Рішення № 43478715, 06.04.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 квітня 2015 р. Справа № 902/128/15

за позовом: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Хмельницьке шосе, 7 м. Вінниця, 21036)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21029)

про стягнення 7600 грн. 00 коп.

Головуючий суддя Баранов М.М.

Cекретар судового засідання Нестерова Д.А.

За участю представників сторін:

позивача: Драпак Ю.П. - представник за довіреністю №8/15 від 11.02.2015 року;

відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 18.09.2012 року.

Справу розглянуто в приміщенні суду, кімн. № 1105.

ВСТАНОВИВ:

Подано позов Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7600 грн. 00 коп., в т.ч. 3800 грн. 00 коп. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 р. №106-рш у справі № 02-26.4/64-10 та 3800 грн. 00 коп. пені, нарахованої у зв'язку з несплатою штрафу у встановлений законодавством строк.

За вказаним позовом 03.02.2015 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/128/15 та призначено судове засідання на 17.02.2015 року.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, доказів витребуваних ухвалою від 03.02.2015 року суду не надала, а тому розгляд справи відкладено до 10.03.2015 року.

Судове засідання, призначене на 10.03.2015 року, не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Баранова М.М. на лікарняному. Розгляд справи призначено на 24.03.2015 року.

Ухвалою суду від 24.03.2015 року в зв`язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних доказів розгляд справи відкладено до 02.04.2015 року.

З метою надання відповідачкою відзиву на позовну заяву, ухвалою суду від 02.04.2015 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи до 06.04.2015 року.

В судове засідання 06.04.2015 року з'явились представники обох сторін.

Відповідачкою 02.04.2015 року було подано клопотання про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки є публічно-правовим та має вирішуватися в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Дане клопотання судом відхилено як необґрунтоване, оскільки спір, що розглядається, належить до компетенції господарських судів.

Так, відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до п. 13 Розділу VIIІ "Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України", Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми ст. 12 ГПК України та ст. 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам є законодавчими приписами стосовно передбаченого ст. ст. 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено зокрема у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 року зі справи № 6/388 та в п. 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 року № 3.2-2005, де зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)", а також у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 (п.1) та у постанові Вищого господарського суду України від 30.09.2014 р. у справі № 916/2092/14.

Отже, спори з відповідних правовідносин підвідомчі господарським судам України.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 також були заявлені клопотання про зупинення провадження у справі №902/128/15 до набрання законної сили рішенням Солом'янського районного суду міста Києва у справі № 2/760/1304/15 за позовом ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" м. Обухів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг № 147574 недійсним, а також про зупинення провадження у справі №902/128/15 до розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом позовної заяви ОСОБА_1 про оскарження рішення позивача від 31.10.2012 р. №106-рш.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №902/128/15 судом відхилені, оскільки за приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Оскільки предметом розгляду у справі №902/128/15 є стягнення штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України, та пені за несплату штрафу у встановлений строк, результати вирішення спору в інших справах, про які вказує фізична особа - підприємець ОСОБА_1, не впливають на можливість суду вирішити даний спір.

Також відповідачка клопотала про виклик в порядку ст. 30 ГПК України голови Вінницького відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_4 для дачі пояснень по справі з приводу прийняття рішення № 106-рш від 31.10.2012 року. Це клопотання судом також відхилено, оскільки ОСОБА_4 як посадова особа, згідно наданих повноважень голови Відділення, уповноважив головного спеціаліста-консультатанта першого відділу досліджень і розслідувань Драпака Ю.П. представляти Відділення у судах під час розгляду справи № 902/128/15 (довіреність №8/15 від 11.02.2015 року), зокрема надавати усні і письмові пояснення по справі. Необхідності отримувати додаткові пояснення особисто від голови Відділення ОСОБА_4 у суду немає, оскільки пояснення, які були необхідні суду для з'ясування всіх обставин справи та прийняття рішення, отримані від представника за довіреністю Драпака Ю.П.

Представник позивача в своїх поясненнях позовні вимоги підтримав, просив суд повністю їх задовільнити. На заперечення відповідача щодо позовних вимог представник позивача суду пояснив, що оскільки на час розгляду справи судом рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 р. №106-рш у справі № 02-26.4/64-10 є чинним, відповідачем до господарського суду у передбачений Законом двохмісячний термін не оскаржено, з відповідача належить стягнути заявлені суми штрафу та пені.

Заявлені, у т.р. в судовому засіданні, клопотання відповідача про припинення, зупинення провадження у справі, про виклик в судове засідання для дачі пояснень ОСОБА_4, представник позивача вважає необгрунтованими.

В письмовому відзиві на позов та в судовому засіданні відповідачка проти позову заперечувала, зокрема посилаючись на незаконність рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 р. №106-рш у справі № 02-26.4/64-10 та інші обставини. Зокрема, пояснила суду, що згідно експертних висновків оформлення упаковки паперу туалетного "Обухів папір туалетний 65 м" виробництва ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" м. Обухів не є схожим з оформленням паперу туалетного "Київський папір туалетний" виробництва фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Відтак, рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 р. №106-рш у справі № 02-26.4/64-10 вважає незаконним.

В зв'язку з цим фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до прокуратури Вінницької області. В провадженні слідчого СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанта міліції Теслі А.В. перебувають матеріали кримінального провадження №4201301000000245 від 09.04.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України щодо неправомірних дій службових осіб Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України під час перевірки та прийняття рішення від 31.10.2012 р. №106-рш у справі № 02-26.4/64-10.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та надавши оцінку поданим у справу доказам, суд встановив, що рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 106-рш від 31.10.2012 року було визнано дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, починаючи з 13.01.2009 року, щодо оформлення упаковки паперу туалетного власного виробництва "Київський папір туалетний", яке є схожим з оформленням упаковки паперу туалетного "Обухів папір туалетний 65м", порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді неправомірного використання оформлення упаковки товарів без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав схожу на неї у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат".

За вказане порушення, передбачене ч.1 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3800 грн. 00 коп. Зобов'язано. у двомісячний строк з дня отримання рішення у справі припинити використання упаковки паперу туалетного "Київський папір туалетний", оформлення якого є схожим з оформленням упаковки паперу туалетного "Обухів папір туалетний 65м" виробництва публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат".

Не погоджуючись з цим рішенням, 08.01.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала заяву до Антимонопольного комітету України про перевірку рішення у відповідності зі ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Вказана заява зареєстрована в Антимонопольному Комітеті України 10.01.2013 року під № 8-01/273. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1, рішенням Антимонопольного комітету України від 13.08.2013 року № 684-р, рішення адміністративної колегії Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш у справі №02-26.4/64-10 залишено без змін.

Позивачем направлено лист-вимогу від 05.11.2014 року № 04-29.3/1894 про надання інформації щодо виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рішення від 31.10.2012 року № 106-рш, зокрема, щодо сплати штрафу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надіслала на адресу Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повідомлення від 15.11.2014 року, без підтвердження виконання рішення в частині сплати накладеного штрафу.

З огляду на несплату штрафу, позивач на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахував пеню за період з 14.08.2013 року по 02.02.2015 року, виходячи з того розрахунку, що сума основного боргу (штрафу) складає 3800 грн. 00 коп., розмір пені за один день прострочення сплати штрафу - 57 грн. (3800 х 1,5 /100), де: 3800 грн. 00 коп. - сума штрафу, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України; 1,5 % - розмір пені, встановлений ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За час прострочення сплати штрафу пеня складає 57 грн./день х 505 днів = 28785 грн. 00 коп. Оскільки розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 3800 грн. 00 коп.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до вказаних норм, позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Відділення є обов'язковим для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка накладений на нього штраф не сплатила, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Враховуючи, що розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, до стягнення підлягає 3800 грн. 00 коп. пені за несвоєчасну сплату штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Заперечення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо неправомірності рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 р. №106-рш у справі № 02-26.4/64-10 суд не приймає, з огляду на таке.

Як зазначено вище, згідно з положеннями ст.ст. 57, 60 Закону "Про захист економічної конкуренції", прийняте органом Антимонопольного комітету України рішення може бути оскаржене до господарського суду протягом двохмісячного терміну з дня його отримання до Антимонопольного комітету України або в судовому порядку. Цей строк є пресічним і його не може бути відновлено.

У п. 1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме за рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

У застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону слід також враховувати, що за цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними.

Рішення адміністративної колегії Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш по справі №02-26.4/64-10 у визначеному законодавством порядку не оскаржено, ніким не скасовано та є чинним на даний час.

При розгляді справи про стягнення з відповідача накладеного на нього органом Антимонопольного комітету України штрафу та нарахованої, у зв'язку несплатою штрафу, пені суд не вправі перевіряти доводи щодо незаконності та/або необґрунтованості рішення, яким накладено цей штраф, якщо такі доводи заявлені після збігу пресічних строків, встановлених ч. 2 ст. 47 та ч. 1 ст. 60 Закону "Про захист економічної конкуренції".

На цьому зокрема наголошено у п. 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Таким чином, враховуючи доведеність обставин, які свідчать про наявність вказаних вище порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, встановлену Законом обов`язковість виконання рішень Антимонопольного комітету України, що рішення адміністративної колегії Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш у справі №02-26.4/64-10 на момент розгляду справи є чинним, до господарського суду не оскаржено та у визначеному законом порядку не скасовано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3800 грн. 00 коп. та пені за несвоєчасну штрафу в розмірі 3800 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача за правилами статті 49 ГПК України.

За згодою сторін в судовому засіданні 06.04.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,22, 33, 49, 82, 84, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 21029, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України на рахунок Управління Державної казначейської служби м Вінниці (код 38054707) р/р 31111106700002 в банку ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015, згідно з кодом бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності 106, 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. штрафу та 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 21029, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 квітня 2015 р.

Суддя Баранов М.М.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу- Хмельницьке шосе, 7 м. Вінниця, 21036

3 - відповідачу - АДРЕСА_3, 21029