Постанова № 43474311, 01.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 905/8138/13-908/5214/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Барбашова С.В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Котягін А.С., дов. №14/15 від 05.01.2015

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Донецьк (вх. 1173 З/3-12)

на рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. по справі № 905/8138/13- 908/5214/14908/3646/14

за позовом Приватної агрофірми "Дністер", с. Верин Миколаївського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Донецьк

про стягнення 720 825,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. по справі № 905/8138/13- 908/5214/14908/3646/14 (суддя Демченко О.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на користь ПАФ "Дністер" 720 825,00 грн. заборгованості, 14416,50 грн. судового збору та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" витрат на правову допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн., відповідач просить рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. по справі №905/8138/13-908/5214/14908/3646/14 в цій частині скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Також просив покласти на позивача судові витрати по справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначав, що позивачем не надано жодних доказів отримання від Котягіна А.С. адвокатських послуг, оскільки всі процесуальні документи, що надавались Приватною агрофірмою «Дністер» підписані його директором, а матеріали справи взагалі не містять процесуальних документів, підписаних саме адвокатом Котягіним А.С. За твердженням скаржника, адвокат Котягін А.С. був присутнім у двох судових засіданнях під час розгляду справи №905/8138/13, що ставить під сумнів надання ним адвокатських послуг в інтересах позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2015 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.04.2015 року.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

30.03.2015 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи 13.11.2014 у зв'язку із загостренням бойових дій на маріупольському напрямку, що призвело до ускладнення транспортного сполучення та спричинило неможливість направлення представника ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" в судове засідання.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів приходить до висновку про залишення його без задоволення виходячи з наступного.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, матеріали справи містять документальні докази повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін в дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, 06.09.2011 р. між Приватною агрофірмою "ДНІСТЕР" (постачальник, позивач у справі) та ТОВ "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" (покупець, відповідач у справі) укладено договір № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 поставки товарів, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати покупцеві пісок будівельний просіяний за ціною 37,50грн. за 1 куб.м., а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах укладеного договору.

Також у договорі сторони погодили, що предметом постачання є товар, визначений у замовленнях, які узгоджуються сторонами, а за умовами пунктів 2.1.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору встановили, що найменування, кількість, ціна товару вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору і передаються покупцеві при постачанні чергової партії. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за ціною, передбаченою сторонами у специфікації до договору.

За умовами підписаної специфікації до договору, сторони узгодили поставку піска будівельного просіяного в кількості 130 000 куб.м. за ціною 37,50 грн., в. т.ч. ПДВ, на загальну суму 4 875 000,00 грн.

Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються покупцем за фактом постачання товару на протязі 5 (п'яти) календарних днів від дати відвантаження кожної поставленої партії товару. Датою постачання є дата фактичної передачі товарів постачальником та прийняття товарів покупцем згідно з накладними (п. п. 2.5, п. 3.2 договору).

Звертаючись до господарського суду позивач зазначив, що свої зобов'язання він виконав належним чином, поставивши відповідачу у період з 06.09.2011 р. по 05.07.2012 р. товар на загальну суму 9 060825,00 грн., що підтверджував наданими до матеріалів справи видатковими накладними, що підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. В той же час, позивач стверджував, що відповідач своїх зобов'язань за договором поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р. в повному обсязі не виконав та за поставлений позивачем товар розрахувався частково, сплативши на користь позивача 8340000,00 грн. Залишок боргу в розмірі 720 825,00 грн. залишився відповідачем несплаченим, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до матеріалів справи видаткові накладні та довіреності на отримання товару не містять посилання на договір поставки №95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р., загальна сума поставленого товару за цими накладними (9060825,00 грн.) перевищує узгоджену сторонами у специфікації до договору суму поставки (4875000,00 грн. ), а частина поставок, починаючи з 01.01.2012 здійснена поза межами строку дії договору поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р.

Разом з цим, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. 11, ст. 526, ст. 692 ЦК України та ст. 193 ГК України, дійшов висновку про виникнення у відповідача обов'язку з оплати вартості товару, поставленого позивачем на підставі видаткових накладних, які містять відомості про вид, кількість та ціну товару, та прийнятого відповідачем на таких умовах. У зв'язку з чим, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" суми заборгованості в розмірі 720 825,00 грн. є обґрунтованими та підтверджуються наявними в справі доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи було в повному обсязі досліджені матеріали справи та надано належну правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, а висновки суду першої інстанції щодо підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений та отриманий ним товар повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами та не заперечуються відповідачем.

Згідно позовної заяви, позивач також просив суд стягнути з відповідача на свою користь 32000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката за договором №01/10/13 від 01.10.2013 про надання правової допомоги, укладений між позивачем (клієнтом) та адвокатом Котягіним Андрієм Сергійовичем.

Так, при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд першої інстанції виходив з наданих позивачем доказів - договору №01/10/13 про надання правової допомоги від 01.10.2013, укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатом Котягіним Андрієм Сергійовичем, довіреністю на представництво інтересів позивача, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжного доручення №807 від 14.11.2013 р., яким підтверджується сплата грошових коштів позивачем за договором №01/10/13 від 01.10.2013 в розмірі 32000,00 грн., а також акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 09.11.2013 р., підписаний з боку обох сторін.

Разом з цим, судом першої інстанції враховано, що сторони договору про надання правової допомоги мають право визначити відповідний розмір витрат на правову допомогу в господарському процесі, однак, суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Таким чином, з огляду на обставини справи, встановивши, що сплачені витрати порівняно з ціною позову та складністю справи, є неспіврозмірними та достатньо завищеними, підготовка справи до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, враховуючи тривалість розгляду справи, присутність адвоката в судових засіданнях та виконання ним вимог суду, місцевий господарський суд з урахуванням вищевикладених обставин вважав розумним розміром витрати на послуги адвоката для даної справи - 7000,00 грн. у зв'язку з чим, обмежив розмір заявленої до стягнення з відповідача суми за адвокатські послуги до 7000,00 грн.

Відповідачем правильність рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 720 825,00 грн. не заперечується, однак відповідач вважає неправомірним рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 7000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів отримання від Котягіна А.С. адвокатських послуг, оскільки всі процесуальні документи, що надавались Приватною агрофірмою «Дністер» підписані його директором, а матеріали справи взагалі не містять процесуальних документів, підписаних саме адвокатом Котягіним А.С. Також скаржник зауважує на тому, що адвокат Котягін А.С. був присутнім у двох судових засіданнях під час розгляду справи №905/8138/13, що ставить під сумнів надання ним адвокатських послуг в інтересах позивача.

З приводу викладених відповідачем заперечень суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До судових витрат віднесені витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України слід розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

У відповідності до п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2013 року між Приватною агрофірмою "ДНІСТЕР" (клієнт) та адвокатом Котягіним А.С. був укладений договір про надання правової допомоги №01/10/13, згідно умов якого клієнт сплачує адвокату фіксований гонорар в розмірі 32 000,00 грн. (п.5.1.)

Повноваження Котягіна А.С. в якості адвоката підтверджується копією свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.

Факт виконання адвокатом Котягіним А.С. своїх договірних зобов'язань за укладеним договором щодо надання позивачу правової допомоги підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актом приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 09.11.2013 р., підписаним між клієнтом та виконавцем.

Крім того, оплата послуг адвоката підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №807 від 14.11.2013 р. з призначенням платежу по договору №01/10/13 від 01.10.2013 в розмірі 32000,00 грн.

Відповідно до вказаного платіжного доручення призначенням платежу є плата за послуги згідно договору №01/10/13 від 01.10.2013 року, тобто договору про надання правової допомоги.

Враховуючи, що факт надання адвокатських послуг позивачу адвокатом Котягіним А.С. підтверджено належними доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, отже правова природа зазначених витрат позивача є витратами на оплату послуг адвоката в розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України., а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката є цілком правомірними.

Також, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зазначені положення містяться також і у ст. 28 Правил адвокатської етики.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (п. 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р.01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»).

При цьому, розмір відшкодування названих витрат не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що справа розглядалась тривалий час.

Так, ухвала про порушення провадження у справі винесена господарським судом Донецької області 20.11.2013 року.

16.01.2014 ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою, яку ухвалою суду першої інстанції від 16.06.2014 було повернуто заявнику. Зазначена ухвала була оскаржена заявником до суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2014 року провадження по справі було зупинено до розгляду скарги ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" судом апеляційної інстанції, а справу направлено до Донецького апеляційного господарського суду.

29.09.2014 адвокат Котягін А.С. звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з клопотанням та, з урахуванням вимог Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» №1632-18 від 12.08.2014, просив призначити справу №905/8138/13 до розгляду. У зв'язку з цим, представник позивача адвокат Ковягін А.С. надав суду копію всіх наявних у позивача матеріалів справи.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 ухвалу господарського суду Донецької області від 16.06.2014 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Матеріали справи направлено до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 справу було призначено до розгляду на 16.12.2014, 15.01.2015 по справі було прийнято рішення.

З урахуванням вищенаведеного, а також часу, необхідного кваліфікованому фахівцю в галузі права на вивчення обставин справи, підготовку матеріалів, збору необхідних доказів, тривалістю справи та її складністю колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7000,00 грн. є цілком розумними та співрозмірними для даної справи.

Зазначене спростовує доводи скаржника, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення в цій частині - відсутні.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що наведені відповідачем доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Запорізької області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. по справі № 905/8138/13- 908/5214/14908/3646/14 відсутні.

Враховуючи невиконання ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2015, якою сплату судового збору за подання апеляційної скарги було відстрочено до 01.04.2015, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України 913,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. по справі № 905/8138/13- 908/5214/14908/3646/14 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Донецьк (83060, м. Донецьк, Куйбишевський р- н, вул. Шахтарів Донбасу, буд.163, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Державного бюджету України 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 06.04.2015 року.

Головуючий суддя Тарасова І.В.

суддя Горбачова Л.П.

суддя Барбашова С.В.