Ухвала суду № 43472338, 06.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р. Справа № 876/12585/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Корнієнко О.А.

з участю представника позивача: Лаврика А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - Чеського спільного підприємства «Ройал.ЛТД» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного Управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - Чеського спільного підприємства «Ройал.ЛТД» про стягнення заборгованості з рахунків у банках,-

В С Т А Н О В И Л А:

22.07.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості з рахунків у банках.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача по податках та платежах перед бюджетом станом на 01.06.2013 року, становить 79220,00 грн., а саме по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 79220,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Чеське спільне підприємство «Ройал ЛТД» до бюджету кошти в розмірі 79220,00 грн. з рахунків у банках. Постанову допущено до негайного виконання.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що податкові органи повинні звертатися в суд з позовом про стягнення суми адміністративних санкцій з суб'єкта підприємницької діяльності, у випадку відмови останнього від добровільної сплати. При цьому повинні бути дотриманні строки, встановленні ст.250 ГК України та 99 КАС України.

У ході апеляційного розгляду представник позивача Лаврик А.Р. надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено позивача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного Управління ДФС у Львівській області на його правонаступника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного Управління ДФС у Львівській області.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що вжиті податковим органом заходи, щодо погашення заборгованості перед бюджетом відповідачем у встановленому законом порядку, не мали позитивних наслідків. Відповідачем не було вчинено жодних дій спрямованих на повне чи часткове погашення податкового боргу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ Українсько-Чеське спільне підприємство «Ройал.ЛТД» перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 06.10.1992 року за № 480.

Заборгованість відповідача по податках та платежах перед бюджетом станом на 01.06.2013 року, становить 79220,00 грн., а саме по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 79220,00 грн.

Податковими органами було проведено перевірки, якими встановлено порушення п.1, ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 16.01.1995 року № 265/95-ВР із наступними змінами та доповненнями та на підставі п. 11 ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» та згідно з п. 2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 16.01.1995 року № 265/95-ВР із наступними змінами та доповненнями.

За результатами перевірок складено акти № 906497 від 16.01.2009 року, № 00153 від 02.07.2008 року, № 017477 від 30.08.2008 року, № 0055 від 06.03.2009 року,№ 0006 від 30.03.2009 року, № 200538 від 18.04.2009 року, № 000165 від 29.10.2008 року, , 008704 від 16.01.2009 року, № 000684/2380/14338599 від 29.04.2009 року, № 006020 в: 26.09.08 року, № 000043 від 30.09.2008 року, № 001139/2380/14338599 від 28.04.2009 року. № 000057 від 30.09.2008 року.

Державний податковий орган на підставі складених Актів податкових органів, винесло рішення про застосування штрафних санкцій: № 0000592380/0/2492 від 09 лютого 2009 року, на суму -3060,00 грн.; № 0002772380/0/17055 від 16 липня 2008 року, на суму -7140,00 грн.; № 0003912380/0/22859 від 19 вересня 2008 року, на суму - 5780,00 грн.; № 0001712380/0/7478 від 01 квітня 2009 року, на суму - 4620, 00 грн.; № 0002062380/0/8920 від 17 квітня 2009 року, на суму - 6800,00 грн.; № 0002402380/0/10924 від 14 травня 2009 року, на суму - 7940,00 грн.; № 0005462380/0/27769 від 13 листопада 2008 року, на суму - 7460,00 грн.; № 0000582380/0/2493 від 09 лютого 2009 року, на суму - 5100,00 грн.; № 0002642380/0/4766 від 22 травня 2009 року, на суму - 7140,00 грн.; № 0004712380/0/25568 від 20 жовтня 2008 року, на суму - 5780,00 грн.; № 0005102380/0/26026 від 24 жовтня 2008 року, на суму -7140,00 грн.; № 0002632380/11769 від 22 травня 2009 року, на суму - 6600,00 грн.» № 0005082380/0/26027 від 24 жовтня 2008 року, на суму - 5100,00 грн.

Згідно з п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Окрім цього, згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 59. 1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що на адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 27 травня 2013 року № 264. Органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Вжиті податковим органом заходи, щодо погашення заборгованості перед бюджетом відповідачем у встановленому законом порядку, не мали позитивних наслідків. Суд бере до уваги, що відповідачем не було вчинено жодних дій спрямованих на повне чи часткове погашення податкового боргу.

Конституція України, а саме ст. 67 зазначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Норма п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначає, що орган державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - Чеського спільного підприємства «Ройал.ЛТД» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року у справі №813/5661/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний