Ухвала суду № 43481893, 02.04.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/2306/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Тесля О.П. Провадження № 22-ц/789/461/15 Доповідач - Загорський О.О.Категорія - 34

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Демкович Ю. Й., Хома М. В.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін - Представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмент Проперті Протектед" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИЛА:

01.10.2014 року ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" звернулося з вищенаведеним позовом. Вимоги аргументовано тим, що в наслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху транспортний засіб потерпілого ОСОБА_3 отримав пошкодження на суму 17 568,60 грн.

АТ "СК НОВА" здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 17 068,60 грн.

02.01.2014 року між ПАТ "СК НОВА" та ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" укладено договір про купівлю-продаж боргових зобов'язань. Згідно додаткової угоди до Додатку №1 до ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" перейшло право вимоги виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу від ОСОБА_1 - 17068,60 грн.

Рішенням Чортківського районного суду від 16.02.2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" шкоду завдану внаслідок ДТП в порядку зворотньої вимоги (регресу) - 17068,60 грн. та судовий збір - 243,60 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права. Вказує, що суд не надав належної правової оцінки факту, що до позивача не перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_1; суд не звернув уваги, що позивачем не надано доказів оплати коштів за відступлення права вимоги, що свідчить про не укладення Договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.01.2014 року. Звертає увагу, що не повідомлення ОСОБА_1 страховика про ДТП не є підставою для повернення останньому сплаченої суми страхового відшкодування.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та надав відповідні пояснення. Пояснив, що постанова Голосіївського районного суд м. Києва від 24.02.2014 року чинна і ОСОБА_1 на її виконання сплачено штраф.

Представник ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" будучи належним чином повідомлений про день, час і місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право регресної вимоги перейшло від АТ "СК Нова" до позивача за договором про відступлення права вимоги.

Судом встановлено, що 02.01.2014 року між ПАТ "СК Нова" та ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" укладено Договір про купівлю-продаж боргових зобов'язань. Згідно Додатку № 1 до даного Договору та Додаткової угоди до Додатку № 1 до Договору від 16.05.2014 року (далі - Додаткова угода) права щодо стягнення коштів по регресній справі Ц-4138 винної особи ОСОБА_1 перейшли до ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" (а.с.20-25, 105).

Відповідно до акту приймання-передачі Регресної справи від 16.05.2014 року, ПАТ "СК "НОВА" передає, а ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" приймає регресну справу Ц-4138 від 06.02.2014 року договору страхування - страховий поліс № АС/5217722 щодо ДТП за участю ОСОБА_1, яке відбулося 06.02.2014 р.(а.с.104).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2014 року встановлено, що ОСОБА_1 06.02.2014 року о 12 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Сонячне шосе, 104, керуючи автобусом "Богдан" д.н.з. НОМЕР_1, не врахував безпечної дистанції і здійснив зіткнення з автомобілем "Шкода" д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.13.1 ПДР України, та визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення - штрафу (а.с.6).

Відповідальність водія транспортного засобу "Богдан" д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП застрахована в АТ "СК "НОВА" за полісом № АС/5217722, який було укладено між АТ "СК "НОВА" та ОСОБА_4 (а.с.4).

Внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, автомобіль "Шкода" д.н.з. НОМЕР_2 був пошкоджений на суму 17 568,60 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СЧ0000112 від 01.04.2014 року - ФОП ОСОБА_5(а.с.10).

Згідно платіжних доручень № 17097 від 25.04.2014 року на суму 8534,30 грн. та № 17176 від 30.04.2014 року на суму 8534,30 грн. платник ПАТ "Страхова компанія "Нова" здійснила платіж - страхове відшкодування за договором № АС/5217722 від 02.10.2013 року, на загальну суму 17 068,60 грн. (а.с. 18, 19).

Встановлені судом обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані сторонами під час апеляційного розгляду.

02.01.2014 року ПАТ "СК Нова" уклала з ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" договір про надання фінансових послуг факторингу - передала позивачеві своє право вимоги виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Докази, що ОСОБА_1 здійснював будь-які платежі, пов'язані з відшкодуванням шкоди спричиненої ДТП матеріали справи не містять.

Відповідно до змісту ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору та визначені умов договору, згідно вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З Додаткової угоди та акту приймання-передачі регресної справи від 16.05.2014 року вбачається, що ПАТ "СК "Нова" та ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед" дійшли згоди про доповнення переліку регресних справ справою №Ц-4138 щодо страхового випадку 06.02.2014 року, спричиненого винною особою - ОСОБА_1, що не суперечить вимогам Закону, зокрема, ст.ст. 1077, 1078 ЦК України.

Незаконність Додаткової угоди з підстав невідповідності Договору про купівлю-продаж боргових зобов'язань, може бути предметом розгляду цивільної справи за позовом про визнання угоди недійсною, а в матеріалах справи відсутні відомості про оспорення сторонами, які уклали Додаткову угоду її законності.

Матеріали справи не містять і судового рішення, яким би було визнано недійсною Додаткову угоду.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про перехід права регресної вимоги від ПАТ "СК "Нова" до ТзОВ "Інвестмент Проперті Протектед".

Відповідно до змісту ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У п.9.1 Договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.01.2014 року зазначено, що договір починає діяти з дати його підписання та підписання акту приймання-передачі Регресних справ (а.с.24).

Згідно п.5.2. вказаного Договору покупець сплачує винагороду після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі Регресних справ та отримання рахунку від Продавця шляхом внесення коштів в касу продавця протягом шести місяців з дати отримання рахунку та підписання акту приймання-передачі регресних справ.

Підстави вважати, що сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору відсутні і доводи апелянта, що без наявності документального підтвердження оплати коштів, визначених умовами договору купівлі-продажу боргових зобов'язань, договір не може вважатися укладеним, колегія суддів оцінює критично.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній до 7.08.2011 року) у разі настання ДТП учасник такої пригоди зобов'язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до абзацу "ґ" п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній до 7.08.2011 року) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Однак, із внесенням Законом України від 17 лютого 2011 року N 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" змін у статтю 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було розширено перелік обов'язків учасників дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону N 1961-IV України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Проте, відповідні зміни до абзацу "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 зазначеного Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Однак, виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції з 18 вересня 2011 по 8 січня 2012 року), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року N 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Отже, твердження апелянта про те, що сам по собі факт неповідомлення страховика про ДТП не є підставою для відшкодування страхувальником в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування, є помилковим.

Позиція колегії суддів відповідає і правовій позиції Верховного Суду України викладеній, зокрема, у Постанові від 12.02.2014 року по справі про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі виплаченого страхового відшкодування та позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 16.07.2014 року у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в пордку регресу.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України саме апелянт повинен довести належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, що ним зроблено не було.

У відповідності до ч.1 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду постановлено у відповідності до чинних норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.О. Загорський