Постанова № 43474279, 31.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 910/17807/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сабітов С.В. - представник;

від відповідача: Благун Б.М. - представник;

від третьої особи-1: Дем"янов І.Ю. - представник

від третьої особи-2: не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Енд Ай Еволюшин"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 10.12.2014р.

у справі № 910/17807/14 (головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Босий В.П., Полякова К.В.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Поділля-агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Енд Ай Еволюшин"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ "Промінвестбанк"

про відшкодування вартості поставленого товару

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство «ПОДІЛЛЯ - АГРО» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" про відшкодування вартості поставленого товару.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 10.12.2014р позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО", кошти у розмірі 9 300 000,00 грн. та 73 080,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з»ясування обставин справи та винесення місцевим судом рішення в цілковитій невідповідності з нормами матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що він не отримав оплату товару, не відповідають дійсності. Крім того, матеріалам справи та фактичними обставинами справи, що були встановлені судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в ході розгляду справи №5011-57/17996-2012 було встановлено, що на підставі рахунку позивача товар було повністю оплачено відповідачем у формі безготівкового розрахунку, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Позивача №26005379422 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на загальну суму 9 300 000.00 грн. Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України зазначена обставина не підлягає доведенню. Крім цього, згідно листа ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №81-15-5-02/5759-БТ від 02 грудня 2014 року, останній підтверджує про відкриття 24 вересня 2012 року в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» рахунку №26005379422, що належить позивачу.

В судове засідання представник третьої особи ПАТ "Промінвестбанк" не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 12868450 від 23.02.2015р.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте третя особа ПАТ "Промінвестбанк" не скористалася своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 31.03.2015 року за відсутності представника ПАТ "Промінвестбанк".

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», колегія встановила наступне.

Приватне сільськогосподарське підприємство "ПОДІЛЛЯ-АГРО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" про відшкодування вартості поставленого майна на підставі Договору поставки №144152 від 20.11.2012.

В обґрунтування позовної заяви позивач на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду 12.05.2014, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014, у справі № 5011-57/17996-2012 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" про передачу товару та визнання недійсним договорів позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір поставки №144152 від 20.11.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" та Приватним сільськогосподарським підприємством "ПОДІЛЛЯ-АГРО" з такими істотними умовами як визначення ціни за одиницю товару в розмірі 5140 грн. 00 коп. на загальну суму 10 280 000 грн. 00 коп.; зазначенням терміну оплату товару покупцем - п'ять банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у пунктах 2.3. та 8.7. даного договору; зазначенням розрахункового рахунку Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО" 26003159235 у АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805.

Визнано недійсним договір поставки №144152 від 20.11.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" та Приватним сільськогосподарським підприємством "ПОДІЛЛЯ-АГРО" з такими істотними умовами як визначення ціни за одиницю товару у розмірі 4650 грн. 00 коп. на загальну суму 9 300 000 грн. 00 коп.; зазначенням терміну оплату товару покупцем - три банківських дні з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у пунктах 2.3. та 8.7. даного договору; зазначенням розрахункового рахунку Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО" 26005379422 у АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805.

В задоволенні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" про зобов`язання повернення насіння соняшнику в кількості 2000 тон, ДСТУ 7011:2009, вологістю 7,7 %, сміттєвою домішкою 3 % - відмовлено."

Позивач зазначає, що під час розгляду справи № 5011-57/17996-2012 колегією Київського апеляційного господарського суду було встановлено, що відповідно до умов договору поставки позивачем відповідачу передавалося насіння соняшнику нестандартного рік збирання врожаю-2012, тобто товар, визначений індивідуальними ознаками, наділений тільки йому властивими ознаками, а з пояснень представника відповідача вбачається, що вказане насіння соняшнику в кількості 2000 тон, ДСТУ 7011:2009, вологістю 7,7 %, сміттєвою домішкою 3 %, було вивезено відповідачем як власником з елеватора "ПАТ "Корделівський ОМКЗ" та перероблено в олію.

Зазначено постановою встановлено факт відсутності насіння соняшника, що передавалося позивачем відповідачу, відповідно до оспорюваних правочинів, що не заперечується й позивачем. Тобто, на даний час відсутнє фізично той товар, повернення якого вимагає позивач, а передати таке саме відповідач не має змоги, як вже зазначалося, це товар з індивідуальними, притаманними лише йому ознаками та властивостями.

Крім того, в постанові зазначено, що відповідно до норм ЦК України в разі неможливості повернути одержане в натурі сторона має відшкодувати його вартість грошима. Проте, така вимога позивачем не заявлялася при зверненні до суду першої інстанції із позовом про визнання недійсним договорів.

В постанові також зазначено, що неможливо в даному випадку визначити, відповідно до наявних в матеріалах справи копії договорів поставки, суму, яка має бути повернута за отриманий соняшник, оскільки як вбачається з текстів вказаних договорів від 20.11.2012 року сторони, Приватне сільськогосподарське підприємство "ПОДІЛЛЯ-АГРО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" мали волевиявлення на здійснення купівлі-продажу насіння соняшнику, проте не досягли згоди щодо істотної умови договору, а саме-ціни.

Даний факт підтверджується наявністю двох ідентичних договорів поставки № 144152 від 20.11.2012 року з різницею лише в ціні поставленого товару, а саме, в договорі позивача ціна зазначена як 10280000 грн., а договір відповідача містить ціну - 9300000 грн.

Представники сторін не заперечували в судових засіданнях стосовно того, що передача насіння соняшника відбулася, проте, враховуючи те, що сторонами при визначені істотних умов договору поставки насіння соняшника не було досягнуто домовленості щодо ціни такого товару, не можна вважати передачу насіння соняшника в кількості 2000 тон, ДСТУ 7011:2009, вологістю 7,7 %, сміттєвою домішкою 3 %, здійснені на виконання умов саме договору від 20.112012 року, що свою чергу також робить неможливим застосування реституції, на підставі визнання недійсними договору 1 та договору 2 поставки насіння соняшника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що поставив відповідачу насіння соняшника в кількості 2000 тон ДСТУ 7011:2009, вологістю 7,7%, сміттєвою домішкою 3 %, оскільки не отримав від відповідача ні оплати вартості поставленого товару, ні сам товар, тому має право на відшкодування його вартості у розмірі 9 300 000,00 грн.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку про те, що оскільки ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШИН» здійснив оплату товару згідно договору поставки №144152 від 20 листопада 2012 року (на суму 9 300 000,00 грн.) на підставі рахунку-фактури №1 від 20 листопада 2012 року в банківських реквізитах Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО", в яких зазначений банківський рахунок №26005379422 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», а в договорі поставки №144152 від 20 листопада 2012 року (на суму 10 280 000,00 грн.) та в рахунку-фактурі №1 від 20 листопада 2012 року в банківських реквізитах Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО" зазначено інший банківський рахунок №26003159235 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», а отже відсутні підстави вважати отриманими позивачем коштів від відповідача у розмірі 9 300 000,00 грн. за переданий товар - насіння соняшнику в кількості 2000 тон, ДСТУ 7011:2009 вологістю 7,7%, сміттєвою домішкою 3%.

На підставі вищевикладеного місцевий суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку щодо відшкодування вартості товару (насіння соняшнику в кількості 2000 тон, ДСТУ 7011:2009, вологістю 7,7 %, сміттєвою домішкою 3 %) грошима у розмірі 9 300 000,00 грн., оскільки у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст. 216 ЦК України).

Колегія не погоджується з вищевикладеним висновком місцевого суду, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з копії договору поставки № 144152 від 20.11.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (покупець за договором) та Приватним сільськогосподарським підприємством "ПОДІЛЛЯ-АГРО" (постачальник за договором) з боку покупця договір підписаний заступником директора з комерційних питань Бевзом М.П., а з боку продавця - директором Семененком В.М.(в подальшому договір 1).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009 та не перевищує по якості показники, визначені у пункті 2.5. даного договору, у кількості 2000,00 тон (дві тисячі тон) +/- 5,00 % за вибором покупця, за ціною 5 140,00 грн. за одиницю товару на загальну суму 10280000 грн. +/- 5,00 %, у т.ч. ПДВ - 1713333,33 грн. +/- 5,00 %. Ціна товару визначена сторонами договору є звичайною.

Згідно з пунктом 2.1. договору товар за даним договором поставляється покупцю партіями на умовах EXW франко-елеватор ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" (Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року) за адресою: Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Корделівка, вул. Київська, 1А.

Поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін до 21.11.2012 року включно.

В пункті 2.3. договору сторони передбачили перелік документів, які надає постачальник покупцю разом з товаром, серед яких: оригінал накладної на товар, оригінал податкової накладної на паперовому носії та копія квитанції про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у термін, що не перевищує 15-ти календарних днів, від дати її виписки, але не пізніше останнього дня календарного місяця. Складські документи (складська квитанція/складське свідоцтво), що свідчать про переписання товару з постачальника на покупця, оригінал трьохстороннього акту приймання - передачі, де сторона-1 - відповідач, сторона-2 - ПрАТ "Корделівський ОМКЗ", сторона-3 - позивач. Оригінал чи копія документа, що підтверджує якість товару (аналізна карта).

Відповідно до пункту 2.4. договору право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту передачі товару покупцю на умовах пункту 2.1. даного договору, та належного оформлення складських документів, що свідчать про переписання товару з постачальника на покупця, та внесення їх в реєстр складських документів на зерно.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Оплата за товар здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у пунктах 2.3. та 8.7. даного договору.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія договору поставки № 144152 від 20.11.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" та Приватним сільськогосподарським підприємством "ПОДІЛЛЯ-АГРО". З боку покупця даний договір підписаний заступником директора з комерційних питань Бевзом М.П., а з боку продавця - директором Семененком В.М. ( в подальшому договір -2).

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009 та не перевищує по якості показники, визначені у пункті 2.5. даного договору у кількості 2000 тон +/- 5,00 % за вибором покупця, за ціною 4650 грн. за одиницю товару на загальну суму 9300000 грн. +/- 5,00 %, у т.ч. ПДВ - 1550000,00 грн. +/- 5,00 %. Ціна товару визначена сторонами договору є звичайною.

Згідно з пунктом 2.1. договору товар за даним договором поставляється покупцю партіями на умовах EXW франко-елеватор ПАТ "Корделівський ОМКЗ" (Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року) за адресою: Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Корделівка, вул. Київська, 1А.

Поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін до 21.11.2012 року включно.

В пункті 2.3. договору сторони передбачили перелік документів, які надає постачальник покупцю разом з товаром, а сааме: оригінал накладної на товар, оригінал податкової накладної на паперовому носії та копія квитанції про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у термін, що не перевищує 15-ти календарних днів, від дати її виписки, але не пізніше останнього дня календарного місяця. Складські документи (складська квитанція/складське свідоцтво), що свідчать про переписання товару з постачальника на покупця, оригінал трьохстороннього акту приймання - передачі, де сторона-1 - відповідач, сторона-2 ПАТ "Корделівський ОМКЗ", сторона-3 - позивач. Оригінал чи копія документа, що підтверджує якість товару (аналізна карта).

Крім того, як вбачається із змісту пункту 2.3. договору-2 Приватне сільськогосподарське підприємство "ПОДІЛЛЯ-АГРО" (як постачальник) гарантує, що податкова накладна буде підписана посадовою особою постачальника з зазначенням її прізвища, яка відповідає прізвищу особи, на яку отримано засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та передано податковому органові за місцем реєстрації постачальника у відповідності з вимогами Постанови КМУ від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Відповідно до пункту 2.4. договору право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту передачі товару покупцю на умовах пункту 2.1. даного договору, та належного оформлення складських документів, що свідчать про переписання товару з постачальника на покупця, та внесення їх в реєстр складських документів на зерно.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Оплата за товар здійснюється покупцем протягом трьох банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у пунктах 2.3. та 8.7. даного договору.

За твердженням позивача, відповідачу поставлено соняшник в кількості 2000 тон загальною вартістю 10280000 грн., що підтверджується накладною № 86 від 20.11.2012 року, податковою накладною № 315/2 від 20.11.2012 року, актом приймання-передачі від 20.11.2012 року та складською квитанцією на зерно № 608 від 20.11.2012 року.

Зазначений факт встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 у справі №5011-57/17996-2012 встановлено факт передачі позивачем відповідачу, з індивідуальними, притаманними лише йому ознаками та властивостями товар - насіння соняшнику в кількості 2000 тон, ДСТУ 7011:2009, вологістю 7,7 %, сміттєвою домішкою 3 %, яке було вивезено відповідачем як власником з елеватора "ПАТ "Корделівський ОМКЗ" та перероблено в олію.

Також, вищенаведеною постановою суду встановлено, що на даний час відсутній фізично товар (насіння соняшнику в кількості 2000 тон, ДСТУ 7011:2009, вологістю 7,7 %, сміттєвою домішкою 3 %), тому позивач, правомірно звернувся до суду з вимогою про відшкодування його вартості грошима, оскільки, як вже зазначалося, це товар з індивідуальними, притаманними лише йому ознаками та властивостями.

На підставі виставленого позивачем (Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО") рахунку-фактури № 1 від 20.11.2012р. відповідачем товар було повністю оплачено у формі безготівкового розрахунку, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок №26005379422 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на загальну суму 9 300 000.00 грн. (Дев'ять мільйонів триста тисяч гривень 00 копійок), наступними платіжними дорученнями: № 3956 від 21.11,2012року в розмірі 1 500 000,00грн.; № 6523 від 22.11.2012року в розмірі 3 800 000,00грн.; № 6524 від 22.11.2012року в розмірі 4 000 000,00грн.

Вищезазначене також підтверджується довідками ПАТ «Промінвестбанк» № 102-20-2-14/296 від 29.09.2014 та ПАТ «ОТП Банк» № 70-1-1/1445 від 29.09.2014.

Крім того, згідно листа ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №81-15-5-02/5759-БТ від 02 грудня 2014 року, останній підтверджує про відкриття 24 вересня 2012 року в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» рахунку №26005379422, що належить позивачу. В судовому засіданні представник третьої особи Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підтвердив відкриття рахунку № 26005379422 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ім»я позивача. Крім того, в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" був відкритий і інший рахунок позивача.

Зазначені обставини встановлені також в постанові Київського апеляційного господарського суду від 12 травня 2014 року в справі № 5011-57/17996-2012: «... на підставі рахунку позивача, товар було повністю оплачено у формі безготівкового розрахунку платіжними дорученнями, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок постачальника на загальну суму 9 300 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №3956 від 21.11.2012 року в розмірі 1 500 000,00 грн., №6523 від 22.11.2012 року в розмірі 3 800 000,00 грн., №6524 від 22.11.2012 року в розмірі 4 000 000,00 грн.».

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, доводи позивача про те, що відповідач не оплатив товар, спростовуються матеріалами справи та постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 травня 2014 року в справі № 5011-57/17996-2012.

Згідно ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

В силу ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Реституція, як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

У разі визнання недійсним зобов'язання кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (ч. 2 ст. 208 ГК України).

В постанові Вищого господарського суду України №5011-57/17996-2012 зазначено, що «нормами чинного законодавства України передбачена двостороння реституція, в той час, як підприємство (Приватне сільськогосподарське підприємство "ПОДІЛЛЯ-АГРО") просило, а суд першої інстанції всупереч чинному законодавству, застосував односторонню реституцію на користь підприємства».

В даному випадку сторони недійсного правочину повинні повернути одна одній суму грошових коштів. За таких обставин втрачається будь-який економічний та правовий сенс такого повернення сторін договору у первісний стан, так як заявлена вартість товару, що вимагає Позивач для повернення складає 9 300 000,00 грн., що в свою чергу, згідно законодавства, кореспондує для позивача обов'язок повернути Апелянту 9 300 000,00 грн. сплачених платіжними дорученнями №3956 від 21.11.2012 року в розмірі 1 500 000,00 грн., №6523 від 22.11.2012 року в розмірі 3 800 000,00 грн., та №6524 від 22.11.2012 року в розмірі 4 000 000,00 грн., які булі повністю зараховані на рахунок позивача.

Місцевий господарський суд не застосував вимоги приписів законодавства щодо застосування реституції, та не взяв до уваги встановлені в ході розгляду справи №5011-57/17996-2012 фактичні обставини, прийшовши до передчасного висновку про відшкодування апелянтом на користь позивача в односторонньому порядку вартості поставленого товару.

Крім того, в постанові Київського апеляційного господарського суду, у справі №5011-57/17996-2012 зазначено, що неможливо в даному випадку визначити, відповідно до наявних в матеріалах справи договорів поставки, суму, яка має бути повернута за отриманий соняшник, оскільки, як вбачається з текстів вказаних договорів від 20 листопада 2012 року сторони, Приватне сільськогосподарське підприємство "ПОДІЛЛЯ-АГРО" та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді Енд Ай Еволюшн» мали волевиявлення на здійснення купівлі-продажу насіння соняшнику, проте не досягли згоди щодо істотної умови договору, а саме ціни.

Даний факт підтверджується наявністю двох ідентичних договорів поставки №144152 від 20 листопада 2012 року з різницею лише в ціні поставленого товару, а саме в договорі позивача (договір-1) ціна зазначена як 10 280 000,00 грн., а договір відповідача (договір-2) містить ціну 9 300 000,00 грн.

Колегія зазначає, що визначивши предметом позову суму в розмірі 9 300 000,00 грн., позивач тим самим підтверджує, що для визначення суми, яка має бути повернута за отриманий соняшник має братись договір, в якому ціна договору, як його істотна умова, складає 9 300 000,00 грн.

Крім того, як вбачається із змісту пункту 2.3. договору-2 Приватне сільськогосподарське підприємство "ПОДІЛЛЯ-АГРО" (як постачальник) гарантує, що податкова накладна буде підписана посадовою особою постачальника з зазначенням її прізвища, яка відповідає прізвищу особи, на яку отримано засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та передано податковому органові за місцем реєстрації постачальника у відповідності з вимогами Постанови КМУ від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Як вбачається з договору поставки №144152 від 20 листопада 2012 року (на суму 9 300 000,00 грн.), рахунку-фактури №1 від 20 листопада 2012 року та платіжних доручень, в банківських реквізитах позивача зазначено банківський рахунок № 26005379422 в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Тобто, відповідач здійснив оплату за поставлений товар на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури, банківські реквізити якого відповідають банківським реквізитам зазначеним в договорі поставки №144152 від 20 листопада 2012 року (на суму 9 300 000,00 грн.).

Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки доводи позивача спростовуються матеріалами справи, є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 910/17807/14 до вирішення пов»язаної з нею справою № 910/2101/13 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним правочину, а саме відкриття поточного рахунку Приватного сільськогосподарського підприємства "ПОДІЛЛЯ-АГРО" № 26005379422 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливістю розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Дослідивши зміст позовних заяв та обставини обох справ, колегія приходить до висновку про те, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки обставини справи № 910/17807/14 можуть бути досліджені та встановлені судом самостійно, і розгляд справи № 910/2101/13 не перешкоджає розгляду справи № 910/17807/14.

В судовому засіданні представник позивача заявив, що виставлені позивачем відповідачу рахунки-фактури та зазначений в них розрахунковий рахунок є підробними. Розрахунковий рахунок № 26005379422 в Публічному акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" було відкрито на ім»я позивача шахрайським шляхом, з приводу чого відкрито кримінальну справу.

Колегія не приймає до уваги доводи позивача, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами вину відповідача у вчиненні зазначених вище шахрайських дій. Відповідач своє зобов»язання щодо сплати коштів виконав належним чином.

Крім того, колегія вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений можливості звернутись з цивільним позовом до винних осіб, які скористалися документами позивача та відкрили фіктивний рахунок у Публічному акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" у кримінальній справі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В зв'язку з скасуванням рішення Господарського суду м. Києва з позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору на користь відповідача на підставі ст.49 ГПК України

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2014р. у справі № 910/17807/14 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2014р. у справі № 910/17807/14 скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Поділля-агро" (22300, Вінницька обл., Літинський район, смт Літин, вул. Дубовий Гай, 23, код 31380542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 20, код 33776336) 36540, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 910/17807/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх