Рішення № 43474216, 07.04.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

02 квітня 2015р. справа №927/91/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,

вул.Лєскова,9, м. Київ, 01011

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_2

16651 (02222, АДРЕСА_1)

про стягнення 127 082грн.14коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Дідовець Р.С. головний юрисконсульт довіреність №1434/13 від 30.09.2013р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. станом на 14.01.2014р. в сумі 127082,14грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 98356,94грн., заборгованість за відсотками - 22053,51грн., пеня - 6671,69грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що кредит надавався відповідачу для погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно умов додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. та додаткової угоди №1 від 14.05.2013р. до нього, укладених між позичальником та кредитором.

Згідно інформації отриманої з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://search.irc.gov.ua/edr.html) в Єдиному державному реєстрі станом на 10.02.2015р. зареєстровано Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ідентифікаційний код 14305909, місцезнаходження: вул.Лєскова,9, м. Київ.

Від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи, в т.ч. письмового пояснення по суті позовних вимог. Клопотання позивача судом задоволено, документи долучені до матеріалів справи. У поясненні позивач зазначив, що 03.02.2014р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №010/Р1-01-09-1-0/12/2, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 102200,00грн., що згідно з меморіальним ордером №1 від 07.02.2014р. з рахунку НОМЕР_4 здійснено перерахування коштів в сумі 98356,94грн., з призначенням платежу «рефінансування картки компаньйон ОСОБА_2 по к/д 010/Р1-01-09-1/12/2 від 03.02.2014р. Пунктом 2.1 кредитного договору встановлено, що протягом всього фактичного строку користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24,00% річних, всупереч умовам кредитного договору відповідач взагалі не приступив до виконання взятих на себе зобов'язань у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні 18.03.2015р. надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, в т.ч. додаткових пояснень, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи. У додаткових поясненнях позивач зазначив, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором надавши кредитні кошти в сумі 98356,94грн., відповідач не приступив до виконання взятих на себе зобов'язань у зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість за тілом кредиту в сумі 39342,67грн. (період 07.02.2014р. - 14.01.2015р.), за відсотками в сумі 22053,52грн. (період 07.02.2014р. - 14.01.2015р.), наявність простроченої заборгованості підтверджується копіями виписок по рахункам НОМЕР_4, НОМЕР_5, сума прострочених відсотків розрахована наступним чином: період прострочки з 07.02.2014р. - 14.01.2015р., кількість днів у періоді, які враховуються при розрахунку процентів становить 341, відповідна сума прострочених відсотків розраховується наступним чином (98356,94*24/365)*341=22053,51грн., пеня за прострочення тіла кредиту складає 4337,35грн., за прострочення відсотків - 2334,34грн. за період з 28.02.2014р. по 14.01.2015р.

У судовому засіданні 18.03.2015р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 18.03.2015р. надав клопотання про подовження строку розгляду справи на 15 днів з огляду на складність справи та необхідність надання додаткових документів.

Ухвалою від 18.03.2015р. суд продовжив строк розгляду спору на 15 днів до 07.04.2015 року включно.

Від позивача до початку судового засідання надійшло клопотання від 01.04.2015р. про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.2015р. надав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання від 02.04.2015р. про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов не надав та в судове засідання не з'явився. Повноваженого представника в судове засідання відповідач не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження у справі від 26.01.2015р. та про відкладення розгляду справи від 10.02.2015р., від 24.02.2015р., від 10.03.2015р., від 18.03.2015р. направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (АДРЕСА_3 Ніжинський район) та на адресу, визначену у кредитному договорі (АДРЕСА_1), повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.02.2015р. та згідно інформації отриманої з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://search.irc.gov.ua/edr.html) станом на 18.03.2015р. в Єдиному державному реєстрі значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_4

Відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Судом надсилались відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною в позовній заяві, яка є адресою державної реєстрації відповідача, на підставі чого суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Судом було вжито всі заходи щодо належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але відповідач витребувані судом документи не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача в судовому засіданні 20.05.2014р. подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

У відповідності до ч. 1 ст.202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну бо припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.08.2012р. між позивачем - публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №011/28025/86017 про відкриття та ведення поточного рахунку, операції по яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки (далі - договір №011/28025/86017 від 13.08.2012р. про відкриття та ведення поточного рахунку).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору банк (позивач у справі) на підставі заяви на відкриття рахунку та випуск корпоративних платіжних карток та цього договору відкриває на ім'я клієнта (відповідача у справі) поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціального платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_6 МФО 322904, ЄДРПОУ НОМЕР_2 у національній валюті (далі - КР/Рахунок), випускає та надає клієнту та його довіреним особам корпоративні платіжні картки (надалі - ПК/Картка), тип яких визначається заявою, а також здійснює обслуговування рахунку відповідно до вимог чинного законодавства України, правил платіжних систем, Правил ведення поточних карткових рахунків фізичних осіб-підприємців та користування платіжними картками АТ «Райффайзен банк Аваль» (далі - Правила) та тарифів банку.

Згідно п.2.14 договору №011/28025/86017 від 13.08.2012р. про відкриття та ведення поточного рахунку на підставі окремого договору клієнт може отримати короткостроковий кредит у формі кредитної лінії, або дозволеного овердрафту, який надається клієнту банком у межах встановленої банком кредитної лінії, шляхом здійснення платежів з рахунку клієнта у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів, у результаті чого на рахунку клієнта виникає заборгованість за кредитом у вигляді дебетового залишку.

13.08.2012р. між позивачем - публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. (далі - додатковий договір №1 від 13.08.2012р.), відповідно до умов якого кредитор (позивач у справі) встановлює позичальнику (відповідачу у справі) кредитну лінію до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, НОМЕР_7 (НОМЕР_1 - номер рахунку позичальника у внутрішніх програмних комплексах банку), МФО 322904, відкритому відповідно до договору банківського рахунку (далі по тексту - рахунок) в розмірі 70000,00грн.

Згідно п.1.4 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. кредит надається з метою фінансування господарської діяльності позичальника.

Відповідно до п.2.1 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30% річних.

У п.2.2. додаткового договору №1 від 13.08.2012р. сторони встановили, що для операцій зі здійснення позичальником операцій по КР щодо розрахунків з суб'єктами господарювання за товари/роботи/послуги з використанням платіжної картки (окрім операцій, здійснених позичальником за допомогою програмно-технічних комплексів самообслуговування) за рахунок кредиту процентна ставка, в період з дати здійснення такої операції по 10-те число місяця, наступного за датою розрахунку процентних платежів для такої операції (далі - пільговий період), розраховується на основі процентної ставки в розмірі 0%.

За умовами п.2.3 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом, щомісячно в будь-який день в період, що починається за 4 робочі дні до кінця місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання позичальником кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно.

Сторони домовились (п.2.4 додаткового договору №1 від 13.08.2012р.), що погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання коштів в необхідній сумі з Рахунку в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення за кредитом в рамках встановленого розміру кредиту. У випадку досягнення сумою заборгованості за кредитом встановленого розміру кредиту, заборгованість за кредитом збільшується на суму заборгованості за нарахованими процентами. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику. Позичальник погашає таку збільшену заборгованість за кредитом відповідно до п.5.2 договору.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. обов'язковою умовою надання кредиту позичальнику є наявність підписаного між позичальником та страховою компанією договору страхування на користь кредитора як вигодонабувача. На умовах цього договору, за умови наявності підписаного договору страхування, кредитор зобов'язується здійснювати платежі з Рахунку позичальника, зазначеного у п.1.1 цього договору, у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів у межах встановленого банком кредиту до закінчення строку дії кредиту, зазначеного в п.1.2 цього договору.

Матеріали справи містять копію договору добровільного страхування життя №011/28025/8607 від 13.08.2012р., який укладений між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» та ОСОБА_2, який є позичальником згідно додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. до договору на відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем укладено додаток №2 «Доручення на договірне списання» до додаткового договору №1 від 13.08.2012р., відповідно до якого на виконання позичальником умов п.4.2 додаткового договору №1 від 13.08.2012р., позичальник доручає кредитору, а кредитор - приймає надане доручення, здійснювати договірне списання з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів НОМЕР_7 (НОМЕР_1 - номер рахунку позичальника у внутрішніх програмних комплексах кредитора), МФО 322904, відкритому відповідно до договору банківського рахунку, будь-яких сум, належних до сплати позичальником на користь страхової компанії ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» (далі - страхова компанія), яка є страховиком за договором добровільного страхування життя №011/28025/8607 від 13.08.2012р. (далі - договір страхування). Таке договірне списання на користь страхової компанії здійснюється кредитором на підставі цього доручення на договірне списання та договору страхування будь-яку кількість разів, починаючи з дати настання строків виконання зобов'язань позичальника за договором страхування та до повного погашення заборгованості і виконання зобов'язань позичальника за договором страхування. При цьому порядок, суми, строки перерахування коштів, призначених для оплати договорів страхування, та банківські реквізити страхової компанії - отримувача визначаються згідно з договором страхування.

За умовами п.5.1 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. відповідач зобов'язався виконати зобов'язання за цим договором (в т.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, неустойки та інші платежі) в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п.5.5 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. позичальник самостійно контролює наявність заборгованості за кредитом, суму та наявність невиконаних грошових зобов'язань за кредитом. Для цього позичальник має право у будь-який час здійснити запит відповідної інформації, зателефонувавши до інформаційного центру кредитора, або шляхом запитування виписки КР з використанням офіційної сторінки кредитора в мережі Інтернет.

Окрім того, відповідно до п.5.6 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати кредитору плату за послуги за цим договором у вигляді комісійної винагороди в розмірах, визначених тарифами кредитора. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він, ознайомлений та згоден з тарифами, чинними на дату укладання цього договору. Тарифи кредитора на обслуговування операцій з використання платіжної картки, чинні на момент укладення цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору, передбачені додатком №1 до цього договору. Тарифи кредитора можуть змінюватися в порядку, визначеному договором банківського рахунку.

Матеріали справи свідчать про підписання 13.08.2012р. між позивачем та відповідачем додатку №1 до додаткового договору №1 від 13.08.2012р. до договору карткового банківського рахунку №011/28025/86017 від 13.08.2012р., а саме Тарифи продукту «Кредитна картка для підприємця», відповідно до п.10.1 якого тариф на одержання готівки (кредитні кошти банку) у банкоматах та відділеннях «Райффайзен Банк Аваль» становить - 3,5% мін 5грн.

За умовами п.5.7 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. позичальник доручає кредитору здійснювати погашення кредиту, недозволеного овердрафту, процентів за користування ними, неустойки, погашення іншої заборгованості позичальника перед кредитором за цим договором, а також здійснювати дострокове погашення заборгованості за кредитом шляхом здійснення договірного списання коштів позичальника у будь-якій валюті, що знаходиться на будь-якому із його рахунків в АТ «Райффайзен Банк Аваль», реквізити яких визначаються кредитором самостійно, в тому числі, але не обмежуючись зазначеним: з Рахунку, вказаного в п.1.1 цього договору (у тому числі за рахунок кредиту), на користь банку.

У п.4.1 договору №011/28025/86017 від 13.08.2012р. сторони визначили, що в разі списання з КР коштів у сумі, що перевищує доступну суму (доступна сума - це різниця між сумою залишку на КР та сумою не знижувального залишку і заблокованих, але не списаних коштів, а у випадку встановлення кредиту - сума кредиту та залишку на КР за мінусом заблокованих, але не списаних коштів) на КР у клієнта виникає недозволений овердрафт. Заборгованість клієнта перед банком по недозволеному овердрафту повинна бути погашена відразу після його виникнення.

Відповідно до п.4.2 договору №011/28025/86017 від 13.08.2012р. клієнт зобов'язаний сплачувати банку проценти за користування недозволеним овердрафтом згідно з діючими тарифами банку. Проценти за користування недозволеним овердрафтом розраховуються виходячи із суми недозволеного овердрафту по КР на кінець кожного дня протягом фактичного строку існування недозволеного овердрафту. Проценти розраховуються виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. На суму недозволеного овердрафту банк щомісячно нараховує та стягує з клієнта проценти не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, шляхом договірного списання коштів з КР.

Відповідно до рішення комітету з управління активами та пасивами банку №110721/Micro/1 від 21.07.2011р. з 27.07.2011р. встановлені розміри відсоткових ставок за продуктом кредитування для клієнтів мікробізнесу «Кредитна картка для підприємців» у національній валюті: за лімітом кредитування - 30,0% річних; недозволений овердрафт - 49,0% річних.

У п.5.12 додаткового договору №1 від 13.08.2012р. сторони встановили, що вимоги кредитора щодо погашення позичальником заборгованості за цим договором підлягають задоволенню у такій черговості: погашення комісії та інших платежів згідно тарифів, погашення процентів за недозволеним овердрафтом, погашення процентів за кредитом, погашення недозволеного овердрафту, погашення кредиту. Цим договором позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості за цим договором. За запитом позичальника кредитор інформує позичальника у письмовій формі про застосовану черговість погашення заборгованості.

За кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує кредитору неустойку у фіксованому розмірі 100,00грн. Сплата неустойки не звільняє позичальника від виконання прострочених зобов'язань за цим договором. (п.11.2 додаткового договору №1 від 13.08.2012р.).

Як свідчать матеріали справи, 14.05.2013р. позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №1 до Додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції по яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. про наступне: на зміну умов додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. (надалі - договір) сторони домовились, що кредитор надає позичальнику можливість використання кредиту з Рахунку шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 100000,00грн. На дату укладання додаткової угоди поточний ліміт кредиту складає 88000,00грн. Наступне щомісячне встановлення поточного ліміту відбувається в порядку та на умовах, передбачених статтею 3 нової редакції договору.

У вказаній додатковій угоді сторони виклали в новій редакції додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р.

Відповідно до п.1.1-1.2 додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 14.05.2013р.) кредитор надає позичальнику можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, НОМЕР_7 (НОМЕР_1), МФО 322904 шляхом здійснення платежів з Рахунку у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів в межах поточного ліміту. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 100000,00грн. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту. Строк дії кредиту з дня підписання договору страхування у відповідності до умов статті 4 договору по 13.08.2014р. включно.

Відповідно до п.2.1-2.4 додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 14.05.2013р.) протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30% річних. Для операцій зі здійснення позичальником операцій по рахунку щодо сплати товарів/робіт/послуг з використання платіжної картки за рахунок кредиту процентна ставка в період з дати здійснення такої операції по 10-те число місяця, наступного за датою розрахунку процентних платежів для такої операції (далі - пільговий період) розраховується на основі ставки в розмірі 0% річних. Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 робочі дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного календарного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання позичальником кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов договору. Погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання кредитором коштів в необхідній сумі з Рахунку в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом понад суму поточного ліміту. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів на Рахунок позичальника. Позичальник погашає таку збільшену заборгованість за кредитом відповідно до п.5.2 договору.

Відповідно до п.5.1.-5.2 додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 14.05.2013р.) позичальник зобов'язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначному договором, шляхом зарахування на Рахунок грошових коштів в розмірі щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п.5.2 договору та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям «погашення заборгованості» сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісії, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору. Позичальник зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15% від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не встановленого позичальником щомісячного обов'язкового платежу попередніх періодів. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати позичальником кредитору за договором в термін виконання зобов'язань позичальника за договором, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.

За умовами п.5.3 додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 14.05.2013р.) позичальник зобов'язується зарахувати на Рахунок щомісячний обов'язків платіж, розрахований у поточному періоді, сума якого збільшена на суму невнесених позичальником щомісячних обов'язкових платежів попередніх періодів та на суму непогашеного недозволеного овердрафту (підстави виникнення недозволеного овердрафту зазначені в договорі про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р., надалі - договір банківського рахунку).

Згідно п.5.5 додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 14.05.2013р.) підписанням договору позичальник доручає кредитору здійснювати погашення кредиту, недозволеного овердрафту, процентів за користування ними, штрафів, погашення іншої заборгованості позичальника перед кредитором за договором, а також здійснювати дострокове погашення заборгованості за кредитом, в т.ч. в розмірі сум страхового відшкодування, отриманих позичальником за договорами страхування, укладеними відповідно до статті 4 договору, шляхом здійснення договірного списання коштів позичальника в будь-якій валюті, що знаходиться на будь-якому із його рахунків в АТ «Райффайзен банк Аваль», реквізити яких визначаються кредитором самостійно, в тому числі, але не обмежуючись зазначеним: з рахунку вказаного в п.1.1 договору (у тому числі за рахунок кредиту) на користь кредитора. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором на підставі договору будь-яку кількість разів до повного виконання грошових зобов'язань позичальника перед кредитором, або з моменту настання строку виконання зобов'язань (включно) і в сумі, яка дорівнює сумі відповідних зобов'язань позичальника за договором. Позичальник зобов'язується забезпечити наявність необхідної суми коштів на своїх рахунках у кредитора. Отримувачем коштів при вищезазначеному договірному списанні є кредитор. У разі відсутності або недостатності у позичальника коштів в необхідній валюті для погашення заборгованості, позичальник надає кредитору право списання коштів з Рахунку та будь-яких рахунків позичальника в АТ «Райффайзен банк Аваль» в інших валютах. Списання здійснюється кредитором в розмірі, еквівалентному сумі зобов'язань позичальника з врахуванням витрат та комісій пов'язаних з продажем іноземною валюти. Позичальник також доручає кредитору здійснити від імені позичальника продаж списаних коштів з метою отримання необхідної валюти (за визначеним кредитним курсом, який не може відхилятися від офіційного курсу НБУ за попередній банківський день більше, ніж на 10%) та направити кошти на погашення заборгованості позичальника.

У п.11.2 додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 від 13.08.2012р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 14.05.2013р.) сторони також встановили, що за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник на вимогу кредитора, в дату розрахунку процентних платежів, сплачує останньому штраф у розмірі 100,00грн., окрім випадків невиконання грошових зобов'язань за договором, пов'язаних з накладанням арешту на грошові кошти, що обліковуються на Рахунку. Сплата штрафу не звільняє позичальника від виконання прострочених зобов'язань за договором.

Позивачем на підтвердження користування відповідачем кредитом надана виписка з рахунку №0804100600 за період з 13.08.2012р. по 12.03.2015р., відповідно до якої відповідачу нараховані проценти за користування кредитом на суму 34838,49грн. (станом на 07.02.2014р.) та проценти за перевищення кредитного ліміту нараховані у сумі 659,48грн. (станом на 07.02.2014р.), штраф за несвоєчасний обов'язковий платіж нараховано у сумі 1600,00грн. (станом на 27.01.2014р.), страховий платіж - у сумі 1641,82грн. (станом на 02.07.2013р.), комісія за зняття готівкових коштів нарахована на суму 5482,50грн. (станом на 03.07.2013р.), відповідачем було використано кредитних коштів готівкою у сумі 166700,00грн. (станом на 03.07.2013р.), внесено відповідачем готівкових коштів на суму 97456,35грн. (остання дата операції - 09.12.2013р.) та безготівкових коштів внесено відповідачем на суму 15109,00грн. (остання дата операції - 19.10.2012р.).

Як свідчать матеріали справи та розрахунок заборгованості по картковому кредиту, який наданий позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.02.2014р. за додатковим договором (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. та за додатковою угодою №1 від 14.05.2013р. становить 98356,94грн.

03.02.2014р. ОСОБА_2 подана заява-анкета на рефінансування заборгованості за кредитним лімітом до поточного рахунку кредитної картки для фізичної особи-підприємця, відповідно до якої просила: рефінансувати заборгованість за кредитним лімітом, встановленим до рахунку НОМЕР_7 (НОМЕР_1) в сумі фактичної заборгованості на дату рефінансування; закрити після рефінансування кредитну лінію в розмірі 88000,00грн., що встановлена відповідно до договору №011/28025/86017 від 13.08.2012р. та додаткової угоди №1 від 14.05.2013р.; після рефінансування заборгованості закрити рахунок НОМЕР_7 (НОМЕР_1), відкритий АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904 відповідно до договору №011/28025/86017 від 13.08.2012р. про відкриття та ведення поточного рахунку, операції по яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки. Картку VISABusiness НОМЕР_8 здано 03.02.2014р. о 16год.00хв. та порізано в присутності ОСОБА_2

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

03.02.2014р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №010/Р1-01-09-1-0/12/2 (далі - кредитний договір від 03.02.2014р.), відповідно до п.1.1 якого кредитор (позивач у справі) зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 102200,00грн. Позичальник (відповідач у справі) зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором. Під «невідновлювальною кредитною лінією» сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору.

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником відповідно до п.1.2 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. визначено 03.02.2016р. (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості по договору).

Відповідно до п.1.3 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. кредит надається позичальнику на погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно умов Додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції по яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. та Додаткової угоди №1 від 14.05.2013р. до нього, укладених між позивальником та кредитором (далі - кредитний договір).

За умовами п.1.4 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. заборгованість за кредитом обліковується на позичковому рахунку НОМЕР_4, в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, який може змінюватися кредитором самостійно.

Згідно п.3.1 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. обов'язковими умовами надання позичальнику кредиту або його частини є наявність поточного рахунку позичальника, відкритого в установі кредитора; підписання графіку погашення заборгованості (додаток №1 до договору); наявність заборгованості позичальника перед кредитором за кредитним договором.

03.02.2014р. сторони підписали Додаток №1 до кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р, в якому визначили Графік погашення заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом зі строком повернення суми кредиту та сплати процентів з 28.02.2014р. по 28.01.2016р.

Відповідно до п.3.2 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р., після виконання позичальником обов'язкових умов, вказаних у п.3.1 договору кредитор на підставі письмової заяви позичальника, протягом 2 банківських днів з дати її отримання, надає кредитні кошти в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитним договором (п. 1.3 договору) на дату видачі кредиту, але не більше суми, визначеної в п.1.1 договору. Кредитні кошти за договором надаються з позичкового рахунку шляхом безготівкового переказу через балансовий рахунок кредитора НОМЕР_9 на поточний рахунок позичальника НОМЕР_7 (НОМЕР_1), МФО 322904 для подальшого використання за цільовим призначенням, зазначеним у п.1.3 договору. Фактична заборгованість позичальника за кредитним договором, зазначеним у п.1.3 договору, визначається кредитором самостійно на підставі умов кредитного договору та даних обліку кредитора на дату видачі кредиту.

Згідно Заяви, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.116), відповідач відповідно до укладеного кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. з метою погашення боргових зобов'язань перед позивачем, які виникли згідно умов додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/28025/86017 від 13.08.2012р. та додаткової угоди №1 від 14.05.2013р. до нього, укладених між позичальником та кредитором, просив надати кредит в сумі фактичної заборгованості за кредитним договором, що визначається АТ «Райффайзен Банк Аваль» самостійно на дату видачі кредиту на підставі умов кредитного договору та даних обліку АТ «Райффайзен Банк Аваль».

На виконання умов договору 07.02.2014р. позивачем з позичкового рахунку НОМЕР_4 шляхом безготівкового переказу через балансовий рахунок НОМЕР_9 здійснено переказ коштів в розмірі фактичної заборгованості позичальника на його поточний рахунок НОМЕР_7 (НОМЕР_1) для подальшого використання за цільовим призначенням, а саме в розмірі 98356,94грн., що підтверджується банківськими виписками та меморіальним ордером №1 від 07.02.2014р., копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Відповідач, згідно п.4.1 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р., зобов'язаний виконати зобов'язання за договором (в т.ч. здійснити повернення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному договором.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором * ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс) * процентна ставка за місяць)/ ((1+процентна ставка за місяць) строк користування (міс.) -1); Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка / кількість днів поточного року) * кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтетного платежу; сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %.

Відповідно до п.4.3 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту та сплату процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену Графіком. Якщо дата сплати, зазначена у графіку не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначеній у графіку.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно п.2.1 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24,00% річних на рахунок нарахованих доходів кредитора НОМЕР_10 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904.

Нарахування процентів за кредитом, відповідно до п.2.2 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р., здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту), останній день строку користування кредитом не враховується.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони у п.7.1. кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. встановили, що у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, а також інші обставини, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за договором (п.7.1.3.)

Відповідно до п.7.2. кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. кредитор вправі скористатися правами зазначеними в п.7.1 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. та пред'явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, зокрема порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за договором.

Згідно п.7.3 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 7.1.1.-7.1.3 договору він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати направлення кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно. Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк)

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання і не здійснював на користь позивача встановлені графіком помісячні платежі по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом.

У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань по кредитному договору та додаткової угоди до нього з урахуванням графіків погашення кредиту та сплати процентів, позивач, у відповідності до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та статті 7 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р., направив відповідачу вимогу №114-0-0-00/15-2355 від 01.08.2014р. про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, в якій вимагає від відповідача протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені відповідно до умов кредитного договору на загальну суму 110761,35грн. Вказана вимога направлена відповідачу 01.08.2014р., що підтверджується фіскальним чеком та списком згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України, копії яких додані до матеріалів справи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у 30 денний строк вимогу позивача не виконав, заборгованість по кредитному договору не сплатив.

Оскільки, відповідачем допущена прострочка щодо повернення чергових частин кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, то у позивача, відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та статті 7 кредитного договору виникло право дострокового стягнення суми кредиту.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача по кредиту на день розгляду справи становить 98356,94грн., що підтверджується матеріалами справи, не спростовується відповідачем та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 22053,51грн. за період з 07.02.2014р. по 14.01.2015р.

Дослідивши подані документи та наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача по відсотках за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 22053,51грн.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.10.2.1 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. встановили, що за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виконання заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.

Відповідно до п.10.5 кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалість у 5 років.

Позивач з урахуванням поданих письмових пояснень просить стягнути з відповідача 6671,69грн. пені, в т.ч. 4337,35грн. пені за прострочення сплати кредиту та 2334,34грн. за прострочення сплати відсотків за період з 28.02.2014р. по 14.01.2015р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що прострочка виконання грошових зобов'язань відповідача виникла з 01.03.2014р., а не з 28.02.2014р. як зазначає у розрахунку позивач, оскільки 28.02.2014р. за умовами кредитного договору №010/Р1-01-09-1-0/12/2 від 03.02.2014р. та додатку №1 до нього є датою виконання зобов'язання по Графіку погашення заборгованості. Однак, помилка позивача у визначенні дати виникнення прострочки виконання відповідачем зобов'язань не вплинула на арифметичні розрахунки пені та відповідно на суму пені, заявлену позивачем до стягнення з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 6671,69грн. підлягають задоволенню повністю в сумі 6671,69грн. за період прострочки з 01.03.2014р. по 14.01.2015р.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 98356,94грн., в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 22053,51грн., в частині стягнення пені 6671,69грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2541,64грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 банківські рахунки не відомі, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вул.Лєскова,9, м. Київ, ідентифікаційний код 14305909, р/р НОМЕР_3, МФО 322904) 98356грн.94коп. заборгованості по кредиту, 22053грн.51коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 6671грн.69коп. пені, 2541грн.64коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07.04.2015р.

Суддя Н.Ю.Книш

.