Ухвала суду № 43478947, 02.04.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"02" квітня 2015 р. Справа № 11/18

Суддя Господарського суду Рівненської області Гудзенко Я.О., розглянувши скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального теплопостачаючого підприємства "Комуненергія" Рівненської міської ради про стягнення

За участю:

Від позивача (заявника): не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від відділу ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.02.2009 року у справі № 11/18 задоволено позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", стягнуто з КП "Комуненергія" Рівненської міської ради 54 481, 77 грн. основного боргу, 545 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17 лютого 2009 року на примусове виконання рішення видано наказ.

20 березня 2015 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Рівненської області із скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи скаргу передано для розгляду судді Гудзенко Я.О.

Ухвалою суду від 25 березня 2015 року скаргу прийнято до розгляду, розгляд призначено в судовому засіданні на 2 квітня 2015 року.

У скарзі позивач у справі просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2014 року ВП № 13500939 винесену Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області.

2 квітня 2015 року від Заявника надійшла телеграма про розгляд скарги без участі представника в судовому засіданні.

Крім того, від Відділу ДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливості прибути в судове засідання уповноваженого представника.

В судове засідання 2 квітня 2015 року сторони та представник відділу ДВС не з'явилися.

Подану скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" обгрунтовує тим, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запис про ліквідацію КТП «Комуненергія» Рівненської міської ради, а відтак у органу ДВС не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що на підставі вищезазначеного наказу державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

1 серпня 2014 Державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження у зв'язку із тим, що згідно рішення Рівненської міської ради від 06.03.2014 року 3 3839 про припинення КТП "Комуненергія" шляхом його ліквідації та створення ліквідаційної комісії, а також виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців КТП "Комуненергія" Рівненської міської ради перебуває в стадії припинення, ліквідатором призначено Сокотуна Віталія Аполлінарійовича.

Частиною 2 ст. 67 Закону передбачено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Судом встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 01 серпня 2014 року ВП № 13500939 винесена держвиконавцем з порушенням вимог чинного законодавства України, що підтверджується наступним.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна із засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України визначено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що державним виконавцем в порушення вимог даних норм закону належним чином не досліджено всі обставини справи та винесено незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження.

Державний виконавець, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження послався на п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі смерті ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

За змістом ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилися, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За вимогами п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

При здійсненні ліквідації за рішенням власника в порядку, передбаченому ст. 110 ЦК України, дія мораторію чинним законодавством України не передбачена, а отже, виконавче провадження зупиненню та закінченню не підлягає, виконавчі дії повинні були здійснюватися до настання обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме ліквідації юридичної особи - до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про її припинення відповідно до ч. 2 ст.104 Цивільного кодексу України.

З наведеного вбачається, що оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запис про припинення КТП «Комуненергія» Рівненської міської ради, у органу ДВС не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи викладене, розглянувши документи і матеріали, які подані позивачем у справі, господарський суд прийшов висновку про те, що скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області задовольнити.

2. Визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2014 ВП №13500939 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 17.02.09 у справі № 11/18.

Суддя Гудзенко Я.О.