Постанова № 4348500, 15.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-22779/08                           Головуючий у першій інстанції: Цвіркун Ю.І.

                                                                                                           Доповідач: Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2009 року                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                       Ізмайлової Т.Л.

суддів                                                                            Умнової О.В., Шостака О.О.

при секретарі                                                                Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та його скасування, -

ВСТАНОВИЛА:

    ТОВ «Житловий Альянс» звернулось  до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.09.2007 року № 0008201705/0. 

   Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2009 року позов задоволено в повному обсязі.  

           Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала  апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову,  якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

            Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києві було проведено виїзну планову перевірку  ТОВ «Житловий Альянс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.03.2007 року за результатами якої був складений акт перевірки, яким було встановлено порушення позивачем пп. «г», «е» пп. 4.2.9 п.4.2 ст. 4, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 17.2 ст.17, пп. «а»  п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок  з доходів фізичних осіб» № 889-У1 від 22.05.2005 року.

У зв’язку з виявленими порушеннями, відповідачем винесене податкове повідомлення – рішення від 19.09.2007 року № 0008201705/0 яким визначено податкове зобов’язання  в розмірі 1261,71 грн. з яких 420,57 грн. – основного платежу та 841,14 грн. – штрафних санкцій.

            Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням – рішенням від 19.09.2007 року № 0008201705/0, звернувся з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

  Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києві неправомірно застосувала штрафні санкції та неправомірно  визначила податкові зобов’язання ТОВ «Житловий Альянс», оскільки акт перевірки № 2896/23-12/33104978 від 10.09.2007 року  не узгоджується з відповідним повідомленням-рішенням.

Колегія суддів не погоджується, з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. 

 Відповідно до п. 1.7 Наказу ДПА №327 від 10.08.2005 року « Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зареєстрованого  Міністерством юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205(далі – Порядок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства  викладаються в акті  невиїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. 1.4 Порядку, при проведенні планової виїзної  перевірки складається один зведений  акт планової перевірки.

Складовими частинами зведеного акта планової перевірки можуть бути довідки з окремих питань, які за необхідності  складаються посадовими особами податкового органу як з окремого питання  плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.

Довідка з окремих питань – службовий документ, який складається за рішенням керівника перевірки в ході проведення  планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені (не виявлені) порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання з окремих питань плану перевірки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неузгодженості акту перевірки з податковим повідомленням-рішенням, оскільки судом встановлено, що дійсно при перенесенні даних з Довідки від 03.09.2007 року № 381/17-5 «Про результати виїзної планової документальної перевірки правильності обчислення  та своєчасності перерахування до бюджету сум податку  з доходів фізичних осіб та державного мита» ТОВ «Житловий Альянс»  за період з 01.07.2005 року по 31.03.2007 року  було допущено технічну помилку, а саме у висновку акту перевірки № 2896/23-12/33104978 від 10.09.2007 року  було помилково зазначено суму заниження податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб  за 2006 рік – 44,98 грн. замість 213,95 грн. Крім того, в самому акті наведено розрахунок з якого вбачається, що сума заниження податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб складає 213, 95 гривень, а не 44,98 грн. 

Відповідно до пп.17.1.9 п.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього  нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу  (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання  з такого податку, збору (обов’язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або  конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

   Згідно п.п 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок  від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах  статті 7 цього Закону.

Відповідно до  п «а»  п. 17.2 ст. 17 Закону особою, відповідальною за нарахування утримання та сплату ( перерахування) до бюджету податку з інших доходів  з джерелом походження з України є податковий агент.

Згідно з п. «а» п. 19.2 ст.19 Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника  податку та оподатковується  до або під час такої виплати та за її рахунок.

    Таким чином, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 17.1.9 п.17.1.ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно зі ст. 198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.         

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та його скасування, необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції – скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва – задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2008 року скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та його скасування – відмовити.

             Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                             

Судді

Повний текст постанови  виготовлено та підписано 20 липня 2009 року.