Рішення № 43474048, 02.04.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 925/246/15

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: представників за довіреностями - Шимановського А.В. (від позивача), Грищенка І.Д., Макеєва В.Ф. (від відповідача), Черемиса А.І. (від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства "Азот"

до відповідача комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1)Черкаської міської ради;

2)Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

3)Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про - стягнення 8861015,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 8861015,16 грн. основного боргу за очистку стічних вод у березні - червні 2014 року з підстав їх несплати відповідачем після пред'явлення вимоги про оплату та відшкодування у зв'язку з цим судового збору у розмірі 73080 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив,

що 01.02.2013 між ПАТ «Азот» та КП «Черкасиводоканал» було укладено договір надання послуг №36-213,

що 15.03.2014 дія вказаного договору припинилась, проте закінчення дії договору не припинило фактичне надання послуг з очищення стічних вод (видалення рідких відходів) ПАТ «Азот» та її споживання КП «Черкасиводоканал»,

що впродовж березня-червня 2014 року між ПАТ «Азот» та КП «Черкасиводоканал» існували господарські відносини на підставі усної домовленості сторін,

що ПАТ «Азот» належним чином надавало КП «Черкасиводоканал» послуги з очищення стічних вод протягом березня-червня 2014 року,

що факт надання послуг (без наявності окремого письмового договору) за період з 16.03.2014 по 30.06.2014 підтверджується підписаними сторонами актами про кількість стічних вод, перекачаних КП «Черкасиводоканал» на очисні споруди ПАТ «Азот»,

що відповідно до актів за період з 16.03.2014 по 30.06.2014 об'єм стічних вод склав: за березень 2014 року - 2209986 м.куб. (в т.ч. 1138080 м.куб. об'єму очищених стічних вод після закінчення дії договору), за квітень 2014 року - 2149594 м.куб., за травень 2014 року - 2330221 м.куб., за червень 2014 року - 2018278 м.куб. - разом 7636173 м.куб.,

що акти є підставою для проведення розрахунків між КП «Черкасиводоканал» та ПАТ «Азот»,

що вартість наданих послуг (за період з 16.03.2014 по 30.06.2014) розраховувалась ПАТ «Азот», виходячи з тарифу, встановленого у договорі про надання послуг від 01.02.2013 №36-213 - 1160,40 грн./тис.м.куб.,

що вказаний тариф був затверджений Черкаською міською радою під час проведення тендеру на закупівлю послуг у одного учасника;

що з приводу ціни і правомірності укладення договорів про надання послуг №36-213 від 01.02.2013, про надання послуг №223-213 від 01.03.2012 рамкової угоди про надання послуг №20 від 01.03.2012 між сторонами був спір, який було вирішено у судовому порядку, про що є постанова Вищого господарського суду України від 20.11.2014 у справі №925/1745/13, в якій опосередковано визнано правомірність установленої ціни 1160,40 грн./тис.м.куб.;

що іншої ціни у спірний період надання послуг не було і доказів ніяких немає;

що головні докази відповідача, - витяг з газети 2008 року, рішення міськвиконкому 2008 року, - не можуть бути підставою для визначення ціни у спірний період, оскільки навіть після них були прийняті рішення державним регулятором,

що відповідно до актів, ПАТ «Азот» було виставлено відповідачу рахунки на оплати наданих послуг: від 31.03.2014 №86 на суму 1320628,03 грн., від 30.04.2014 №120 на суму 2494388,88 грн., від 31.03.2014 №148 на суму 2703988,45 грн., від 30.04.2014 №175 на суму 2342009,80грн., разом на суму 8861015,16 грн.,

що за вказаний період відповідачем було сплачено лише 514032,65 грн., однак, листом від 23.12.2014 КП «Черкасиводоканал» змінило призначення платежу, зазначивши, що суму 514032,65 грн., сплачену згідно платіжних доручень від 24.06.2014 №2442, від 24.06.2014 №963 слід вважати як оплату за договором від 01.02.2013 №36-213, у зв'язку з чим ПАТ «Азот» 23.12.2014 зарахувало суму 514032,65 грн. в оплату послуг за договором від 01.02.2013 №36-213,

що у зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг, ПАТ «Азот» 19.12.2014 звернулося до КП «Черкасиводоканал» з претензією-вимогою №501-06/466-4396, яка залишилась без відповіді та виконання.

КП «Черкасиводоканал» у відзиві на позовну заяву вимоги визнав частково на суму 3720343,49 грн. і пояснив,

що відповідно до додатку №1 до договору про надання послуг з очищення стічних вод (видалення рідких відходів код ДКПП ДК 016-97:90:00:1) ціна за тис. м.куб. складає 1160,40 грн., що вказана ціна є договірною та діяла протягом чинності договору від 01.02.2013 №36-213,

що тариф на послуги з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) встановлюється виключно уповноваженим органом, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг,

що ціна за 1000 м.куб. повинна складати 487,2 грн., виходячи з діючого тарифу на послуги з централізованого водовідведення у м.Черкаси, сформованого відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №959, та введеного в дію з 01.01.2009 рішенням Черкаської міської ради від 25.12.2008 №1982,

що цей тариф діяв до встановлення 01.07.2014 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, нового тарифу на очистку стічних вод,

що собівартість послуг погоджена висновком Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 13.10.2008 №121, що державна ціна на очищення стоків на очисних спорудах ПАТ «Азот» на момент затвердження тарифу складала 487,2 грн. за тис. м.куб. та діяла з 16.03.2014 по 30.06.2014, що іншої ціни (тарифу) встановленої державним органом не було,

що ПАТ «Азот», ухиляючись від здійснення належних дій з отримання ліцензії на діяльність у сфері централізованого водовідведення, безпідставно завищив ціну за очистку стоків з 487,2 грн. до 1160,4 грн. за 1 тис.м.куб.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив,

що оскільки між сторонами не було укладено договору, тому жодних підстав для задоволення вимог немає,

що позов не визнає повністю, оскільки відповідач не має коштів, різниця між тарифом 487,2 грн. та 1160,4 грн. за 1 тис.м.куб не була закладена в тарифи для населення, тому дані кошти відповідачем не отримані, у зв'язку з чим мають бути перекладені або на міський бюджет або на споживачів,

що населення оплачувало послуги по меншій ціні і тому суд не може стягуватии різницю між дійсно отриманими коштами від населення і тими, які просить стягнути позивач,

що у разі прийняття рішення на користь ПАТ «Азот» може бути стягнуто лише за кошти громадян, які акумульовані для першочергових нагальних потреб,

що ПАТ «Азот» є природним монополістом, тому згідно із ст. 8 Закону України «Про природні монополії» ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій є предметом державного регулювання,

що виключно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг мала встановлювати ціни і тарифи,

що оскільки у спірний період мав ліцензію на діяльність у сфері централізованого водовідведення, тому здійснювати діяльність без затвердженого тарифу не мав права,

що оскільки відповідач здійснював свою діяльність не за встановленими тарифами, то збитки має нести самостійно,

що відповідач п'ять разів звертався до позивача з вимогою подати необхідні документи для встановлення позивачу тарифу, однак він ухилявся від цього, тому є винним у отриманих ним збитках,

що при прийнятті рішення суд зобов'язаний зважати на соціальні наслідки прийняття рішення,

На запитання суду пояснив,

що послуги від позивача отримували і акти з позивачем підписували, оскільки вважали діяльність позивача правомірною і добросовісною, що на позивача покладено обов'язок інформувати про правомірність своєї діяльності, тому вважали, що якщо надає послуги то діє законно;

що доказами заперечень є: ліцензія Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, видана позивачу 26.11.2013; рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.12.2008 №1982; розрахунок бухгалтерії відповідача щодо вартості очищення стічних вод на очисних спорудах ВАТ «Азот»; висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 13.10.2008 №121; опублікована у газеті «Місто ділове» від 24.12.2008 №52 (722) інформація; акт звірки взаємних розрахунків між ПАТ «Азот» та КП «Черкасиводоканал» станом на 17.12.2014;

Представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг повідомив, що вказана комісія створена після спірного періоду, що вона не є правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, що пропозицій по вирішенню спору не має.

Залучені ухвалою суду від 27.02.2015 до участі у справі треті особи (Черкаська міська рада, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг) повідомлялися рекомендованим листом про час і місце судового розгляду, що підтверджується відмітками канцелярії на ухвалі суду про відправку, і є доказами належного повідомлення сторони. Однак, наданого законом права на участь у судовому засіданні 10.03.2015 вказані особи не використали, про причини неприбуття у судове засідання не повідомили. У судове засідання від 24.03.2015 з'явилися представники Черкаської міської ради та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, представник останньої надав пояснення щодо обставин ліквідації Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Участь свого представника у судовому засіданні 02.04.2015 забезпечила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Суд вважає, що третя особа - Черкаська міська рада, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг не з'явився у судове засідання без поважних причин. Явка третіх осіб судом обов'язковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи.

У ході розгляду справи заявлені клопотання:

клопотання КП «Черкасиводоканал» від 26.02.2015 №794/12 про залучення Черкаської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та клопотання від 27.02.2015 про залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача. Ухвалою суду від 26.02.2015 клопотання КП «Черкасиводоканал» задоволено. Також, суд залучив як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

клопотання КП «Черкасиводоканал» від 27.02.2015 (вх.№4831/15 від 27.02.2015) про залучення до участі у справі прокуратури м.Черкаси. Ухвалою суду від 27.02.2015 суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання з тих підстав, що прокурор є самостійним учасником судового процесу і встановлений законом порядок вступу його у справу не передбачає права суду з власної ініціативи чи за клопотанням сторони залучати прокурора до участі у справі;

клопотання КП «Черкасиводоканал» про винесення окремих ухвал на адресу позивача з огляду на положення ст. 20 Закону України "Про ціни та ціноутворення", ст.164 Кодексу про адміністративні правопорушення, п.1.3 інструкції Міністерства економіки України, затвердженої наказом від 03.12.2001 №298/519. Вказане клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Відповідно до п.5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення; просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим; вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Відповідач у своєму клопотанні не вказує правових актів, які на його думку порушено позивачем, і не вказує у чому полягає суть порушення, а вказує на норми, які передбачають відповідальність за порушення цих інших норм. Прийняття рішень про застосування вказаних відповідачем норм покладено на певні державні органи, до компетенції яких віднесено збір фактів про такі правопорушення, їх оцінка і прийняття рішення про покладення відповідальності. Відповідач не позбавлений права самостійно звернутися із відповідними заявами до цих органів.

Факти ж, які передбачені вказаними відповідачем нормами як обставини правопорушення, сторонами у цій справі не наведені, не обгрунтовані і не підтверджені доказами, з'ясовувати їх виключно з огляду на клопотання відповідача, у якому він висловлює припущення про наявність порушень закону, у суду підстави відсутні.

Заслухавши представників судового процесу та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

01 лютого 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг №36-213, згідно якого позивач зобов'язався надати, а відповідач зобов'язався - прийняти та оплатити позивачу послуги з очищення стічних вод (видалення рідких відходів, код ДКПП ДК 016-97:90.00.1) (послуги), за видами послуг і цінами, які зазначені у Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а також в обсягах і терміни, передбачені Договором. При цьому пунктами 3.1., 3.2. Договору сторони передбачили, що ціна Договору становить 31 330 800 грн. з ПДВ і може бути зменшена за взаємною згодою сторін; У Специфікації послуг (Додаток №1 до Договору) сторони погодили ціну послуги з очищення 1000 метрів кубічних стічних вод (видалення рідких відходів), яка дорівнює 1 160, 40 грн.;

01 березня 2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) було укладено договір про надання послуг № 223-213, згідно якого позивач зобов'язався надати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити позивачу послуги з очищення стічних вод (видалення рідких відходів, код ДКПП ДК 016-97: 90.00.1) за видами послуг і цінами, які зазначені у Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а також в обсягах і терміни, передбачені Договором. При цьому пунктами 3.1., 3.2. договору сторони встановили ціну договору у розмірі 26 327 735,00 з ПДВ і обумовили, що вона може бути зменшена за взаємною згодою сторін; У Специфікації послуг сторони погодили ціну послуги з очищення стічних вод (видалення рідких відходів) з очищення 1000 куб. метрів у розмірі 1 160,40 грн.

01 березня 2012 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, позивачем та відповідачем була укладена рамкова угода про надання послуг №20, згідно якої позивач зобов'язався надати, а відповідач зобов'язався - прийняти та оплатити позивачу послуги з очищення стічних вод (видалення рідких відходів (код ДКПП ДК 016-97: 90.00.1) (послуги), за видами послуг і цінами, які зазначені у Специфікації, що додається до Угоди і є його невід'ємною частиною.

Укладенню цих договорів передувала тендерна процедура закупівлі відповідачем послуг у одного учасника (яким був позивач), у ході якої ПАТ "Азот" як надавав планову калькуляцію собівартості по очищенню міських стоків і цінову пропозицію на 2013 рік на рівні 1160,40 грн./тис.м.куб. послуги з очищення стічних вод, так і отримав повідомлення комітету з конкурсних торгів Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 24.12.2012 №2376 про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

У справі №925/1745/13 за позовом ПАТ "Азот" до КП "Черкасиводоканал" про стягнення боргу на підставі вищеназваних договорів №36-213 та № 223-213 та рамкової угоди № 20 від 01.03.2012 основного боргу і штрафних санкцій та зустрічною позовною заявою про визнання цих угод недійсними рішенням господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 у первісному та зустрічному позовах відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 рішення суду від 31.03.2014 скасоване в частині відмови у задоволені зустрічного позову - прийняте нове рішення, яким зустрічний позов задоволений: визнані недійсними вказані угоди та присуджено до стягнення з КП "Черкасиводоканал" на користь ПАТ "Азот" 23 643 009,71 грн. основного боргу. Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 скасовано, рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 скасовано в частині відмови у задоволені вимог за первісним позовом та: у частині вимог за первісним позовом про стягнення основного боргу прийняти нове про стягнення з КП "Черкасиводоканал" на користь ПАТ "Азот" 23643009,71 грн. основного боргу; у частині вимог за первісним позовом про присудження до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції; у іншій частині рішення залишено без зміни. При цьому суд касаційної інстанції визнав хибною позицію як суду першої інстанції про те, що договори у зв'язку з недотриманням порядку укладення є неукладеними, так і позицію суду апеляційної інстанції про те, що договори у зв'язку з неотриманням позивачем ліцензії на здійснення цього виду діяльності є недійсними.

Вищеназвані договори діяли до 31.12.2012 (договір від 01.03.2012 №223-213) та до 31.12.2013 (договір від 01.02.2013 №36-213, дію якого продовжено згідно з додатковою угодою від 30.12.2013 «на строк достатній для проведення процедури закупівель на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році, що становить 6 266 160,00 (шість мільйонів двісті шістдесят шість тисяч сто шістдесят гривень 00) з ПДВ».

З 16.03.2014 по 01.07.2014 (дата затвердження тарифу згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 30.05.2014 №637 з 01 липня 2014 року) між сторонами не було укладено окремого письмового договору, разом з тим послуги надавалися і згідно з актами про кількість стічних вод, перекачаних КП «Черкасиводоканал» на очісні споруди ПАТ «Азот»:

від 31.03.2014, згідно з яким кількість стічних вод, які передані КП «Черкасиводоканал» на очистку ПАТ «Азот» за березень 2014 року становить: по ГНС №1 715297 м.куб.; по ГНС №2 1494689 м.куб. Загальний об'єм стічних вод 2209986 м.куб.;

від 30.04.2014, згідно з яким кількість стічних вод, які передані КП «Черкасиводоканал» на очистку ПАТ «Азот» за квітень 2014 року становить: по ГНС №1 666512 м.куб.; по ГНС №2 1483082 м.куб Загальний об'єм стічних вод 2149594 м.куб.;

від 30.05.2014, згідно з яким кількість стічних вод, які передані КП «Черкасиводоканал» на очистку ПАТ «Азот» за травень 2014 року становить: по ГНС №1 815810 м.куб., по ГНС №2 1514411 м.куб. Загальний об'єм стічних вод 2330221 м.куб.;

від 27.06.2014, згідно з яким кількість стічних вод, які передані КП «Черкасиводоканал» на очистку ПАТ «Азот» за травень 2014 року становить: по ГНС №1 742588 м.куб., по ГНС №2 1275690 м.куб Загальний об'єм стічних вод 2018278 м.куб.

За вказаний період відповідач сплатив 514032,65 грн. згідно з цими актами про кількість стічних вод, однак листом від 23.12.2014 №192 відповідач змінив призначення платежу, зазначивши, що суму 514032,65 грн., сплачену згідно з платіжними дорученнями від 24.06.2014 №2442, від 24.06.2014 №963, слід вважати оплатою по договору від 01.02.2013 №36-213.

Позивач 19.12.2014 за №501-06/466-4396 (прийнято поштою 19.12.2014) направив на адресу відповідача претензію-вимогу про сплату боргу в 7-ти денний термін, відповіді на яку відповідач не надіслав.

Таким чином, отримавши послуги по очищенню стічних вод відповідач за них не розрахувався.

Вказані обставин підтверджуються наступними доказами:

договір про надання послуг від 01.02.2013 №36-213 з додатками №№1-5 до нього (а.с.11-22);

додаткова угода від 20.12.2013 №1 до договору про надання послуг від 01.02.2013 №36-213 (а.с.23);

платіжні вимоги від 31.03.2014 №86 на суму 1320628,03 грн., від 30.04.2014 №120 на суму 2494388,88 грн., від 31.05.2014 №148 на суму 2703988,45 грн., від 30.06.2014 №175 на суму 2342009,80 грн. за очищення стічних вод міста за березень, квітень, травень, червень (а.с.24-27);

акти про кількість стічних вод, перекачаних КП «Черкасиводоканал» на очисні споруди ПАТ «Азот» від 31.03.2014, від 30.04.2014, від30.05.2014, від 27.06.2014 (а.с. 28-31);

претензія-вимога ПАТ «Азот» від 19.12.2014 №501-06/466-4396 про стягнення боргу за очистку стічних вод на загальну суму 8346982,51 грн., надіслана на адресу КП «Черкасиводоканал» (а.с.33-37);

розрахунок боргу КП «Черкасиводоканал», що виник за період з 16.03.2014 по 30.06.2014 на суму 8861015,16 грн. (а.с. 32, 36);

лист КП «Черкасиводоканал» від 23.12.2014 №192 про зміну цільового призначення платежів (а.с.38);

інструкція №ОПСВ-О-11-2009/09-041 з оперативного взаємозв'язку між ВАТ «Азот» і КП «Черкасиводоканал», затверджена технічним директором ВАТ «Азот» 14.08.2009 та головним інженером КП «Черкасиводоканал» 28.09.2009 (а.с. 52-59);

рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 18.11.2003 №1211 «Про затвердження Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м.Черкаси та порядок стягнення платежів за скидання забруднюючих речовин» (а.с. 61-62);

правила приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м.Черкаси, затверджені рішенням Черкаського міськвиконкому від 18.11.2003 №1211, погоджені начальником відділу екології та раціонального природо використання Черкаського міськвиконкому та головним державним санітарним лікарем м.Черкаси, з додатками №№1-4 (а.с. 63- 103);

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо КП «Черкасиводоканал» станом на 19.02.2015;

відзив КП «Черкасиводоканал» від 27.02.2015 №859/12 на позов (а.с. 118);

постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.01.2014 №87 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) з додатком 1 «Структура тарифу на централізоване водопостачання Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради» та додатком 2 «Структура тарифу на централізоване водовідведення Колмунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (а.с.153-154);

ліцензія Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, серія АЕ №199638, видана позивачу 26.11.2013 (а.с. 167);

документація з проходження позивачем тендерної процедури закупівлі послуг у одного учасника (листування, планові калькуляції, цінові пропозиції, повідомлення про акцепт, пропозиції щодо проекту договору тощо - а.с. 168-183 т.1);

постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 30.05.2014 №635 «Про встановлення тарифів на централізоване водовідведення ПАТ «Азот» (м.Черкаси)» (а.с. 187), з додатком «Структура тарифу на централізоване водовідведення Публічного акціонерного товариства «Азот» (а.с. 188);

постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 30.05.2014 №637 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради» (а.с. 191), з додатками «Структура тарифу на централізоване водопостачання Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради» та «Структура тарифу на централізоване водовідведення Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради» (а.с. 192-195);

постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 13.09.2013 №167 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради» (а.с. 196);

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України вода стічна, це вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів. Позивач здійснює приймання стічних вод через приєднані мережі та їх очищує. Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), затвердженої Наказом Держкомстату від 26.12.2005 вилучення побутових стічних і дощових вод через каналізаційну систему та іншими засобами, їх оброблення та видалення, видалення стічних вод методом розбавлення, відстоювання, оброблення за допомогою фізичних, біологічних чи інших засобів є санітарними послугами: збирання і оброблення стічних вод.

Правовідносини сторін за своєю правовою природою є наданням послуг у сфері збирання і оброблення стічних вод. Сторонами вчинені узгоджені дії, згідно з якими, після припинення дії договорів №36-213, № 223-213 та №20 відповідач продовжував передавати стічні води на очистку, а позивач продовжував їх приймати та очищувати. При цьому суд підкреслює, що доводи відповідача про те, що він не знав про відсутність затвердженого органом державного регулювання тарифу позивачу на очистку стічних вод і про відсутність у позивача права на здійснення діяльності без такого тарифу, є нікчемними з огляду на вивчення саме цих обставин у спорі між сторонами у справі №925/1745/13. Разом з тим, знаючи про ці обставини, відповідач свідомо продовжував користуватись послугами позивача.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відсутність письмового договору щодо надання послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди надавача послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з очищення стічних вод виникає на підставі закону з узгоджених дій надавача і споживача послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, правовідношення, в якому замовник (відповідач) зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець (позивач) має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Недійсність договору з очищення стічних вод у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства (правові позиції Верховного Суду України у постанові від 25 листопада 2014 року у справі №916/3566/13 та від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13).

Зокрема, статтями 526 і 632 (ч.4) Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Доводи сторін, що правовідносини між ними є позадогіврними суд відхиляє, оскільки доказами виникнення саме договірних відносин є вищеназвані акти приймання передачі стічних вод, документи про оплату відповідача за цими актами і про подальшу зміну цільового платежу.

Вирішуючи питання про ціну, за якою має сплачувати позивач суд виходить саме з ціни, установленої договорами №36-213, № 223-213 та №20, оскільки інших доказів "звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору" у матеріалах справи немає (відповідачем не вказано, не додано і не доведено).

При цьому, у зв'язку із підкресленням у засіданні відповідачем соціальної значимості питання своїми доводами про те, що відповідач у структурі тарифу на централізоване водовідведення для населення отримував від споживачів частку плати за очищення стічних вод меншу від тієї, яку просить визнати і відповідно стягнути з нього позивач, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №171 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП "Черкасиводоканал" з 01 жовтня 2011 року установлено комунальному підприємству "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради тарифи: б) на централізоване водовідведення: для бюджетних установ - 1,96 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); для інших споживачів - 1,96 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

Тобто і для населення і для інших споживачів тариф був установлений однаковий. Цей тариф був установлений після рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.12.2008 №1982 «Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення комунальному підприємству «Черкасиводоканал» у розмірі 487,2 грн./тис.м.куб.

Згідно з наступною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10.02.2012 №74 з 01 березня 2012 року установлено комунальному підприємству "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради тарифи: б) на послуги з централізованого водовідведення: для потреб населення - 1,36 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

Тобто для населення тариф був зменшений, для бюджетних установ і інших споживачів залишений на тому ж рівні.

01.02.2013 і 01.03.2012 сторонами було укладено договори №36-213, № 223-213 та №20

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 13.09.2013 №167 з 01 жовтня 2013 року установлено комунальному підприємству "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради тарифи: б) на централізоване водовідведення: для бюджетних установ - 2,01 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); для інших споживачів - 2,01 грн. за 1 куб.м (без ПДВ).

Тобто і для населення і для інших споживачів з 13.09.2013 тариф був установлений однаковий і його було збільшено. Тобто, 2,412 грн. за 1 куб.м з ПДВ - у договори №36-213, № 223-213 та №20 було закладено менший тариф від діючого під час дії договору з 01.10.2013, згідно з яким тариф складає 1,1604 грн. за куб.м (з ПДВ) або 31330880 грн. за рік.

Далі стосовно спірного у цій справі періоду.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 31.01.2014 №87 з 01 березня 2014 року установлено комунальному підприємству "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради тарифи: б) на централізоване водовідведення: для бюджетних установ - 3,24 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); для інших споживачів (крім населення) - 3,24 грн. за 1 куб. м (без ПДВ) з яких витрати на очищення стічних вод цими підприємствами складають 1,2869 грн. за 1 куб.м або 5099,236 тис. грн. за рік (п.1.1.2 додатку 2 "Структура тарифу на централізоване водовідведення Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради") що з ПДВ складає 1,54428 або 6119,0832 тис. грн. за рік.

Тобто для населення тариф залишився той же (що і під час дії договору між сторонами), а для інших споживачів він збільшився - отже з моменту припинення дії договору сума грошей, яку почав отримувати відповідач як плату за очищення того ж самого об'єму стічних вод, збільшилася, а не зменшилася. Таким стан правовідносин залишався аж до моменту затвердження нових єдиних тарифів для усіх споживачів. Тому доводи про те, що населення сплачувало за меншим тарифом і позивачу нізвідки взяти гроші є нікчемні - воно сплачувало за більшим тарифом від необхідного для відшкодування витрат позивача.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 30.05.2014 №637 з 01 липня 2014 року установлено комунальному підприємству "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради тарифи: на централізоване водовідведення - 3,27 грн. за 1 куб. м (без ПДВ) з яких витрати на очищення стічних вод іншими підприємствами складають 1,5161 грн. за 1 куб.м або 29914,640 тис. грн. за рік (п.1.1.2 додатку 2 "Структура тарифу на централізоване водовідведення Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради") що з ПДВ складає 1,81932 або 35897,568 тис. грн. за рік.

Отже, доводи відповідача про те, що він почав отримувати менше коштів за той самий об'єм наданих послуг спростовується вищенаведеним. Різниця між цінами у грн. за м.куб у розмірі 1,160,40 (за якою просить стягнути позивач) та у розмірах 1,54428 (до початку спірного періоду) і 1,81932 (після спірного періоду) є очевидною.

Суд не приймає як докази, надані відповідачем фотографічні зображення висновку державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 13.10.2008 №121 (а.с.123 т.1) та публікації з газети "Ділове місто" №52 від 24 грудня 2008 року (а.с.144 т.1), оскільки вони не відповідають вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України і п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18, оскільки вони стосуються періоду, який не є предметом судового розгляду. Акт звірки взаємних розрахунків між ПАТ «Азот» та КП «Черкасиводоканал» станом на 17.12.2014 не є правочином чи доказом виникнення зобов'язань.

Суд відхиляє доводи відповідача про регулювання тарифів на послуги позивача у спірний період рішенням Черкаського міськвиконкому, оскільки вони спростовуються вищевказаними постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №171 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.02.2012 №74 і від 31.01.2014 №87.

Розрахунок КП «Черкасиводоканал» суми по обсягам перекачування стічних вод за період з березня по червень 2014 року на суму 3720343,49 грн. (а.с. 120) розрахунок вартості очищення стічних вод на очисних спорудах ВАТ «Азот» (а.с. 122) не визнаються судом доказами, оскільки є документом складеним відповідачем самостійно без надання доказів на підтвердження використаних у ньому даних для розрахунку;

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми.

Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

Саме сторона має вказати на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ спростує чи підтвердить, при поданні суду відповідного клопотання.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання відповідача від 10.03.2015 про винесення окремих ухвал суду відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Ватутіна", ідентифікаційний код 03357168) на користь публічного акціонерного товариства "Азот" (м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, ідентифікаційний код 00203826) 8861015,06 грн. основного боргу за надані послуги, 73080,00 грн судових витрат - разом 8934095,06 грн. (вісім мільойонів дев'ятсот тридцять чотири тисячі дев'яносто п'ять гривень шість копійок).

Направити дане судове рішення позивачу, відповідачу, третім особам рекомендованим листом з повідомленням.

Повне судове рішення складено 06.04.2015

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Хабазня

5