСОБА_2 Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року за № 10-1386/0/4-12 визначено, що при застосування у судовій практиці норм ЦПК України, суди повинні дотримуватися прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожнадержава-учасниця цієїКонвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладнийрух. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддявідкриваєпровадження у цивільній справі не інакше якнапідставізаяви,поданоїіоформленоївпорядку, встановленому цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. У відповідності до вимогст. 120 ЦПК України,позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. З огляду на зазначене позивачу пропонується уточнити позовні вимоги і надати суду оновлену позовну заяву та її копії у кількості учасників судового розгляду.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогамвищевказаної норми закону.

Заяви мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченими положеннямиЦПК України.

Порядок подання та оформлення позовних заяв встановлений статтями119,120 ЦПК України, якими визначені вимоги до форми та змісту позовної заяви та порядок подання копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не зазначено сторони за зустрічною позовною.

Всупереч вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку. На підставі ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання позовної заяви не майнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовної заяви вбачається, що позивач керується Законом України «Про захист прав споживачів», у звязку з чим, не здійснив оплату судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Проте, позивачем не зазначено у звязку з чим було порушено його право, та не додано доказів на підтвердження цих фактів.

Також у порушення вимог, передбачених ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивач не надає доказів на підтвердження зазначених фактів які викладені у позовній заяві, чим можуть бути підтверджені обставини викладені у позовній заяві позивач не зазначає.

У відповідності до вимог ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. З огляду на зазначене позивачу пропонується уточнити позовні вимоги і надати суду оновлену позовну заяву та її копії у кількості учасників судового розгляду.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119-120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 119-120 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене суддя дійшов висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним - залишити без руху, надавши пятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Розяснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва