Ухвала суду № 43472105, 12.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2015 рокусправа № 808/3299/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.,

за участю представників:

позивача: - Білоус К.О. (за довіреністю від 03.03.2015 року),

відповідача: - Крючек К.В. (за довіреністю від 26.06.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року

у справі № 808/3299/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2014 року № 0000214610, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 475004,00 грн.; № 0000204610, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 529280,00 грн.; № 0000234610, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 378440,00 грн.; № 0000224610, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 491952,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» щодо дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з платниками податків: приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Вальтор» за період травень 2010 року - листопад 2010 року, лютий 2011 року - листопад 2011 року, січень 2012 року, травень-червень 2012 року, фірмою «Рубін ЛТД» за період липень-серпень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «РКС Компоненти» за період травень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» за період червень 2012 року, червень-липень 2013 року, товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖ-СЕРВІС-2004» за період травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 25 квітня 2014 року № 147/28-04-46-10/00186536.

Перевіркою встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 458213,00 грн.; пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України », в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 481039,00 грн. та завищено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 378440,00 грн.; пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року № 244, підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1002, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 824171,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на зазначену суму.

На підставі акту перевірки від 25 квітня 2014 року, спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2014 року № 0000214610, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 475004,00 грн.; № 0000204610, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 592280,00 грн., донараховано податкові зобов'язання у сумі 529280,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 191638,00 грн.; № 0000234610, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 378440,00 грн.; № 0000224610, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 491952,00 грн., в тому числі 481039,00 грн. за основним платежем та 10913,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Вальтор» укладено договір поставки від 18 листопада 2009 року № 11091318, з урахуванням додаткових угод від 16 листопада 2010 року № 1, від 20 грудня 2010 року № 2, від 04 травня 2011 року № 3, від 07 листопада 2011 року № 4, від 12 березня 2012 року № 5, від 03 вересня 2012 року № 6, за умовами якого позивачем придбано товар (вогнетривну продукцію, зокрема, бетонну суміш, порошок ПШКА, мертель ММК-72, буферну суміш ПХС, ін.). Факт виконання умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами. Оплата проведена шляхом безготівкового розрахунку в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Перевезення товару здійснювалося автотранспортом контрагента. Також, господарські операції відображені позивачем у бухгалтерському, податковому обліку та використано у власній господарській діяльності, що підтверджується прибутковими ордерами, витягами з оборотно-сальдової відомості публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, січень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, вимогами на відпуск матеріалів у виробництво, актами на списання використаних матеріалів.

Також, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «РКС Компоненти» укладено договір поставки від 11 травня 2011 року № 50389/11110573, за умовами якого контрагентом позивача поставлено товар (станція паяльна AOYUE-2702A+ 2011 року випуску). На підтвердження виконання умов договору надані наступні первинні документи: податкова накладна, витяги з оборотно-сальдової відомості, прибутковий ордер, рахунок на оплату, накладна, вимога на відпуск матеріалів у виробництво, акт на списання використаних матеріалів. Оплата проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

Публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» укладено з фірмою «Рубін ЛТД» договір поставки від 26 липня 2011 року № 11110850, за умовами якого позивачем придбано товар (теплообмінник, калорифер, конденсатор). Факт виконання умов договору підтверджується податковими накладними, витягами з оборотно-сальдової відомості, прибутковим ордером, рахунками, вимогою №0001445825/812, вимогою на відпуск матеріалів у виробництво, актом на списання використаних матеріалів. Оплата проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Між публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖ-СЕРВІС-2004» укладено договір від 10 січня 2012 року № 14120040, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 12 березня 2012 року, за умовами якого контрагентом виконано роботи по капітальному та поточному ремонту КВП та А та обладнання. На підтвердження виконання умов договору надані наступні первинні документи: податкова накладна, рахунок-фактура, акт приймання виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, відомість ресурсів до акту приймання за травень 2012 року, розрахунок загальновиробничих витрат до прямих витрат, кошторисні розрахунки за травень 2012 року, приймально-здавальний акт до форми 480-12/05 на витрачені матеріали, приймально-здавальний акт до форми 480-12/05 на передачу матеріалів. Оплата проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» містять аналогічні приписи Податковому кодексу України.

Так, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.

За приписами підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» надано первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджується реальність вчинених правочинів з контрагентами, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України (в тому числі договір, податкові накладні, видаткові накладні). Крім того, придбані у контрагентів товари та послуги використані позивачем у власній господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Посилання податкового органу на акти перевірки контрагентів позивача не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 25 квітня 2014 року № 147/28-04-46-10/00186536, оскільки вони не спростовують дійсність укладених публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з контрагентами правочинів щодо поставки товару і надання послуг, та не може вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та самі по собі не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів; відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця.

При цьому слід зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути єдиною та вирішальною підставою для сумніву в реальності вчинених правочинів.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим