Ухвала суду № 43479199, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 804/13434/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Журавльова Олександра Сергійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІТАС" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року позов адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000652204 від 25.09.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕЛІТАС" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 1190,00 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000652204 від 25.09.2013 року, є безпідставним оскільки обставина на підставі якою воно було винесене спростовується судовими рішеннями, які набрали законної сили у справах, по яким вже винесено рішення.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем (Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої податковий орган просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та в задоволенні позову відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на тому факті, що ТОВ «МЕЛІТАС» було обізнано щодо не визнання податковою звітністю ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська декларацій з ПДВ за вказані періоди.

Позивач надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним, оскільки обставина на підставі якої воно було винесене спростовується судовими рішеннями, які набрали законної сили у справах.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях.

Представник податкового органу в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Зазначив, що апеляційну скаргу підтримує та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення , яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, було проведено камеральну перевірку ТОВ "МЕЛІТАС", за результатами якої складено акт № 402/224/34984598 від 05.09.2013р. "Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "МЕЛІТАС" за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2013 року".

Вищезазначеним актом встановлено неподання ТОВ "МЕЛІТАС" податкової звітності з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2013 року у зв'язку з чим відповідачем у відношенні позивача винесено податкове повідомлення-рішення №0000652204 від 25.09.2013 року, яким ТОВ "МЕЛІТАС" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 1190,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 ПКУ встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити та задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку та строки визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає за кожним податком і збором.

Згідно пп.14.1.157. п.14.1 ст.14 ПКУ податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Отже, податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету.

Оскільки документи податкової звітності фіксують обчислення податку або суму, що підлягає сплаті до бюджету, застосування системного підходу до аналізу вищезазначених та інших норм податкового законодавства, дає підстави зробити висновок, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення про обов'язок сплатити грошове зобов'язання та податкові повідомлення-рішення про обов'язок внести відповідні зміни до податкової звітності так чи інакше стосуються саме грошових зобов'язань платника податку, оскільки наслідком виконання зобов'язань платника податку по сплаті зазначених у податковому повідомленні-рішенні сум грошового зобов'язання, так і наслідком виконання зобов'язань по внесенню змін до податкової звітності є зміна майнового стану платника податку.

Стаття 56 ПКУ регулює оскарження будь-яких рішень контролюючого органу. Відповідно до п.56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст. 56 ПКУ встановлено, що платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Згідно п. 56.15 ст. 56 ПКУ визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно матеріалів справи ТОВ "МЕЛІТАС" оскаржило в судовому порядку рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про невизнання податковою звітністю декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2013р.

Постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду, які залишено без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справам: № 804/11209/13-а від 26 вересня 2013 року; № 804/11629/13-а від 03 жовтня 2013 року; № 804/13272/13-а від 25 жовтня 2013 року; № 804/13273/13-а від 12 листопада 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІТАС" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було скасовано рішення відповідача про невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, травень, червень, липень 2013р.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року по справі №804/462/14, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014року, податкові декларації ТОВ "МЕЛІТАС" з ПДВ за січень, лютий та квітень 2013року також визнані такими, що подані датою фактичного отримання відповідачем.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000652204 від 25.09.2013 року, яким Товариству "МЕЛІТАС" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 1190,00 грн. за неподання податкових декларацій за з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2013 року є безпідставним оскільки обставина на підставі якою воно було винесене спростовується судовими рішеннями, які набрали законної сили у справах №804/13272/13-а, 804/13273/13-а, 804/11209/13-а, 804/11629/13-а та №804/462/14.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІТАС" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна