Постанова № 43474265, 30.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р. Справа№ 910/13082/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Сєдих О.А., за довіреністю;

відповідача:Становова Ю.В., за довіреністю;

третьої особи:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013

у справі № 910/13082/13 (суддя: Ломака В.С.)

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення транспорту України "Укрзалізничпостач"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 2210, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/13082/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/13082/13 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 № 910/13082/13 у справі № 910/13082/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/13082/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 10.02.2014 об 11:15.

05.02.2014 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові заперечення на апеляційну скаргу.

06.02.2014 представником третьої особи через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

10.02.2014 третя особа в судове засідання не з'явилась, повноважного представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, не зважаючи на те, що була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

10.02.2014 заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши надані сторонами документи й з'ясувавши обставини справи, апеляційний суд вважає, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні висновки фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування.

В зв'язку з зазначеним вище, суд ухвалив призначити судову експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/13082/13 до закінчення судової експертизи.

28.03.2014 на адресу Київського апеляційного господарського суду від в.о. заступника директора Полтавського П.О. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист від 17.03.2014, в якому просив суд забезпечити надання відповідних додаткових матеріалів до Київського НДІСЕ відповідно до вимог чинного законодавства України, та клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення трасологічної, металознавчої та товарознавчої експертизи.

Також, на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 910/13082/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/13082/13 поновлено.

Також, зазначеною ухвалою розгляд клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення трасологічної, металознавчої та товарознавчої експертизи призначено на 14.04.2014 о 12:00.

До того ж, зазначеною ухвалою зобов'язано, сторони надати в судове засідання, належним чином завірені копії, а саме:

- Т.02.09 норматив технічного призначення. Маркування деталей, вузлів, вантажних вагонів інвентарного парку Укрзалізниці;

- нормативна документація (ГОСТ 26.008-85, ТУ 3183-061-01124328-97);

- положення - «Положение об условных номерах клеймения железнодорожного подвижного состава и его составных частей» затверджене протоколом Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності від 28-29 жовтня 2011 № 55.

14.04.2014 на виконання вимог ухвали суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було надано Т.02.09 норматив технічного призначення. Маркування деталей, вузлів, вантажних вагонів інвентарного парку Укрзалізниці та положення - «Положение об условных номерах клеймения железнодорожного подвижного состава и его составных частей» затверджене протоколом Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності від 28-29 жовтня 2011 № 55.

14.04.2014 на виконання вимог ухвали суду Державного підприємства "Придніпровська залізниця" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було надано Т.02.09 норматив технічного призначення. Маркування деталей, вузлів, вантажних вагонів інвентарного парку Укрзалізниці та положення - «Положение об условных номерах клеймения железнодорожного подвижного состава и его составных частей» затверджене протоколом Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності від 28-29 жовтня 2011 № 55.

14.04.2014 третя особа в судове засідання не з'явилась, повноважного представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, не зважаючи на те, що була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення трасологічної, металознавчої та товарознавчої експертизи задоволено.

Також, ухвалено надати в розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи № 910/13082/13 та зобов'язано сторони надати в розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України нормативну документацію (ГОСТ 26.008-85, ТУ 3183-061-01124328-97) разом з об'єктами дослідження фрикційні клини (з партії 100 шт.) в кількості 10 штук.

27.06.2014 на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість надання висновку в зв'язку з тим, що в розпорядження експертів не було надано об'єкти дослідження фрикційні клини (з партії 100 шт.) в кількості 10 штук.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 апеляційне провадження у справі № 910/13082/13 поновлено. Розгляд справи № 910/13082/13 призначено на 18.08.2014.

18.08.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про призначення судової експертизи у справі.

18.08.2014 відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

18.08.2014 заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши надані сторонами документи й з'ясувавши обставини справи, апеляційний суд вважає, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні висновки фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування.

Згідно ст. 79 ГПК України призначення судової експертизи є достатньою підставою для зупинення провадженні в справі (Судові прецеденти, Постанова, Вищий господарський суд, від 12.04.2011, № 13/49-ПД-09, Вищий господарський суд України).

Отже, апеляційний суд дійшов висновку про зупинення провадження по даній справі для проведення судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/13082/13 до закінчення судової експертизи.

19.09.2014 на адресу Київського апеляційного господарського суду від заступника директора Голікової Т.Д. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання, в якому просила суд надати письмовий дозвіл на незворотне пошкодження об'єктів дослідженням та погодити термін виконання призначеної експертизи у строк понад 90 календарних днів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 апеляційне провадження у справі № 910/13082/13 поновлено. Розгляд клопотання № 910/13082/13 призначено на 06.10.2014.

06.10.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду була подана заява в порядку ст. 22 ГПК України.

06.10.2014 третя особа в судове засідання не з'явилась, повноважного представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, не зважаючи на те, що була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 клопотання заступника директора Голікової Т.Д. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання письмового дозволу на незворотне пошкодження об'єктів дослідженням та погодження термінів виконання призначеної експертизи у строк понад 90 календарних днів, задоволено повністю.

Також, враховуючи матеріальне становище позивача, колегія суддів витрати по проведенню судової експертизи поклала в рівних частинах на позивача та відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/13082/13 до закінчення судової експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 910/13082/13.

На адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 910/13082/13 разом з висновками експертів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015, апеляційне провадження у справі № 910/13082/13 поновлено. Розгляд справи № 910/13082/13 призначено на 30.03.2015.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 № 910/13082/13 у справі № 910/13082/13 в зв'язку з перебуванням судді Шевченко Е.О. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Ткаченко Б.О.

30.03.2015 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані додаткові пояснення щодо висновків експертизи.

30.03.2015 третя особа в судове засідання не з'явилась, повноважного представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, не зважаючи на те, що була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

30.03.2015 представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

30.03.2015 представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/13082/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

20.01.2010 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір № ПР/НХ-107/НЮ (ЦХП-20110) (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити на умовах цього договору та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказуються в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та надаються додатково.

За своєю правовою природою договір є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 3.1. договору, якість продукції, яка поставляється за даним Договором, повинна відповідати конструкторській та нормативно-технологічній документації; державним стандартам та технічним умовам, які діють на Україні, вказаним в специфікаціях до даних Договорів, що підтверджується сертифікатом відповідності, якщо продукція сертифікована, або декларацією про відповідність, або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо продукція імпортується, супроводжувальний документації виробника.

Відповідно п. 4.1. договору, постачальник здійснює поставку продукції залізничним або автомобільним транспортом на умовах та в терміни, які вказуються в Специфікаціях до даного Договору та надаються додатково. Можливе відвантаження продукції зі складу постачальника автотранспортом покупця.

В п. 6.2. договору передбачено, що приймання продукції по якості проводиться покупцем відповідно до Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р. "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", затвердженої Держарбітражем, зі змінами та доповненнями, та розпорядчими актами ДАЗТУ "Укрзалізниці".

Сторони в п. 6.3.1. договору погодили, що у разі виявлення невідповідності якості продукції документам, зазначеним в п. 3.1. даного Договору, виклик представників постачальника та виробника, для участі в прийманні продукції по якості та складання двостороннього Акту обов'язковий.

Приймання продукції здійснюється покупцем у відповідності до вимог, регламентованих в ТУ, ДСТУ, ГОСТах та інших нормативних документах, зазначених у специфікаціях (п. 6.4. Договору).

За умовами п. 9.3 договору в разі поставки відповідачем неякісної/некомплектної продукції, відповідач зобов'язався у термін, установлений для поставки продукції, за свій рахунок замінити дану продукцію. У випадку, якщо відповідач у вказаний термін не замінить або недоукомплектує продукцію, він сплачує позивачеві штраф у розмірі 10% від вартості неякісної/некомплектної продукції.

Пунктом 10.3 Договору його сторони встановили, що відносини сторін регулюються нормами Цивільного, Господарського, Господарського процесуального кодексів України, Закону України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.11, положенням "Про поставки продукції виробничо-технічного призначення" затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888, Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року.

Строк дії договору з 01.01.2010 р. - 31.12.2014 р. (п. 12.5. договору).

На підставі залізничної накладної № 34896118 від 05.09.2012 р. відповідачем залізницею зі станції - Фастов І було направлено до станції - Іларіонове одержувачу - Дніпропетровському регіональному відділу МТО збірний вантаж, в складі якого поставлялись запасні частини для залізничного транспорту.

Згідно рахунку-фактури від 05.09.2012 р. № ФАС12-4996 та видаткової накладної від 05.09.2012 р. № ФАС12-4315, серед означених запасних частин до Відокремленого структурного підрозділу "Головний матеріальний склад" ДП "Придніпровська залізниця" в тому числі поставлено клини фрикційні М 1698.00.002 в кількості 1218 шт.

13.05.2013 р. позивач направив відповідачу претензію 3 НХ-3/1549 від 29.04.2013 р., згідно з якою вимагав здійснити заміну за власний рахунок неякісної продукції а саме: клини фрикційні М 1698.00.002 у кількості 50 шт. та сплатити штраф у розмірі 1170, 35 грн.

Проте, зазначена претензія залишилась без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, на підставі залізничної накладної № 34896118 від 05.09.2012 р. відповідачем залізницею зі станції - Фастов І було направлено до станції - Іларіонове одержувачу - Дніпропетровському регіональному відділу МТО збірний вантаж, в складі якого поставлялись запасні частини для залізничного транспорту.

Згідно рахунку-фактури від 05.09.2012 р. № ФАС12-4996 та видаткової накладної від 05.09.2012 р. № ФАС12-4315, серед означених запасних частин до Відокремленого структурного підрозділу "Головний матеріальний склад" ДП "Придніпровська залізниця" в тому числі поставлено клини фрикційні М 1698.00.002 в кількості 1218 шт.

Про прийняття вказаного товару ВСП "Головний матеріальний склад" ДП "Придніпровська залізниця" 12.09.2012 р. було складено Приймальний акт, відповідно до якого зазначається, що інженером-приймальником, завідуючим коморою, товарознавцем та комірником було здійснено огляд і приймання матеріалів, що прибули зі станції Фастов залізниці у вагоні № 24601858 від постачальника "Укрзалізничпостач" за рахунком № 4996 від 05.09.2012 р.

10.10.2012 фрикційні клини в кількості 100 шт. були відвантажені для проведення другого етапу вхідного контролю на відокремлений структурний підрозділ "Вагонне депо Джанкой" ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно Замовлення від 10.10.2012 р. № 385 на проведення ІІ етапу вхідного контролю якості продукції службою НХ-НХР-1 Іларіонове було замовлено у підрозділу НХР-4/ВЧД-10 провести відповідну процедуру контролю щодо продукції, поставленої ДП "Укрзалізничпостач" на підставі Договору № 107/НЮ від 20.01.2010 р., в тому числі клинів фрикційних в кількості 100 шт.

На підставі вказаного Замовлення, структурним підрозділом позивача ВЧД-10 було складено Висновок № 17 від 17.10.2012 р., відповідно до якого зазначається, що: за наслідками перевірки наявності супроводжувальної документації встановлено наявність сертифікату якості № 226 та декларації про відповідність; за наслідками перевірки клину на відповідність кресленню встановлено, що він відповідає йому; за наслідками перевірки клину на відповідність відливки клину на відповідність вимогам креслень встановлено, що якість відливу відповідає вимогам; за наслідками перевірки поверхні клину на відсутність заливів і виступів згідно з вимогами креслення встановлено, що зливів та виступів не виявлено; за наслідками габаритних розмірів клинів 212 ± 2 мм, 190 ± 2 мм встановлено габаритні розміри клину 212 мм, 191 мм, 213 мм, 191 мм, 213 мм, 193 мм; за наслідками перевірки товщини стінок клина 14 +3 - 1 мм; 20 ± 2 мм, встановлено товщину стінок 14 мм, 20 мм, 14 мм, 21 мм, 15 мм, 20 мм; за наслідками перевірки наявності знаків маркування встановлено, що вони наявні.

За твердженнями позивача, відокремленим структурним підрозділом "Криворізький регіональний відділ МТП" та відокремленим структурним підрозділом "Кримський регіональний МТП" ДП "Придніпровська залізниця" в подальшому було відвантажено фрикційні клини в кількості 50 шт. на відокремлений структурний підрозділ "Вагонне депо Батуринське" ДП "Придніпровська залізниця" та 50 шт. на відокремлений структурний підрозділ "Вагонне депо Джанкой" ДП "Придніпровська залізниця" згідно з видатковими накладними від 13.02.2013 р. № 000320 та від 12.02.2013 р. № 149 відповідно.

При цьому, за наслідками проведеного відокремленим структурним підрозділом "Вагонне депо Батуринське" ДП "Придніпровська залізниця" вхідного контролю поставленої йому продукції по комплектності (кількості) та якості було встановлено, що вона не відповідає вимогам креслення М 1698.00.002 та не може бути прийнятою для експлуатації на залізниці, оскільки супровідна документація відсутня, на опорних поверхнях ливарні дефекти від 2 до 8 мм, на похилих поверхнях тріщини після лиття довжиною від 3 до 50 мм; на деяких клинах не вибитий шлак з опорної поверхні; довжина клинів складає від 205 до 208 мм при нормі ± 2 мм; деформація (вигин) вертикальних поверхонь клинів від 4 до 7 мм; твердість клинів не відповідає інструкції ЦВ-0081, про що складено Акт № 16/1 від 13.02.2013 р. та Висновку № 16/1 від 13.02.2013 р.

Згідно п. 2 Висновку № 16/1 від 13.02.2013 р. під час ідентифікації продукції (перевірки знаків маркування) було встановлено в наявності умовний номер заводу виробника 12 (ТОВ ПК "Бежицький сталеливарний завод", Росія).

У зв'язку з виявленням вказаних недоліків було призупинено приймання відповідної продукції та направлено телеграму про виклик представника виробника (постачальника) для оформлення двостороннього акту форми Ф-3

14.02.2013 позивач направив відповідачу телеграму про необхідність відрядження уповноваженого представника виробника (постачальника) 19.02.2013 р. для приймання продукції.

Листом від 18.02.2013 р. за № ЦХП-20/973 відповідач звернувся до третьої особи з повідомленням про отримання телеграми від позивача щодо призупинення приймання клинів фрикційних та просив направити представника третьої особи за адресою місцезнаходження ВЧД-2.

Відповідну процедуру приймання продукції було продовжено 20.02.2013 р., за наслідками якої складено Акт 01/13 (форма 3 - вторинний) з окремою думкою представника виробника - ТОВ "Укрзалізничпром" про те, що відповідні клини не є його продукцією.

Так, представником ТОВ "Укрзалізничпром" відзначено, що на місті маркування клину ливарним способом нанесені цифри виробника - 12, проте як номер ТОВ "Укрзалізничпром" - 1366 (до 20.09.2012 р. - літери "УЗП" - Укрзалізничпром).

В свою чергу, представником ТОВ "Укрзалізничпром" в "Особливій думці" відзначено, що відповідно до Сертифікату якості № 226 від 30.08.2012 р. маркування партії продукції ТОВ "Укрзалізничпром" було виконано наступним чином: у верхній частині клину літерами "УЗ" та цифрами " 22", далі підприємство-виробник літерами "УЗП", нижче цифрами дата виготовлення (місяць, рік), нижче номер креслень - виріб М 1698.00.002.

На підставі зазначеного, представником ТОВ "Укрзалізничпром" під час приймання означеної продукції зроблено висновок, що відповідні клини не відповідають технічній документації, їх походження невідомо, сертифікат якості ТОВ "Укрзалізничпром" № 226 від 30.08.2012 р. жодного відношення до такої партії товару не має.

До того ж, як зазначає позивач, за наслідками проведеного відокремленим структурним підрозділом "Вагонне депо Джанкой" ДП "Придніпровська залізниця" вхідного контролю поставленої йому продукції по комплектності (кількості) та якості було встановлено, що вона не відповідає технологічному процесу вхідного контролю та не може бути прийнятою до експлуатації на залізниці, оскільки виявлено: якість відливу клина не відповідає вимогам креслень, неякісна відливка, а саме: раковини, відшарування металу, клин не відповідає кресленню (деформація вертикальної поверхні), про що складено Акт № 18 від 11.02.2013 р. та висновок № 18 від 11.02.2013 р.

У зв'язку з виявленням вказаних недоліків було призупинено приймання відповідної продукції та направлено телеграму про виклик представника виробника (постачальника) для оформлення двостороннього акту форми Ф-3

11.02.2013 позивач направив відповідачу телеграму про необхідність відрядження уповноваженого представника виробника (постачальника) 14.02.2013 р. для приймання продукції,

Листом від 14.02.2013 р. за № ЦХП-20/867 відповідач звернувся до третьої особи з повідомленням про отримання телеграми від позивача щодо призупинення приймання клинів фрикційних та просив направити представника третьої особи за адресою місцезнаходження ВЧД-10.

Відповідну процедуру було продовжено 18.02.2013 р., за наслідками якої складено Акт 01 (форма 3 - вторинний) з окремою думкою представника виробника про те, що відповідні клини не є його продукцією.

Так, як вбачається з п. 37 Акту 01 від 18.02.2013 р. номером бракувальника підприємства - виробника продукції є № 12.

У відповідній Особливій думці представником ТОВ "Укрзалізничпром" відзначено, що на місті маркування клину нанесені цифри виробника - 12, проте як номер ТОВ "Укрзалізничпром" - 1366 (до 20.09.2012 р. - літери "УЗП" - Укрзалізничпром).

На підставі зазначеного, представником ТОВ "Укрзалізничпром" під час приймання означеної продукції зроблено висновок, що відповідні клини не відповідають технічній документації, їх походження невідомо, ТОВ "Укрзалізничпром" жодного відношення до такої партії товару не має.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

За змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Також, відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ст. 678 ЦК покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ст. 679 ЦК України).

Також, відповідно до ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

У разі відсутності необхідного товару вимога покупця про заміну товару підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви.

Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару у встановлені строки неможливо, покупець на свій вибір має право пред'явити продавцеві або виготовлювачу інші вимоги відповідно до статті 708 цього Кодексу.

Підчас розгляду справи було призначено судову експертизу, яку було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

За результатами проведеної експертизи було надано висновки експертів № 14409/14-54/17455/14-33 та № 11809/14-34/2678-2686/15-34 якими встановлено, що виявлені на поверхні виливків наданих для дослідження десяти фрикційних клинів ділянки із важко відокремлюваним специфічним нашаруванням відповідають зонам з пригаром - дефектом литва, що утворюється внаслідок фізичної і хімічної взаємодії формовочного матеріалу з металом і його окислами.

Численні металеві виступи вільної форми, виявлені на поверхні виробів, є наростами і заливами - дефектами, що звичайно утворюються із забрудненого формовочним матеріалом металу внаслідок місцевої руйнації ливарної форми.

Ознак нанесеного іншорідного металу ( сплаву) на поверхні клинів у ході дослідження не виявлено.

Виражене корозійне ураження поверхні виливків може бути пов'язане із наявністю виявлених у ході дослідження дефектів литва - локалізованих раковин і зосередженої пористості, а також невідповідністю (в бік зниження показників) твердості металу виробів.

Зважаючи на те, що фрикційні клини є важливими відповідальними складовими ходової частини рухомого составу і тому потребують дотримання встановленої якості виготовлення, виявлені у наданих деталях дефекти (пригари, ужимини, нарости, заливи, засори, плени, локалізовані раковини і пори) обумовлюють загальну невідповідність цих об'єктів технічним· умовам (кресленню М1698.00.002), що у свою чергу може обумовити непридатність для використання досліджуваних фрикційних клинів за призначенням.

За результатами зовнішнього обстеження наданих на дослідження фрикційних клинів, не було виявлено клейма або інші умовні позначення, які б свідчили про приналежність досліджуваних складових до продукції ТОВ "Укрзалізничпром".

Відповідно до положень нормативної документації, що регламентує перелік складових для рухомого складу залізниці, які підлягають обов'язковому маркуванню встановлено, що цифрове позначення "12" відповідає умовному коду виробника.

За результатами проведеного дослідження наявних на досліджуваних зразках фрикційних клинів маркувань встановлено, що вони мають клейма умовного номеру виробника "12", яке в переліку заводів-виробників ливарних деталей для залізниці присвоєно «ООО»ПК» "Бежицкий сталелитейный завод» (м. Брянськ, РФ).

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем для дослідження були надані зразки не відомо з якого складу та без можливості встановити дату виготовлення наданих зразків.

До того ж, не встановленим залишається питання, яким чином продукція іноземного виробника опинилась на складі позивача в той час, як відповідач поставляв продукцію виключно ТОВ «Укрзалізничпром», що вбачається з протоколу засідання комісії з укладання договорів ДП «Укрзалізничпостач» від 02.02.2012, договору поставки від 17.02.2012 № ЦХП-03-01512-01, листа ДП «Укрзалізничпостач» від 17.08.2012 № ЦХП-20/3558.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено обставин того, що виробником клинів фрикційних, відносно яких було встановлено наявність дефектів та які переміщувались зі складу позивача між його структурними підрозділами (від Криворізького РВ МТП до ВСП "Вагонне депо Батуринське" та від Кримського РВ МТП до ВСП "Вагонне депо Джанкой") є ТОВ "Укрзалізничпром", а постачальником - ТОВ "Укрзалізничпостач", проте як матеріалами справи підтверджено, що продукція, яка була первісно поставлена відповідачем позивачу за договором відповідала вимогам якості.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/13082/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/13082/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/13082/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Б.О. Ткаченко