Постанова № 43479105, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 804/18171/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року по справі № 804/18174/14 за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» про:

- зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод»;

- заборону відчуження ТОВ «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод»;

- зобов'язання ТОВ «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу та наявністю акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим у позивача, з огляду на норму ст.. 89 Податкового кодексу України, виникло право звернення до суду з відповідним позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено. Зупинено видаткові операції товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на кошти на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод»: ПАТ "А-БАНК" МФО 307770, №26001010015550, №26052010008390; ПАТ "МАРФІН БАНК" МФО 328168, №26051806492, №26007806491, №26008806491840, №26041806491, №26001806491643, №26000806491978, №26052806491; АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" МФО 313849, №26009010002326; ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299, №26050050205886, №26006050208138, в межах суми податкового боргу у розмірі 419547,42 грн. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» відчуження майна в межах суми податкового боргу у розмірі 419547,42 грн. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме: допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючим позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 14.08.2014 року податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим № 2/31929927, де зафіксовано факт перешкоджання податковому керуючому виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України, у зв'язку з відсутністю платника податків за юридичною адресою та недопущення виконанню повноважень податковим керуючим. Вказані обставини є достатніми для звернення податкового органу до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу та задоволення його (ДПІ) позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

-несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

-несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до матеріалів справи за товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ -машинобудівний завод» перед бюджетом рахується борг у розмірі 419547,42 грн., який виник у зв'язку з несплатою орендної плати з юридичних осіб.

З метою погашення податкового боргу та на підставі ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача направлялась податкова вимога №929 від 31.08.2012 р., яка отримана представником підприємства Гончаренко В.Г. 17.09.2012 р.

12.08.2014 р. заступником начальника Лівобережної ОДПІ прийнято рішення №24/31929927 про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» у податкову заставу, яке отримано 14.08.2014 р. представником підприємства Гудина Ю.І.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Згідно п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

14.08.2014 р. податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №2/31929927, в якому зафіксовано факт перешкоджання податковому керуючому виконання повноважень визначених Податковим кодексом України, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням та недопущення податкового керуючого до виконання своїх повноважень.

Також 14.08.2014 р. податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Як вбачається з адміністративного позову, недопущенням податкового керуючого до виконання своїх повноважень та відмова податковому керуючому у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або ненаданя документів являється відсутність підприємства за юридичною адресою.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 9) місцезнаходження юридичної особи - відповідача: 49051, Дніпропетровська обл.., м. Дніпропетровськ, вул.. Курсантська, 3. Та ж адреса зазначена у статуті товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод».

Фактичне місцезнаходження відповідача підтверджено договором оренди та кореспонденцією, яка доставляється на вказану адресу та отримується відповідачем.

Відповідно до п. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. Вказані дані відповідачем підтверджено.

Таким чином, ТОВ «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» з дня свого заснування знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Курсантська, 3, та його (відповідача) відсутність за вказаною адресою податковим органом не доведено.

Акти, складені податковим керуючим не можуть прийняті судом як докази відсутності за юридичною адресою з огляду на те, що з вказаних актів неможливо встановити адресу, за якою податковий керуючий складав ці акти, крім того, відсутні дані та підписи інших осіб, зокрема свідків, що підтвердили б достовірність відомостей, зазначених в них.

Тобто, факт недопуску відповідачем податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків у податкову заставу та/або неподання документів не підтверджено, що являється підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Вказані обставини відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. 202 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ - машинобудівний завод» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 1 квітня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова