КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем україни
16.07.2009 р.Справа № 22а-22627 /08Ч
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Бараненко І.В.
Данилової М.В.
при секретарі: Гладишко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2008 р. у справі за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Декорт ЛТД» про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося у Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до ТОВ «Декорт ЛТД» про стягнення 5180 грн. адміністративно-господарських санкцій та 330,15 пені за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 р., посилаючись на те, що відповідачем, всупереч вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» №875-ХІІ від 21 березня 1991 року (далі - Закон №875-ХІІ) не забезпечено встановленого чотирьох відсоткового нормативу одного робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда, в зв’язку з чим і нараховані адміністративно-господарські санкції та пеня.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2008 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2008 р. та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Представник позивачаподав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2008 р. – без змін.
Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачеві встановлено чотирьохвідсотковий норматив робочих місць в 2006 році для забезпечення працевлаштування інвалідів, що становить 1 робоче місце.
Відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт від 23.05.2007 р. про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці України №42 від 10.02.2007р., в якому вказав, що на його підприємстві у 2006 році не було створено робочого місця для працевлаштування інваліда.
Згідно з розрахунком заборгованості по платежу до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2006 р. та розрахунком суми пені, відповідачеві нараховано суму штрафних санкцій - 5180,00 грн. та суму пені - 330,15 грн.
Листом від 06.09.07 р. № 02-03/2506 Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці повідомив відділення Фонду соціального захисту інвалідів про те, що ТОВ «Декорт ЛТД» не надавало інформацію необхідну для організації працевлаштування інвалідів у 2006 році.
Листом від 12.11.07р. № 2882 Управління праці і соціального захисту населення по Замостянському району м. Вінниці повідомило, що ТОВ «Декорт ЛТД» у 2006 році не зверталося з питань працевлаштування інвалідів.
Позивачем на адресу Відповідача надіслано повідомлення № 01-08/-11 від 11.06.2007 року про порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені станом на 11.06.2007 р.
Відповіді від ТОВ «Декорт ЛТД» та оплати сум, зазначених в повідомленні, Вінницьким відділенням Фонду соціального захисту інвалідів станом на 15.11.2007 р. не отримано.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що не вбачається правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки позивачем не обґрунтовані та не доведені правові підстави, які дають йому право нараховувати адміністративно-господарські санкції.
Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», встановлено, що для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст. 20 Закону №875-ХІІ, підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Частиною 4 статті 20 Закону №875-ХІІ, встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 3 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995 р. №314, робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядоохоронпраці, громадських організацій, інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до п. 5 зазначеного Положення, підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Таким чином, працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики №244 від 06.07.98 затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Відповідачем не доведено атестування робочих місць інвалідів, що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць, встановленого підприємству на підставі ст. 19 Закону №875-ХІІ, та не надано доказів звернення до відповідних органів з метою працевлаштування інвалідів на підприємстві.
Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2002 року № 1434, із внесеними змінами від 15.11.2006 р. №1602 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства та підпорядковується йому.
Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно з розрахунком заборгованості по платежу, строк сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій закінчився 15.04.2007 р.
Відповідно до Закону №875-ХІІ, з 16.04.2007 р. Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів має право звернутись до адміністративного суду щодо стягнення адміністративно-господарської санкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно п.3.5. Наказу Мінпраці від 15.05.2007 р. №223, у випадку коли строк сплати збігається з вихідним днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного дня, а пеня нараховується починаючи з другого робочого дня після вихідного дня. Тому, відділення Фонду соціального захисту інвалідів має право нарахувати пеню з 17.04.2007 р.
Відповідач повинен був самостійно нарахувати і сплатити Вінницькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня 2007 р. кошти, у розмірі середньої річної зарплати за 2006 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. В даному випадку Відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця, що складає 5180,00 грн., внаслідок чого нараховано пеню у розмірі 330,15 грн.
За вказаних обставин колегія судді дійшла висновку про правомірність вимог Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ТОВ «Декорт ЛТД» адміністративно-господарських санкцій та пені, оскільки відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону №875-ХІІ, свого обов’язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2008 р. підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2008 р. - задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2008 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позову Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Декорт ЛТД”, м. Вінниця про стягнення - задовольнити.
Стягнути з ТОВ «Декорт ЛТД», вул. Карла Маркса,54, м. Вінниця, (банківські реквізити: р/р 26003039585600 у ВФ "УкрСиббанк»", МФО 351005, код ЄДРПОУ 13330348) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м.Вінниця, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2006 рік") 5180,00 грн. адміністративно-господарської санкції та 330,15 грн. пені.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця після набрання постановою законної сили.
Постанову складено в повному обсязі - 17.07.09 р.
Головуючий суддя Судді:
Ч
Головуючий в першій інстанції – Сторчак В.Ю.Справа в першій інстанції № 2-а-3813/08
Судове рішення № 4348453, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22а-22627/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: