Постанова № 43474336, 31.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа № 914/2492/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шиян М.В. Станько М.М. (представники за довіреностями)

від відповідача: Кіт М.С., Манівська Л.Р. (представники за довіреностями), Фостяк О.Я. - адвокат

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іскра", м.Львів, № 112/675 юр. від 03.10.14 року

на рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2014 р. (суддя Крупник Р.В.)

у справі № 914/2492/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Іскра", м.Львів,

про стягнення 7 020 719,36 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2014 у справі № 914/2492/14 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Іскра" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 7 020 719,36 грн. заборгованості та 73080,0 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з загальної вартості поставленого позивачем газу у розмірі 129 549 130,37 грн., відповідачем по перерахунку оплачено позивачу 119 385 065,13 грн. та 3 143 345,88 грн. зараховано в рахунок погашення ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" зобов'язань з орендної плати за користування газопроводом високого тиску та катодними станціями №0102111/81 від 01.01.2011 року. Суд першої інстанції зазначив, що предметом даного розгляду не являються правовідносини позивача та відповідача, які виникли згідно Договору з транспортування газу №В128 від 01.01.2011р., а тому предметом дослідження та оцінки судом в даній справі не є обставини пов'язані з виконанням/невиконанням Договору з транспортування газу, вважав, що жодних зобов'язань за Договором з транспортування газу №В128 від 01.01.2011р. у відповідача не виникло, так як цей договір фактично не виконувався. А тому суд першої інстанції визнав позовні вимоги про стягнення решти боргу за поставлений відповідачу газ у сумі 7 020 719,36 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 у справі № 914/2492/14 рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Іскра" 36 540,00 грн. судового збору та 100 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що сторонами за період з червня 2011 року по жовтень 2013 року на підставі протоколів проведено залік зустрічних однорідних вимог у розрізі місячних сум вказаних у актах оренди газопроводу та актах з постачання природного газу в розмірі 10 116 621,48 грн. Станом на 01.09.2014 р. ПАТ-у "Львівгаз" скеровано заяву про припинення зобов'язання зарахуванням на підставі даних протоколів про залік зустрічних однорідних вимог. Про відсутність заборгованості свідчили також акти звірки взаєморозрахунків. Спір між сторонами щодо сум, належних до сплати за договорами, сплачених коштами, та тих, які були включені до протоколів про залік зустрічних однорідних вимог відсутній. Апеляційний суд вважав, що зобов'язання між сторонами є припиненим шляхом його виконання, у тому числі шляхом зарахування зустрічних вимог у відповідній частині, а зазначена обставина не була врахована судом першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2015 року у справі № 914/2492/14 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Направляючи справу на новий розгляд до апеляційного суду, Вищий господарський суд України зобов'язав при повторному розгляді дослідити та з'ясувати наступне. По договору постачання природного газу за регульованим тарифом №В128 від 30.06.2011 з'ясувати: обсяг поставленого газу та ціну цього газу протягом дії договору за кожний місяць; яким чином має бути здійснений розрахунок за газ; чи передбачено договором можливість здійснювати взаємозалік однорідних зустрічних вимог; чи перераховував відповідач та у яких розмірах кошти за поставлений газ. По договору постачання природного газу за регульованим тарифом №В128 та від 01.01.2012 з'ясувати: обсяг поставленого газу та ціна цього газу протягом дії договору за кожний місяць; яким чином має бути здійснений розрахунок за газ; чи передбачено договором можливість здійснювати взаємозалік однорідних зустрічних вимог; чи перераховував відповідач та у яких розмірах кошти за поставлений газ. Встановити, чи є ПАТ "Львівгаз" гарантованим постачальником газу. Чи є рахунок, вказаний ним у договорах поставки газу зі спеціальним режимом використання. Чи передбачено нормами чинного законодавства перерахування коштів за поставлений газ на інший рахунок. Чи передбачено умовами договору або нормами чинного законодавства можливість розрахунку за спожитий газ інакше, ніж перерахуванням грошових коштів на рахунок зі спеціальним режимом використання. Які дії були вчинені обома сторонами на зарахування однорідних грошових вимог. Як це відображено у їх бухгалтерському обліку. Дослідити протоколи про зарахування зустрічних вимог та з'ясувати, які суми та по яким договорам були зараховані. Дослідити правовий зв'язок договору про надання послуг з транспортування газу №В-128 від 01.01.2011 та договору оренди газопроводу, зокрема, в частині визначення розміру плати за оренду газопроводу. До встановлених обставин справи слід застосувати норми права, що регулюють спірні правовідносини поставки газу, встановити дійсні права та обов'язки сторін, розглянути спір в межах заявлених предмета і підстав позову.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, письмових поясненнях до апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.06.2011р. між позивачем та відповідачем укладено Договір з постачання природного газу № В128 (надалі - Договір №В128 від 01.06.2011р.), відповідно до положень якого позивач зобов'язувався в порядку та на умовах визначеним Договором поставляти відповідачу природний газ, а останній зобов'язувався проводити оплату за спожитий газ згідно умов Договору (Т.1 а.с.15-19).

Відповідно до п.4.1 Договору сторони погодили, що ціна газу по даному Договору узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору та залежить від ресурсу, з якого газ отримується.

Згідно Додаткової угоди №1 до Договору №В128 від 01.06.2011р. сторони зазначили, що ціна за 1000,00 кубічних метрів природного газу становить всього 3 513 грн. 55,68 коп., у тому числі ПДВ - 585 грн. 59,28 коп.

В пп. 3.2.4. п. 3.2. вказаного Договору передбачено, що облгаз (позивач) зобов'язується щомісячно спільно з споживачем (відповідачем) оформляти акти приймання-передачі газу.

Оплата за надання послуг здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок постачальника щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним кожного банківського дня рівними частинами від вартості спожитого газу (п.5.1 Договору).

За приписами пунктів 5.4 та 5.6 Договору №В128 від 01.06.2011 року у випадку наявності заборгованості за попередні періоди споживач зобов'язаний здійснювати її оплату. Облгаз має право зараховувати кошти, які надійшли від споживача незалежно від призначення платежу на погашення боргу попередніх періодів. Розрахунки за природний газ за письмовою згодою облгазу можуть проводитися в іншій формі, ніж це передбачено даним Договором, що не звільняє споживача від сплати пені в разі прострочення платежів.

Пунктом 10.1 Договору №В128 від 01.06.2011р. визначено, що даний Договір набирає чинності з 01.06.2011р. і діє в частині надання послуг до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Обсяг поставленого газу за договором №В128 від 01.06.2011р. та ціна природного газу за кожен місяць дії договору становить:

1. За червень 2011 року:

- поставлено 1 420 604,00 куб. м.

- при ціні 3 513,5568 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 4 991 372,8400 грн.

2. За липень 2011 року:

- поставлено 1 353 419,00 куб. м.

- при ціні 4 119,564 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 575 496,19 грн.

3. За серпень 2011 року:

З 01.08.2011 року по 05.08.2011 року:

- поставлено 233 297,00 куб. м.

- при ціні 4 119,5640грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 961 081,92 грн.

З 06.08.2011 року по 31.08.2011 року:

- поставлено 1 061 991,00 куб. м.

- при ціні 3 502,7700 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 3 719 910,20 грн.

Всього за серпень 2011 року:

- поставлено 1 295 288,00 куб. м.

- всього на суму 4 680 992,14 грн.

4. За вересень 2011 року:

- поставлено 1 023 885,00 куб. м.

- при ціні 3 502,7700 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 3 586 433,66 грн.

5. За жовтень 2011 року:

З 01.10.2011 року по 10.10.2011 року:

- поставлено 325 319,00 куб. м.

- при ціні 4 579,1280грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 1 489 677,34 грн.

З 11.10.2011 року по 31.10.2011 року:

- поставлено 840 139,00 куб. м.

- при ціні 3 889,2000грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 3 267 468,59 грн.

Всього за жовтень 2011 року:

- поставлено 1 165 458,00 куб. м.

- всього на суму 4 757 145,93 грн.

6. За листопад 2011 року:

- поставлено 1 033 386,00 куб. м.

- при ціні 4 548,5280 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 4 700 385,16 грн.

7. За грудень 2011 року:

- поставлено 1 056 327,00 куб. м.

- при ціні 4 548,5280 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 4 804 732,94 грн.

Отже, всього по договору №В128 від 01.06.2011р. ПАТ «Львівгаз» поставив для ПАТ «Іскра» 8 348 367,00 куб. м. на загальну суму 33 096 558,75 грн.

Як зазначено вище, відповідно до п. 5.1. Договору №В128 від 01.06.2011 року оплата за надання послуг здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок постачальника щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним кожного банківського дня рівними частинами від вартості спожитого газу.

Зі змісту пунктів 5.1 та 5.6 Договору №В128 від 01.06.2011 року вбачається, що розрахунки за природний газ повинні проводитись шляхом оплати грошовими коштами на рахунок постачальника, а за письмовою згодою облгазу можуть проводитися в іншій формі, ніж це передбачено даним Договором.

Отже, Договором від 01.06.2011р. не передбачена умова щодо можливості здійснення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог.

Рахунок №26037303412 відкритий ПАТ "Львівгаз" у ЛОУ АТ "Ощадбанк" вказаний позивачем (постачальником) у договорі №В128 від 01.06.2011р. є зі спеціальним режимом використання, що підтверджується постановою НКРЕ №531 від 17.04.2008 року (в редакції від 01.06.2011 року, що діяла по 23.01.2012 року).

Протягом дії Договору №В128 від 01.06.2011 року відповідач перерахував позивачу за надані послуги з постачання природного газу (за поставлений газ) кошти в сумі 25 132 161,86 грн., зокрема:

1. в червні 2011р. 100 000,00 грн.;

2. в липні 2011р. 4 436 000,00 грн.;

3. в серпні 2011р. 5 104 238,34 грн.;

4. в вересні 2011р. 4 287 466,57 грн.;

5. в жовтні 2011р. 3 229 630,22 грн.;

6. в листопаді 2011р. 3 758 177,1 грн.;

7. в грудні 2011р. 4 216 649,63 грн.

Встановлено, що у зв'язку з закінченням строку дії Договору №В128 від 01.06.2011 року, 01.01.2012 року між позивачем та відповідачем укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №В128 (надалі - Договір №В128 від 01.01.2012р.), за умовами якого постачальник (позивач) постачає природний газ споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до акту розмежування ділянок обслуговування (Т.1 а.с.20-23).

Відповідно до п.2.6. Договору №В128 від 01.01.2012р. послуги з постачання підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до цього Договору.

Згідно узгодженої редакції п.4.6 Договору №В128 від 01.01.2012р., викладеної в підписаному сторонами протоколі узгодження розбіжностей (Т.1 а.с.27) оплата за надання послуг з постачання газу здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок постачальника щомісячно з 01 до 25 числа місяця, наступного за звітним, кожного банківського дня рівними частинами від вартості послуг з постачання газу.

Оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п.4.7 Договору №В128 від 01.01.2012р.).

Відповідно до п.4.1 Договору 2, розрахунки за реалізований Споживачеві природний газ здійснюються за цінами, що встановлюються НКРЕ України.

Відповідно до п.4.2 Договору 2, у випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тариф на транспортування магістральними, розподільними трубопроводами, тариф на постачання за регульованим тарифом, податок на додану вартість.

Згідно п.4.8 вказаного Договору у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та в порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформляється додатком до Договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Пунктом 10.1 Договору №В128 від 01.01.2012р. встановлено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012 року. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Як було встановлено та не заперечується жодною із сторін, за їх взаємною згодою дію Договору №В128 від 01.01.2012р. було продовжено до 31.12.2013 року.

Обсяг поставленого газу за договором №В128 від 01.01.2012р. та ціна природного газу за кожен місяць дії Договору становить:

1. За січень 2012 року:

- поставлено 1 130 812,00 куб. м.

- при ціні 4 022,7000 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 4 548 917,43 грн.

2. За лютий 2012 року:

- поставлено 1 311 841,00 куб. м.

- при ціні 4 022,70 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 277 142,79 грн.

3. За березень 2012 року:

- поставлено 1 216 921,00 куб. м.

- при ціні 4 022,70 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 4 895 308,11 грн.

4. За квітень 2012 року:

- поставлено 1 118 511,00 куб. м.

- при ціні 4 022,70 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 4 499 434,20 грн.

5. За травень 2012 року:

- поставлено 612 250,00 куб. м.

- при ціні 4 022,70 тис. грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 2 462 898,08 грн.

6. За червень 2012 року:

- поставлено 116 743,00 куб. м.

- при ціні 4 022,70 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 469 622,07 грн.

7. За липень 2012 року:

- поставлено 74 263,00 куб. м.

- при ціні 4 707,9360грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 349 625,45 грн.

8. За серпень 2012 року:

- поставлено 227 581,00 куб. м.

- при ціні 4 707,9360грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 1 071 436,78 грн.

9. За вересень 2012 року:

- поставлено 588 981,00 куб. м.

- при ціні 4 707,9360грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 2 772 884,85 грн.

10. За жовтень 2012 року:

- поставлено 486 082,00 куб. м.

- при ціні 4 707,9360 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 2 288 442,95 грн.

11. За листопад 2012 року:

- поставлено 427 822,00 куб. м.

- при ціні 4 707,9360грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 2 014 158,60 грн.

12. За грудень 2012 року:

- поставлено 1 213 153,00 куб. м.

- при ціні 4 707,9360тис. грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 711 446,68 грн.

13. За січень 2013 року:

- поставлено 596 052,00 куб. м.

- при ціні 4738,536 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 2 824 413,86 грн.

14. За лютий 2013 року:

- поставлено 836527,00 куб. м.

- при ціні 4738,536 грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 3 963 913,30 грн.

15. За березень 2013 року:

- поставлено 1 164 389,00 куб. м.

- при ціні 4738,536грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 517 499,19 грн.

16. За квітень 2013 року:

- поставлено 1 304 902,00 куб. м.

- при ціні 4738,536грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 6 183 325,10 грн.

17. За травень 2013 року:

- поставлено 1 162 629,00 куб. м.

- при ціні 4738,536грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 509 159,36 грн.

18. За червень 2013 року:

- поставлено 1 102 791,00 куб. м.

- при ціні 4738,536грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 225 614,84 грн.

19. За липень 2013 року:

- поставлено 954 260,00 куб. м.

- при ціні 4665,336грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 4 451 943,53 грн.

20. За серпень 2013 року:

- поставлено 1 095 569,00 куб. м.

- при ціні 4665,336грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 111 197,48 грн.

21. За вересень 2013 року:

- поставлено 1 056 187,00 куб. м.

- при ціні 4665,336грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 4 927 467,22 грн.

22. За жовтень 2013 року:

- поставлено 1 248 618,00 куб. м.

- при ціні 4665,336грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 825 222,49 грн.

23. За листопад 2013 року:

- поставлено 1 128 531,00 куб. м.

- при ціні 4665,336грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 264 976,30 грн.

24. За грудень 2013 року:

- поставлено 1 133 149,00 куб. м.

- при ціні 4665,336грн. за 1000 куб. м.

- всього на суму 5 286 520,84 грн.

Всього по договору №В128 від 01.01.2012р. ПАТ «Львівгаз» поставив для ПАТ «Іскра» 21 308 564,00 куб. м. на загальну суму 96 452 571,50 грн.

Як встановлено вище, згідно п.4.7 Договору №В128 від 01.01.2012р. оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Даним Договором також не передбачена можливість здійснювати взаємозалік однорідних зустрічних вимог.

Рахунок №26037303412, відкритий ПАТ "Львівгаз" у ЛОУ АТ "Ощадбанк" вказаний позивачем (постачальником) у договорі №В128 від 01.01.2012р. є зі спеціальним режимом використання, що підтверджується постановою НКРЕ № №37 від 23.01.2012 року (діючої по даний час).

Протягом дії Договору №В128 від 01.01.2012р. та в січні - лютому 2014р. відповідач перерахував позивачу за надані послуги з постачання природного газу (за поставлений газ) кошти в сумі 93 997 305,91грн., зокрема:

- в січні 2012р. 3 998072,50 грн.;

- в лютому 2012р. 2871627,24 грн.;

- в березні 2012р. 3473179,43грн.;

- в квітні 2012р. 3800000,00 грн.;

- в травні 2012р. 0,00 грн.;

- в червні 2012р. 170000,00 грн.;

- в липні 2012р. 920000,00 грн.;

- в серпні 2012р. 2050000,00 грн.;

- в вересні 2012р. 3010385,67 грн.;

- в жовтні 2012р. 3050000,00 грн.;

- в листопаді 2012р. 1150000,00 грн.;

- в грудні 2012р. 5425000,00 грн.;

- в січні 2013р. 4077482,36грн.;

- в лютому 2013р. 6755000,00 грн.;

- в березні 2013р. 3362570,83 грн.;

- в квітні 2013р. 2949240,00 грн.;

- в травні 2013р. 2591613,31 грн.;

- в червні 2013р. 6352456,00 грн.;

- в липні 2013р. 3274000,00 грн.;

- в серпні 2013р. 7005057,26 грн.;

- в вересні 2013р. 5842073,32 грн.;

- в жовтні 2013р. 4240350,70 грн.;

- в листопаді 2013р. 4776711,01грн.;

- в грудні 2013р. 7565906,00 грн.;

- в січні 2014р. 4871983,72 грн.;

- в лютому 2014р. 414596,56 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що в період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором №В128 від 01.06.2011р. та Договором №В128 від 01.01.2012 року, поставляв відповідачу газ, котрий останнім приймався без застережень і у відповідних обсягах, про що свідчать акти приймання-передачі природного газу, які сторонами щомісячно складалися, підписувалися і скріплювалися печатками сторін (Т.1 а.с.50-80).

Таким чином, за період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято природний газ в обсягах 29 656 931,00 куб. м. на загальну суму 129 549 130,36 грн.

З наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку ПАТ «Львівгаз» вбачається, і вказане не заперечується представниками позивача та відповідача, що за одержаний природний газ, відповідачем було сплачено на рахунки позивача 119 129 467,77 грн. (Т.1 а.с. 158-258, Т.2 а.с. 1-250, Т.3 а.с. 1-61).

Отже, різниця в оплаті за договорами поставки газу, поставлений за період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року, становить - 10 419 662,59 грн.

Крім цього, сторонами до матеріалів справи було додано Протоколи про залік зустрічних однорідних вимог, які укладалися між позивачем та відповідачем щомісячно в період з червня 2011 року по жовтень 2013 року (Т.3 а.с.217-246). Як було встановлено, всього між сторонами підписано 30 (тридцять) таких Протоколів.

З абсолютної більшості вказаних протоколів (24 протоколи складених за червень 2011 року - квітень 2013 року та за вересень 2013 року) вбачається, що сторони погодили зарахувати на підставі ст.601 ЦК України кредиторські вимоги ПАТ «Іскра» до ПАТ «Львівгаз» по орендній платі за користування газопроводом високого тиску та катодними станціями №0102111/81 від 01.01.2011 року в рахунок зобов'язань відповідача по оплаті послуг по транспортуванню природного газу згідно з Договором №В128 від 01.01.2011р., а також зобов'язань відповідача по оплаті послуг згідно з Договорами №В128 з постачання природного газу від 01.06.2011р. та від 01.01.2012 року.

Слід зазначити, що лише з шести Протоколів про залік зустрічних однорідних вимог (складених за травень - серпень 2013 року, а також два протоколи за жовтень 2013 року) вбачається, що сторони погодили зарахувати кредиторські вимоги ПАТ «Іскра» до ПАТ «Львівгаз» по орендній платі за користування газопроводом високого тиску та катодними станціями №0102111/81 від 01.01.2011 року в рахунок зобов'язань відповідача тільки по оплаті послуг згідно з Договором №В128 з постачання природного газу від 01.01.2012 року.

Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи протоколів про залік зустрічних вимог судом встановлено, що сторони згідно цих протоколів мали намір зарахувати зустрічні вимоги на загальну суму 10 164 065,24 грн. При цьому зі змісту досліджених протоколів вбачається, що сторони мали намір зарахувати зустрічні вимоги по договорах на постачання природного газу №В128 від 01.06.2011р. та від 01.01.2012 року (заборгованість за котрими є предметом даного розгляду) лише на суму 3 143 345,88 грн. Решту суми в розмірі 7 020 719,36 грн. сторонами зараховано в рахунок зобов'язань відповідача за Договором з транспортування газу №В128 від 01.01.2011р.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача зазначає, що всі суми, передбачені в протоколах про залік зустрічних вимог зараховувалися в рахунок зобов'язань відповідача за Договорами №В128 від 01.06.2011р. та 01.01.2012р., оскільки жодних зобов'язань за Договором з транспортування газу №В128 від 01.01.2011р. у відповідача не було, так як цей договір фактично не виконувався.

Зазначені обставини справи, а також вказівки Вищого господарського суду України, вказують на необхідність дослідження судом взаємовідносин сторін спору, які виникли також в межах:

договору №В-128 від 01.01.2011р. про надання послуг з транспортування природного газу;

договору №0102111/81 від 01.01.2011 оренди газопроводу ГРС «Винники»-ВАТ «Іскра».

Судами було встановлено, що 01.01.2011р. між позивачем ПАТ «Львівгаз» (в договорі названий «Виконавцем») та відповідачем ВАТ «Іскра» (в договорі названий «Споживач») укладено Договір №В-128 про надання послуг з транспортування природного газу.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3 предметом Договору №В-128 від 01.01.2011р. є надання Виконавцем послуг з транспортування природного газу Споживачу розподільними мережами та оплата наданих послуг Споживачем. При транспортуванні природного газу отриманого з ресурсів НАК «Нафтогаз України» даний Договір вважається Технічною угодою щодо порядку організації обліку газу (Т.1 а.с.30-38).

Відповідно до п.12.1 вказаного Договору він набирає чинності з 01.01.2011 року і діє в частині транспортування газу до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до їх повного здійснення. Термін дії даного договору може бути продовжений додатковою угодою до даного договору. Договір за погодженням сторін може бути розірваним достроково.

Сторонами не подано жодних доказів того, що Договір з транспортування газу розірвано достроково чи визнано недійсним в судовому порядку.

В даному контексті слід зазначити, що в період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року між позивачем ПАТ «Львівгаз» та НАК «Нафтогаз України» були укладені договори купівлі - продажу природного газу, які були долучені до матеріалів справи :

договір №14/1170/10 від 15.11.2010 року на 2011 рік та січень - лютий 2012 року;

договір № 2012/1-ПР від 23.02.2012 року на 2012 рік;

договір № 2013-412-ПР від 31.01.2013 року на 2013 рік.

У відповідності до вимог таких договорів НАК «Нафтогаз України» зобов'язане передати у власність ПАТ «Львівгаз» природний газ, а ПАТ «Львівгаз» прийняти та оплатити газ на умовах таких договорів. Газ, що продається за такими договорами, може бути використано ПАТ «Львівгаз» виключно з метою подальшої реалізації промисловим споживачам чи іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами природного газу (п.1.1 - 1.2 згаданих договорів).

В період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року єдиним постачальником природного газу для відповідача ПАТ «Іскра» був позивач ПАТ «Львівгаз».

Таким чином, в період: - з 01.06.2011 року по 31.10.2011 року; - з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року; - з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року; - з 01.06.2013 року по 31.08.2013 року, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу між НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Львівгаз", природний газ для промислових споживачів, в т.ч. відповідача, отримано саме з ресурсу НАК "Нафтогаз України", отже, в цей період Договір №В-128 від 01.01.2011р. вважається Технічною угодою щодо порядку організації обліку газу.

ПАТ «Львівгаз» на підставі ліцензій Серія АА №224417, що діяла в період з 29.03.2000 року по 28.03.2010 року, Серія АВ №527158, що діяла в період з 29.03.2010 року по 28.03.2015 року, Серія АГ №507388, що діяла в період з 24.03.2011 року по 23.03.2016 року здійснює діяльність з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, на підставі ліцензії серії AГ №507387 виданої 06.04.2011 року здійснює розподіл природного, нафтового газу газу (метану) вугільних родовищ.

Отже, відповідно до п. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» ПАТ "Львівгаз" є одночасно газопостачальним підприємством та газорозподільним підприємством.

Відповідно до п.10 "Порядку забезпечення споживачів природним газом", затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2001 року №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (надалі - Порядок 1729), постачальники природного газу у разі постачання природного газу за регульованим тарифом укладають з газотранспортним і газодобувним підприємством та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу.

Відповідно до п.12 Порядку 1729, газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу забезпечують транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за регульованим тарифом, відповідно до договорів, укладених із зазначеними постачальниками.

Крім цього, суд звертає увагу, що згідно п. 3.3. «Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації», яку затверджено Постановою НКРЕ від 04.09.2002 №983 (із змінами, внесеними постановою НКРЕ від 25.06.2009 №749) тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом є складовими загальної ціни реалізації природного газу.

Згідно п. 1.2., 1.3., 1.4. Методики №983 Методика призначена для розрахунку тарифів на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для споживачів України. Вартість послуг з транспортування та постачання природного газу є складовою відпускної ціни на природний газ для споживачів. Оплата послуг з транспортування та постачання природного газу здійснюється споживачами природного газу (замовниками) за тарифами, визначеними згідно з цією Методикою.

Отже з наведеного випливає, що відповідно до умов Договору №В128 від 01.06.2011р. та Договору №В128 від 01.01.2012 року, до ціни газу включено тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними трубопроводами та передбачено всі умови, необхідні для постачання та транспортування газу до об'єктів споживача (відповідача).

Враховуючи наведене, суд вважає, що в період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року між сторонами не виникало відносин з транспортування природного газу відповідачу (споживачу) розподільними мережами на підставі Договору №В-128 від 01.01.2011р.

Крім цього, між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди газопроводу ГРС «Винники» - ВАТ «Іскра» №0102111/81 від 01.01.2011 року (надалі - Договір оренди газопроводу), відповідно до п.1.1 котрого орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування (оренду) газопровід високого тиску ГРС «Винники» (нова) - ВАТ «Іскра» та катодні станції - 4 штуки, які належать орендодавцю на праві власності (Т.1 а.с. 41-46).

Відповідно до п.1.3 вказаного Договору об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для передачі природного газу споживачам по газопроводу на умовах даного договору.

Згідно п.5.1 Договору оренди газопроводу за користування об'єктом оренди орендарю (позивачу) встановлюється орендна плата, яка є еквівалентною вартості послуг по транспортуванню природного газу розподільними газопроводами згідно з Договором №В128 від 01.01.2011р. та будь-яких інших договорів, які будуть укладені орендодавцем (споживачем) та орендарем (ПАТ «Львівгаз») про надання послуг по транспортуванню природного газу в період дії даного договору оренди.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.06.2011р. до договору оренди газопроводу ГРС «Винники» - ВАТ «Іскра» від 01.01.2011 року №0102111/81 сторони домовилися з 01 червня 2011 року викласти пункт 5.1. Договору в наступній редакції: «За користування об'єктом оренди Орендарю встановлюється орендна плата, яка є еквівалентною вартості послуг по транспортуванню природного газу розподільними газопроводами згідно з договором №В-128 від 01 січня 2011 року, та будь-яких інших договорів, які будуть укладені Орендодавцем (Споживачем) та Орендарем (ПАТ «Львівгаз») про надання послуг по транспортуванню природного газу в період дії даного договору оренди. При укладенні між Орендодавцем (Споживачем) та Орендарем (Постачальником ПАТ «Львівгаз») договорів з постачання природного газу в період дії даного договору оренди, орендна плата збільшується на 31,2 грн. (з врахуванням ПДВ) за кожну тисячу метрів кубічних поставленого газу від ПАТ «Львівгаз». ».

Відповідачем до матеріалів долучено Акти про виконання Договору оренди газопроводу ГРС «Винники» - ВАТ «Іскра» №0102111/81 від 01.01.2011 року, які підписувалися позивачем та відповідачем кожного місця в період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року, в котрих, окрім іншого, вказана вартість оренди за кожен окремий місяць.

Представник позивача ПАТ «Львівгаз» в поясненнях наполягає, що в цих актах вказана помилкова сума орендної плати за місяць, оскільки її розмір суперечить п. 5.1. (з врахуванням умов додаткової угоди №1 від 01.06.2011р.).

Враховуючи наведене, та виконуючи вказівку Вищого господарського суду України щодо дослідження правового зв'язку договору про надання послуг з транспортування газу №В-128 від 01.01.2011 та договору оренди газопроводу, зокрема, в частині визначення розміру плати за оренду газопроводу, апеляційний суд приходить до висновку, що вартість оренди газопроводу по Договору оренди газопроводу ГРС «Винники» - ВАТ «Іскра» №0102111/81 від 01.01.2011 року в період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року складала 31,2 грн. (з врахуванням ПДВ) за кожну тисячу метрів кубічних поставленого газу від ПАТ «Львівгаз», оскільки послуги з транспортування природного газу розподільними мережами відповідачу не надавались.

Отже, вартість оренди газопроводу по Договору оренди газопроводу ГРС «Винники» - ВАТ «Іскра» №0102111/81 від 01.01.2011 року в період з 01.06.2011 року по 31.12.2013 року всього становить 925 296,25 грн. :

- З 01.06.11р. по 31.12.2011р. по Договору №В128 від 01.06.2011р. ПАТ «Львівгаз» поставив для ПАТ «Іскра» 8 348 367,00 куб. м. газу;

- З 01.01.2012р. по 31.12.2013р. по Договору №В128 від 01.01.2012р. ПАТ «Львівгаз» поставив для ПАТ «Іскра» 21 308 564,00 куб. м. газу;

- Всього за період з 01.06.11р. по 31.12.2013р. ПАТ «Львівгаз» поставив для ПАТ «Іскра» 29 656 931,00 куб. м. газу, або (29 656 931,00/1000) 29 656, 931 тис. куб. м. газу.

- Отже, 29 656,931 грн. помножити на 31,2 грн. дорівнює 925 296,25 грн.

Пунктом 3.1 Договору оренди газопроводу сторони погодили, що він укладається терміном на 3 роки і діє з 01.01.2011 року до 31.12.2013 року. Термін дії договору може бути продовжений за згодою сторін.

Проте з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір, пов'язаний з трактуванням умов п. 3.1. Договору оренди №0102111/81 від 01.01.2011 року.

З цього приводу, апеляційний суд зазначає, що у постанові Вищого господарського суду України від 20.01.2015 року у справі №914/1839/14 між цими ж сторонами про внесення змін до договору оренди газопроводу оренди газопроводу ГРС "Винники" - ВАТ "Іскра" №0102111/8104 від 01.01.2011р Вищий господарський суд України визначив обставину припинення договору оренди 31.12.2013 року як преюдиційну, з посиланням на справу №914/622/14.

У справі №914/622/14 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Львівгаз", м. Львів, до ПАТ "Іскра", м. Львів, про зобов'язання прийняти з оренди газопровід високого тиску ГРС "Винники (нова) - ПАТ "Іскра" та 4 катодні станції шляхом підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди до договору від 01.01.2011 року № 0102111/8104 та акту перевірки герметичності газопроводу та стягнення судових витрат судами встановлено преюдиційну обставину, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2013р. Також судами встановлено преюдиційну обставину, що на виконання п. 4.1.1. договору - ПАТ «Львівгаз» 03.01.2014р. направив ПАТ «Іскра» належно оформлені ним акти приймання-передачі газопроводу з оренди.

Вищий господарський суд України у Постанові від 01 жовтня 2014 року у справі 914/622/14 зазначив, що відповідач зобов'язаний прийняти газопровід з оренди.

Ці обставини свідчать, що у зв'язку з припиненням підстав для володіння майном (ст. 398 ЦК України), користувач газопроводу направленням актів приймання-передачі газопроводу з оренди, вчинив відмову від володіння майном і повернув майно власнику.

З моменту отримання актів приймання-передачі газопроводу з оренди, власник газопроводу (ПАТ «Іскра») відновив фактичне володіння ним, оскільки мав можливість здійснювати фактичне володіння без обмежень.

Предметом спору у справі №914/622/14 було не спонукання відповідача вступити у фактичне володіння своїм майном, а документально оформити цей факт згідно з вимог закону.

Ці обставини справи також підтверджуються тим, що за змістом п. 2 ст. 795 ЦК України договір оренди нерухомого майна припиняє свою дію лише з моменту фактичного повернення майна орендодавцю.

Таким чином, дослідивши матеріали справи і доводи сторін, суд приходить до висновку, що спірний газопровід високого тиску ГРС «Винники»-ВАТ «Іскра» (ДУ=500мм, Р=6 кГс/кв.см., довжина 8 838,5м.), фактично повернутий орендарем ПАТ «Львівгаз» орендодавцю ПАТ «Іскра» 31.12.2013 року одночасно з припиненням Договору оренди газопроводу ГРС «Винники» - ВАТ «Іскра» №0102111/81 від 01.01.2011 року. А тому твердження відповідача на те, що ПАТ «Львівгаз» продовжує користуватися газопроводом є безпідставними.

Згідно ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010 року цьому Законі термін "гарантований постачальник" вживається у такому значенні: визначене у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу.

Частиною 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" встановлено, що до визначення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку гарантованого постачальника функції такого постачальника здійснюють суб'єкти господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом.

На дату укладення спірних договорів поставки (01.06.2011 року та 01.01.2012 року) визначення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку гарантованого постачальника не було.

Постанова КМУ №705 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» прийнята лише 25 липня 2012 р. - і за наслідком прийняття цієї Постанови жодних змін до діючих договорів між ПАТ «Львівгаз» та ПАТ «Іскра» не укладалося. Тому ПАТ «Львівгаз» у відносинах з ПАТ «Іскра» діяв як гарантований постачальник.

Так, ст.12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010 (Закон) встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Гарантований постачальник здійснює функції з постачання природного газу на умовах, передбачених цією статтею, та має всі права і обов'язки постачальника, передбачені статтею 20 цього Закону.

Крім того, ст. 18 цього Закону встановлює порядок проведення розрахунків за природний газ всіма категоріями споживачів з гарантованим постачальником природного газу. Розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу.

Для проведення розрахунків за спожитий природний газ гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

Забороняється зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки.

Споживачі, крім теплогенеруючих організацій, оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами.

23.01.2012 року постановою НКРЕ № 27 затверджено Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих в установах ПАТ "Державний ощадний банк України" гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами, а також підприємствами, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам, для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів. У п.29.5 Переліку вказано рахунок №26037303412, відкритий ПАТ "Львівгаз" у ЛОУ АТ "Ощадбанк".

Таким чином зарахування зустрічних однорідних вимог по Договору №В128 від 01.06.2011р. та по Договору №В128 від 01.01.2012р. заборонені законом.

Однак, сторонами до матеріалів справи було додано Протоколи про залік зустрічних однорідних вимог, які укладалися між позивачем та відповідачем щомісячно в період з червня 2011 року по жовтень 2013 року (Т.3 а.с.217-246; Т.4 а.с. 49). Як встановлено судом, всього між сторонами підписано 30 таких Протоколів.

Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи протоколів про залік зустрічних вимог судом встановлено, що сторони згідно цих протоколів мали намір зарахувати зустрічні вимоги на загальну суму 10 164 065,24 грн. При цьому, позивач та відповідач мали намір зарахувати зустрічні вимоги по договорах на постачання природного газу №В128 від 01.06.2011р. та від 01.01.2012 року (заборгованість за котрими є предметом даного розгляду) лише на суму 3 143 345,88 грн. Решту суми в розмірі 7 020 719,36 грн. сторонами мали намір зарахувати в рахунок зобов'язань відповідача за Договором з транспортування газу №В128 від 01.01.2011р., по якому, як встановлено судом, в спірний період послуги не надавалися.

Оцінюючи подані сторонами протоколи (Т.3 а.с.217-246; Т.4 а.с. 49) про зарахування зустрічних однорідних вимог, керуючись нормативним обґрунтуванням наведеним вище, суд вважає ці протоколи такими, що суперечать Закону.

Крім цього, сторони не надали належних доказів в підтвердження відображення такого зарахування вимог в бухгалтерському обліку підприємств.

Встановивши наведені обставини справи, оцінивши наявні у справі докази, апеляційний суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського кодексу (ГК) України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст.193 ГК України).

За приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Предметом цієї справи є матеріально-правова вимога ПАТ «Львівгаз» до ПАТ «Іскра» про стягнення заборгованості за поставлений природній газ в розмірі 7 020 719,36 грн. Апеляційний суд розглядає справу в межах зменшених позовних вимог.

Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги є наявність укладених між сторонами Договорів №В128 від 01.06.2011р. та 01.01.2012р., наявність актів приймання-передачі газу, складених згідно цих договорів, а також розрахункові документи, які підтверджують факт часткового припинення зобов'язань відповідача, щодо оплати за поставлений газ.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача, що факт зарахування зустрічних вимог саме за Договорами №В128 від 01.06.2011р. та 01.01.2012р. підтверджується підписаними позивачем та відповідачем актами звірки взаємних розрахунків, з яких вбачається, що сторони будь-яких претензій по виконанню Договору №В128 від 01.01.2012 року за період з 01.01.2012 року по 28.02.2014 року не мають (Т.3 а.с.92-94).

Відповідно до приписів чинного законодавства, акт звірки заборгованості є лише фіксуючим документом, за яким підприємства звіряють бухгалтерський облік операцій та носить інформаційний характер, однак не є первинним документом і не доводить факту будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг, тощо). Акт звірки взаємних розрахунків не є документом про проведення зарахування однорідних зустрічних вимог, оскільки не є підставою для встановлення юридичного факту щодо проведення заліку. Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, актами, накладними, платіжними дорученнями, розрахунками, тощо, які повинні містити дату здійснення господарської операції, суму платежу або суму на яку проведено залік, інші реквізити. Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами у підтвердження проведеної тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов'язків.

Апеляційний суд відхиляє також доводи представника відповідача про відсутність заборгованості за Договорами №В128 від 06.01.2011р. та 01.01.2012 року, так як відповідачем 01.09.2014 року було направлено позивачу заяву №1/2385 (Т.4 а.с.4-7) про припинення зобов'язання зарахуванням, оскільки зарахування по вказаних договорах заборонені Законом і не передбачені самими договорами.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення не було враховано всіх норм матеріального права, яке регулює спірні відносини, однак це не призвело до неправильного прийняття рішення у справі.

Не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас, апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником не наведено підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2014 р. у справі №914/2492/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іскра", м. Львів, № 112/675 юр. від 03.10.14 року - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 01.04.2015 р.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Судді Бойко С.М.

Якімець Г.Г.